У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

          30 вересня 2011 року                                                                                           м. Рівне

   Колегія суддів  судової палати з розгляду  цивільних справ апеляційного суду Рівненської області  в складі суддів:                                        Боймиструка С.В., Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.

          розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сарненському  районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до  Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області  про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії як дітям війни,

ВСТАНОВИЛА :

          Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2009 року визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачам визначеного ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, що обчислюється з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого ст. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та зобов’язано його за вказаний період нарахувати і виплатити позивачам  зазначене підвищення до пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі на постанову суду відповідач вказував на її незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що всі кошти отримані із Держбюджету на ці цілі виплачені дітям війни, а тому  вважає свої дії правомірними. Просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачам  в задоволенні позові.

  Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову сторонами  не оскаржена, а тому в цій частині не була предметом апеляційного перегляду.

          Колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачі  знаходяться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" мають право на отримання від відповідача підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008 визнано неконституційними зміни до ст.. 6  ЗУ  "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007року.

          Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Із урахуванням зазначеного суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання неконституційними законів, які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року, тобто з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та виплачувати  підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону  "Про соціальний захист дітей війни".

Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий суд за аналогією закону, згідно ч. 7 ст. 9 КАС  правильно застосував до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений в ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

          Враховуючи, що рішення місцевого суду було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів підстав для  задоволення апеляційної скарги не вбачає.

          Керуючись  ч.1 ст. 195, ст. 197,  п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200,  п.1 ч.1 ст. 205,  ст.206 КАС України ,   колегія суддів,                                                                       

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському  районі Рівненської області   відхилити, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили.

              Судді:

___________________________________________________________________________________________________

          Справа №  22-а-3454/11                                                         Головуючий в суді 1 інст.:  Березень Ю.В.

                                                                                               Суддя-доповідач:  Боймиструк С.В.