Справа №22-а-951/11 Головуючий у 1-й інстанції –Слиш А.Т.
Категорія: 68 (10.3.2) Доповідач в апел. інстанції –Штефаніца Ю.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Мусіної Т.Г.
за участі секретаря: Тлумак Л.В.,
у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 28 січня 2010 року у справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії, як дітям війни, -
в с т а н о в и л а:
В червні 2009 року в суд звернулись: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 з позовами до Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії, як дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в 2007-2008 роках, з покликанням на те, що така доплата в розмірі, встановленому цим Законом їм не виплачувалась.
Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 28 січня 2010 року вказані позовні вимоги вказаних осіб задоволено частково.
Дії Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області щодо не нарахування та невиплати цим позивачам надбавки до пенсії як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року визнані неправомірними.
Постановлено зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 недоплачену щомісячну надбавку до пенсії, як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням фактично отриманих ними сум надбавок. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даною постановою суду, її оскаржило Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області, яке, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с.160-161).
Сторони у справі в судове засідання не з’явилися, тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як було встановлено, позивачі є дітьми війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього ж Закону мають право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до п. 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»викладено в такій редакції: «Дітям війни»(крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року та по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є обґрунтованими.
Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
В той же час, беручи до уваги фактичні обставини справи та положення ст.99 КАС України, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачами пропущено строк звернення їх до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами за 2007 рік, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області - відхилити.
Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 28 січня 2010 року у справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Мусіна Т.Г.
Павлишин О.Ф.