Справа № 22ц-582/11 Головуючий у 1 інстанції: Піцикевич І.Й.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Мацея М.М., Федоришина А.В.
при секретарі: Тлумак Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 вересня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА :
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа –Друга Дрогобицька державна нотаріальна контора про стягнення грошової суми за заповідальним відказом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Так стверджує, що вона не пропустила строк позовної давності, оскільки про порушення її прав довідалась у грудні 2009 року. Впродовж 1984 –2009 року відповідач вчиняв дії, що свідчили про визнання ним заповідального обов'язку, а тому відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України (в редакції 1963 року) заповідач вправі покласти на спадкоємця за заповітом виконання будь –якого зобов'язання (заповідальний відказ) на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимагати його виконання. Відказоодержувачами можуть бути особи як ті, що входять, так і ті, що не входять до числа спадкоємців за законом.
Спадкоємець на якого покладено заповідачем виконання заповідального відказу, зобов'язаний виконати його лише в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього.
У законі не встановлений строк пред'явлення відказоодержувачем своїх вимог спадкоємцеві, тому слід виходити із загального трирічного строку позовної давності.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно заповіту від 15 грудня 1981 року, ОСОБА_5 заповіла свій житловий будинок разом з господарськими будівлями, що в АДРЕСА_1 своїм онукам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по Ѕ частці кожному. При цьому поклала на них обов'язок сплатити її онуці ОСОБА_2 3 тис. крб. по 1500 крб. кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
В березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми за заповідальним відказом.
При цьому зазначала, що ОСОБА_6 виконав свої зобов'язання, а ОСОБА_3 на її неодноразові вимоги виплатити їй відповідні кошти відповідав згодою, однак грошей не сплатив.
Відмовляючи в задоволенні позову за спливом строку позовної давності, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач набула право вимоги за заповідальним відказом з часу відкриття спадщини (ІНФОРМАЦІЯ_1), а в суд з позовом звернулася через 26 років, тобто пропустила строк звернення до суду. Відповідач просив суд застосувати наслідки пропуску такого.
Безпідставними є покликання апелянта на поважність пропуску строку звернення до суду, оскільки нею не представлено жодних доказів поважності причин пропуску такого строку. Як вбачається з пояснень відповідача, ще в 1998 році він пропонував позивачці сплатити 1700 грн., відповідно до умов заповіту, однак та відмовилася від отримання такої суми, що тим паче свідчить про те, що позивачка знала про своє порушене право, однак за захистом такого в суд не зверталася.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 вересня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: