Справа № 22-ц-1951/11 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.
Категорія: 53 Доповідач: Штефаніца Ю.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.,
суддів: Павлишина О.Ф., Гончарук Л.Я.,
при секретарі: Бандрівській М.Ю.,
за участі ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Шевченківського району м. Львова на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2010 року у справі за заявою прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_1 до ПП «Привтех»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваною ухвалою суду заяву прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_1 до ПП «Привтех»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі –повернуто заявнику.
Ухвалу суду оскаржив прокурор Шевченківського району м. Львова. В апеляційній скарзі зазначає, що заява про видачу судового наказу була подана в інтересах ОСОБА_1, оскільки останній є малозабезпеченою особою, тривалий час не отримує заробітну плату, не має інших доходів, не має юридичної освіти, а тому йому важко самостійно звернутися в суд за захистом своїх порушених прав. Стверджує, що до заяви було долучено мотивоване звернення ОСОБА_1 в прокуратуру, однак районний суд уваги не вказане не звернув. Апелянт зазначає, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства. Просить скасувати винесену ухвалу та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скрги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно зі статтею 121 Конституції України, частиною 2 статті 45 і статтями 35, 36, 36-1, 56 Закону України «Про прокуратуру»прокурором, який може шляхом пред'явлення позову в суді першої інстанції або на будь-якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, підстави якого обґрунтовує сам, є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори та прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Районний суд повертаючи заяву про видачу судового наказу виходив із того, що до заяви прокурора не долучено жодних доказів, які б свідчили про неспроможність ОСОБА_1 самостійно захистити свої порушені права чи реалізувати процесуальні повноваження, тому заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Однак з такими висновками суду не можна погодитись.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор у заяві про видачу судового наказу зазначив підстави свого представництва в інтересах ОСОБА_1, а саме перебування останнього у важкому матеріальному становищі у зв'язку з невиплатою йому заробітної плати боржником. До заяви було долучено особиста заява ОСОБА_1 на представництво його інтересів прокуратурою та довідка про заборгованість із заробітної плати.
Колегією суддів встановлено також, що ОСОБА_1 має на утриманні пристарілу мати та перебуває на обліку у Центрі зайнятості.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що прокурор не уповноважений представляти інтереси ОСОБА_1 в суді, є передчасними, оскільки зроблені без належного з’ясування дійсного матеріального становища ОСОБА_1. В даному випадку суддя не був позбавлений можливості в порядку ст.121 ЦПК України залишити заяву прокурора без руху для надання відповідних підтверджуючих документів або вирішити це питання в попередньому судовому засіданні.
У зв’язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, винесена ухвала, на підставі п.1. ч.1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії прийняття.
Враховуючи наведене та керуючись п.4. ч.2 ст. 307, п.1. ч.1 ст. 311, п. 2 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Шевченківського району м. Львова задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2010 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії прийняття.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий : Штефаніца Ю.Г.
Судді: Павлишин О.Ф.
Гончарук Л.Я.