Справа №22-а-1619/11 Головуючий у 1-й інстанції –Шеремета Г.І.
Категорія: 87 (10.3.3 ) Доповідач в апел. інстанції –Штефаніца Ю.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Мусіної Т.Г.
за участі секретаря: Карнидала В.В.,
у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 02 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, третіх осіб Міністерства фінансів України, Державного казначейства України та Міністерства праці і соціальної політики України про визнання неправомірними дій та стягнення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а:
10 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення з відповідача на її користь недоотриманих сум державної допомоги по догляду за малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною трирічного віку.
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 02 грудня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не нарахування та невиплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на вказаний період. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив Личаківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, неврахування судом при вирішенні спору положень ст.ст.99,100 КАС України, апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати, та постановити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (а.с.38-39).
Сторони у справі в судове засідання не з’явилися, тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка є матір’ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 13 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах визначених ст. 15 цього Закону.
Частиною 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” ( в редакції норми, яка діяла до зупинення її дії Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006р. № 489-V) було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” пунктом 14 статті 71 зупинено на 2007 рік дію ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Натомість абзацом 3 ч. 2 ст. 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” було встановлено новий розмір цієї допомоги для виплати у 2007 році. Відповідно до цієї норми Закону у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України №6 - рп/2007 від 09.07.2007 визнано неконституційними вищенаведені положення пункту 14 статті 71 абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини регулюються відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції, яка діяла до січня 2007 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 - ти років, визначеного ч. 1 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” за період з 10 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року є обґрунтованими.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування виплат передбаченої Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути причиною невиконання покладених на Управління праці та соціального захисту населення зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язана з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Покликання апелянта на положення ст.99 КАС України щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та необхідності відмови у задоволенні позову відповідно до ч.1 ст.100 КАС України не заслуговують на увагу, оскільки суд вирішив даний спір саме в межах річного строку звернення ОСОБА_2 до адміністративного суду із зазначеним позовом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 року № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, п. 1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м.Львова від 02 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Мусіна Т.Г.
Павлишин О.Ф.