УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів Гриновецького Б.М. , Кривобокової Н.М. ,
за участю: прокурора Балкового В.В.,
потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_2 ,
засуджених ОСОБА_3. , ОСОБА_4
розглянувши 29 травня 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3. , ОСОБА_4 на вирок Надвірнянського районного суду від 8 грудня 2006 року, -
встановила:
Вказаним вироком
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, з середньою освітою, не працює, не одружена, раніше не судима, громадянка України
засуджена за ст. 342 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 900 гривень.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, з середньою освітою, працює молодшою медичною сестрою Надвірнянської ЦРЛ, не одружена, раніше судима 18.07.2005 року Надвірнянським районним судом за ст. ст. 122 ч.1, 125 ч.1, 2 КК України на один рік виправних робіт по місцю праці з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітної плати щомісячно, громадянка України
засуджена: - за ст. 342 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень; - за ст. 342 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 1000 гривень.
Справа №11-220/2007р. Головуючий у 1-й інстанції Флоряк Д.В.
Категорія ст. 342 ч.1, 2 КК України Доповідач: Іванів О.Й.
2
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання - 1500 гривень штрафу.
Запобіжний захід засудженим залишено попередній - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3. та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_2 700 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_3. та ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні опору представникові влади під час виконання ним службових обв"язків. ОСОБА_4 ., крім того, вчинила опір працівнику правоохоронних органів під час виконання ним службових обов'язків.
Вказані злочини засуджені вчинили за наступних обставин.
22 липня 2005 року гр. ОСОБА_5. звернувся до Пнівської сільської ради та Надвірнянського РВ УМВС із заявами про забезпечення громадського порядку на належній його сім"ї земельній ділянці по АДРЕСА_1 під час проведення там 27 липня 2005 року сінокосіння, оскільки між ним та ОСОБА_4 наявні неприязні відносини з приводу користування земельною ділянкою.
З цього приводу розпорядженням сільського голови від 25.07.2005 року була створена комісія, до складу якої увійшли сільський голова ОСОБА_13., голова депутатської комісії з питань земельних відносин ОСОБА_8. , дільничний інспектор міліції ОСОБА_1. та спеціалісти Пнівської сільської радиОСОБА_12., ОСОБА_14
27 липня 2005 року приблизно о 15 год. під час сінокосіння засуджені активно перешкоджали проведенню цих робіт, переносили скошену траву до свого господарства. До гр. ОСОБА_6 , яка намагалася припинити незаконні дії засуджених, ОСОБА_3. застосувала сльозоточивий газ із газового балончика. На вимогу ОСОБА_2 припинити такі дії ОСОБА_3. не реагувала, розмахувала руками, намагалась застосувати до нього газовий балончик і разом із засудженою ОСОБА_4 пошкодили одяг потерпілого. Засуджена ОСОБА_4 , крім того, при вчиненні опору дільничному інспектору ОСОБА_1., зірвала погон з його форменого одягу.
В апеляціях:
· засуджена ОСОБА_3. покликається на незаконність та необґрунтованість вироку. Зазначає, що ніякого злочину не вчиняла, що кримінальна справа щодо неї сфабрикована, тому просить вирок скасувати;
· засуджена ОСОБА_4 також просить вирок скасувати як такий, що постановлений на необ"єктивних і неправдивих доказах. Покликається на те, що не вчиняла опору ні представникові влади ні представникові правоохоронного органу.
Під час апеляційного розгляду справи засуджена ОСОБА_3. підтримала подану нею апеляцію та пояснила, що опору представникові влади не чинила, що сім"я ОСОБА_5 проводила сінокіс не на своїй земельній ділянці, а на ділянці, яка належить їхній (ОСОБА_4) сім"ї. Зазначила, що дільничний інспектор ОСОБА_1., голова сільради, голова земельної комісії та ОСОБА_5. спричинили їй і сестрі 27.07.2005 року тілесні ушкодження і що прокуратура району замість того, щоб захистити їхні інтереси у відповідь сфабрикувала кримінальну справу.
Засуджена ОСОБА_4 також підтримала свою апеляцію, підтвердила пояснення сестри ОСОБА_3. , а також пояснила, що ніяких дій по відношенню до потерпілих ОСОБА_2 іОСОБА_7. не вчиняла, що постановлений щодо неї вирок є незаконним.
Потерпілий ОСОБА_8. заперечив доводи апеляції засуджених, пояснив, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4. вчинили неправомірні дії щодо нього, тому вирок просить залишити без змін.
Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що за усною вказівкою начальника Надвірнянського РВ УМВС 27 липня 2005 року під час сінокосіння на земельній ділянці сім"ї ОСОБА_5 був присутнім для забезпечення громадського порядку, а також як член виконкому сільської ради був включений в склад комісії для розгляду заяви ОСОБА_5.
3
Зазначив, що ОСОБА_4 засуджена обгрунтовано, оскільки вчинила щодо нього неправомірні дії, тому вважає, що її апеляцію слід залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_3. та ОСОБА_4 , які просять вирок суду щодо них скасувати, пояснення потерпілих ОСОБА_2 іОСОБА_7. , які вирок просять залишити без змін, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з поданими засудженими зауваженнями на протокол судового засідання та оцінивши їх в сукупності з усіма матеріалами справи, обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляції засуджених до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_3. і ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, грунтується на сукупності досліджених та наведених судом у вироку доказах.
Так, з показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 27 липня 2005 року він був у складі комісії, створеної розпорядженням голови Пнівської сільської ради по заяві ОСОБА_5. з приводу забезпечення порядку під час сінокосіння на його земельній ділянці.
Засуджені ОСОБА_3. та ОСОБА_4 стали перешкоджати проведенню сінокосу. ОСОБА_3. застосувала щодо ОСОБА_9. газовий балончик. Намагаючись припинити дії засудженої, схопив її за руки, однак на допомогу сестрі підбігла засуджена ОСОБА_4 , і вони разом почали його шарпати за одяг, порвали сорочку і штани та пошкодили взуття. Дільничний інспектор ОСОБА_7 намагався вгамувати засуджених, але останні чинили опір, і ОСОБА_4 зірвала з форменої сорочки потерпілого погон.
Потерпілий ОСОБА_7 ствердив дані показання, також пояснив, що засуджена ОСОБА_4 , у відповідь на його вимогу припинити протиправні дії щодо ОСОБА_2 , намагалась його вдарити, зірвала з форменого одягу лівий погон сорочки, порвала йому штани. Внаслідок цього ним було викликано на місце події працівників міліції.
Показання вказаних потерпілих об"єктивно підтверджуються показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5., ОСОБА_9. , ОСОБА_10., ОСОБА_11. , ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., які ствердили, що 27 липня 2005 року під час проведення сінокосіння на земельній ділянці сім"ї ОСОБА_5 засуджені ОСОБА_3. і ОСОБА_4 чинили перешкоди в проведенні таких робіт, що ОСОБА_3. застосувала до ОСОБА_9 газовий балончик і, коли потерпілий ОСОБА_8. намагався заспокоїти її, засуджена та її сестра почали рвати на ньому одяг і шарпати його. Дільничний інспектор ОСОБА_7 вимагав від засуджених припинення протиправних дій, однак засуджена ОСОБА_4 стала тягати його за формений одяг і зірвала погон з сорочки.
Даними протоколу огляду місця події (а.с. 11-12 т.1) встановлено, що місцем події є земельна ділянка площею 0, 1252га, яка розташована по АДРЕСА_1 і належить сім"ї ОСОБА_4
З протоколу особистого огляду одягу потерпілих ОСОБА_2 іОСОБА_7. (а.с. 45, 46 т.1) та протоколів огляду речових доказів (а.с. 106, 108 т.1) вбачається, що на форменій сорочці ОСОБА_7 лівої сторони відірвано погон, штани розірвано по шву, а на сорочці ОСОБА_2 відірвано комір, ґудзики, розірвано штани, пошкоджено взуття.
Згідно розпорядження сільського голови с. Пнів 25.07.2005 року було створено комісію по розгляду заяви ОСОБА_4 про забезпечення громадського порядку під час проведення сінокосіння на належній його сім"ї земельній ділянці (а.с. 53 т.1).
За наведених обставин, доводи засуджених ОСОБА_3. та ОСОБА_4 в апеляціях про те, що ніяких злочинів не вчиняли, що кримінальна справа щодо них сфабрикована, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими судом і приведеними у вироку доказами, сумнівів у достовірності яких не виникає.
Твердження апелянтів про те, що земельна ділянка, на якій ОСОБА_4 проводив сінокосіння, належить їхній сім"ї, є безпідставним і спростовується наявним в матеріалах справи державним актом на право приватної власності на землю площею 0, 1252 га на території с. Пнів, виданим на підставі рішення Пнівської сільрадиОСОБА_6
4
Посилання засуджених на те, що потерпілі ОСОБА_8. , ОСОБА_7 та інші особи 27 липня 2005 року вчиняли щодо них протиправні дії, в час яких заподіяли тілесні ушкодження, є необгрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Надвірнянського району проводилась перевірка за заявою ОСОБА_3. і ОСОБА_4 про вчинення щодо них неправомірних дій ОСОБА_7, ОСОБА_13 , ОСОБА_2 Та ОСОБА_4 ЗО листопада 2005 року слідчим прокуратури прийнято рішення на підставі ст. 6 п.2 КПК України про відмову в порушенні кримінальної справи щодо згаданих осіб за відсутністю в їх діях складу будь-якого злочину (а.с. 195 т.1). Вказана постанова слідчого на сьогоднішній день не скасована, є чинною, тому доводи апелянтів в цій частині не ґрунтуються на матеріалах справи.
Суд першої інстанції належним чином, в сукупності з дослідженими по справі доказами, оцінив показання засуджених щодо невизнання ними своєї вини у вчиненому, зазначивши, що такі показання спрямовані на уникнення ними відповідальності за скоєне.
Дії засуджених ОСОБА_3. за ст. 342 ч.1 КК України, ОСОБА_4 за ст. ст. 342 ч.1, 342 ч.2 КК України кваліфіковано правильно.
Призначене засудженим покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Апеляційних підстав для зміни чи скасування вироку колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 8 грудня 2006 року відносно них, - без змін.