Справа №22-а-2314/11 Головуючий у 1-й інстанції –Строна Т.Г.
Категорія: 68 (10.3.2) Доповідач в апел. інстанції –Штефаніца Ю.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.
за участі секретаря: : Карнидала В.В.,
у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області на постанову Турківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області, Управління Державного казначейства в Турківському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 року ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права, та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену їй щомісячну надбавку до пенсії, як дитині війни за 2006-2008рр., мотивуючи тим, що вона відноситься до категорії осіб „діти війни” та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак такі виплати у розмірі, встановленому законом, їй не проводяться.
Постановою Турківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_3 частково пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 як дитині війні у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 09 липня 2007 року по 29 лютого 2008року включно.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області нарахувати та виплачувати надбавки до пенсії ОСОБА_3 як дитині війні у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. В решті позовних вимог –відмовлено.
Не погодившись із рішення суду, його оскаржило Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області, яке, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (а.с.35-39).
Сторони у справі в судове засідання не з’явилися, тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як було встановлено, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону України Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»викладено в такій редакції: «Дітям війни»(крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 29 лютого 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 29 лютого 2008року є обґрунтованими.
Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області - відхилити.
Постанову Турківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_3 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Приколота Т.І.
Павлишин О.Ф.