Судове рішення #18180741

Справа № 22-ц-873/11                                                         Головуючий у 1 інстанції: Рибачук А.І.           

Категорія: 27                                                                                            Доповідач: Штефаніца Ю.Г.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       04 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

                   головуючого: Штефаніци Ю.Г.,               

                   суддів: Павлишина О.Ф., Мусіної Т.Г.          

                   при секретарі: Бандрівській М.Ю.,                

за участі представників ВАТ  «Державний ощадний банк України»ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ  «Державний ощадний банк України»на рішення Трускавецького міського суду Львівської області суду   від 07 жовтня 2010 року у справі за позовом банку до ОСОБА_4,  ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

                                                    

                                                        в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позовну заяву ВАТ  «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»заборгованість за кредитним договором від 15.10.2007 року №1913, що виникла станом на 30.04.2010 року в розмірі 6451,26 доларів США, 823,81 доларів США штрафу, 576.61 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, фактично відмовивши у задоволенні позову до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Дане рішення суду оскаржив ВАТ  «Державний ощадний банк України». Апелянт не погоджується з рішенням суду в частині відмови судом в задоволенні позовних вимог  до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вважає рішення суду таким, що ухвалене без повного і всебічного дослідження матеріалів справи, належної оцінки наявних у справі доказів без дотримання вимог норм матеріального права. Просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ВАТ  «Державний ощадний банк України»змінити та стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_5  солідарно з ОСОБА_4 суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 6451,26 доларів США, та 249,13 доларів США пені. Крім того, стягнути солідарно з цих поручителів пеню за невиконання зобов’язання в строк. Встановлений кредитним договором №1913 від 15 жовтня 2007 року  зі змінами та доповненнями від 17 березня 2008 року в розмірі 212,92 доларів США.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників банку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на обґрунтування доводів апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду з урахуванням доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та беззаперечно встановлено судом, 15 жовтня 2007 року між ВАТ  «Державний ощадний банк України»в особі керуючої філією-Бориславське відділення Ощадного банку та ОСОБА_4, як позичальником, було укладено кредитний договір №1913 про надання споживчого кредиту, згідно якого Банк надав цьому позичальнику  кредит  в іноземній валюті в сумі 20000 доларів США  строком на 10 років з терміном остаточного погашення не пізніше 15 жовтня 2017 року зі сплатою відсотків 13% річних за користування кредитом. Додатковою угодою від 17 березня 2008 року про зміну умов кредитного договору №1913 ці сторони дійшли згоди про внесення змін до п.1.1., п.1.5., 4.3.2. кредитного договору, відповідно до яких Банк надає Позичальнику грошові кошти в сумі 39270 доларів США  зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,5% річних. При цьому, відповідно до п.1.5 Кредитного договору зі змінами, внесеними додатковою угодою,  Позичальник зобов’язався  щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти ануїтентними платежами в сумі 633,75 доларів США.

За змістом положень п.4.3.2.,5.2 Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов’язань, Позичальник зобов’язаний сплатити штрафні санкції за порушення взятих на себе зобов’язань, а саме пеню в розмірі 0,03% від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення. Отже,  між сторонами виникли договірні стосунки, передбачені ч.1 ст.1054 ЦК України  за кредитним договором(а.с.8-10,11).

Для забезпечення виконання зобов’язань по даному кредитному Договору, тим же відділенням АКІБ «УкрСиббанк»було укладено відповідні договори поруки між даним кредитором, позичальником та  ОСОБА_5 за договором поруки №1913/1 від 17 березня 2008 року  а також ОСОБА_3 за договором поруки №1913/2 від 17 березня 2008 року, відповідно до умов яких ОСОБА_3 і ОСОБА_5, як поручителі, солідарно з позичальником відповідають перед Банком по кредитним зобов’язанням у розмірі 19635 доларів США кожний, зі сплатою Кредитору відсотків за користування кредитом, штрафу, пені, та інших платежів.  Поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов’язання за кредитним договором. В той же час, Боржник зобов’язаний письмово повідомити Поручителя щодо неможливості вчасного виконання ним зобов’язань по Кредитному договору. Відповідно до п.3.3 договорів Поруки,  у разі неповідомлення Боржником Поручителя та/або Кредитора про неможливість вчасно здійснити черговий платіж у відповідності з Кредитним договором не пізніше ніж за три дні до моменту настання строку платежу, Боржник сплачує Кредитору штраф в розмірі 10 % від суми чергового платежу.(а.с.12,13).

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У відповідності до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, що передбачено положеннями ст.554 ЦК України.

Судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що ОСОБА_4 своєчасно не вносив кошти на погашення кредиту та відсотків за Кредитним договором, що, починаючи з квітня 2009 року, призвело до виникнення заборгованості по кредиту і процентах з нарахуванням пені.

Станом на 30 квітня 2010 року, заборгованість ОСОБА_4 перед ВАТ «Державний ощадний банк України»за кредитним договором від 15.10.2007 р. №1913 становила 6451,26 доларів США , з яких: 2212,41 доларів США –прострочений борг по кредиту, 3989,72 доларів США –прострочений борг по відсотках та 249.13 доларів США –пеня (а.с.6-7).

В супереч вимогам п.2.1 договорів Поруки, ОСОБА_4 про неможливість вчасно здійснювати чергові платежі письмово не повідомив ні кредитора ні поручителів, що призвело до нарахування йому штрафу в розмірі 10 % від суми щомісячного платежу на загальну суму 823,81 доларів США.

Законність і обґрунтованість рішення суду в частині вирішення позовних вимог відносно боржника ОСОБА_4 сторонами не оспорюється.

Що стосується висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для солідарної відповідальності поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_5, з покликанням на припинення поруки внаслідок зміни Банком умов кредитування без згоди поручителів, то колегія суддів вважає такі висновки помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і її матеріалам, при відсутності підстав, передбачених ч.2 ст.559 ЦК України.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що як додаткова угода про зміну умов кредитного договору №1913 від 15 жовтня 2007 року, між ВАТ  «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4, відповідно до якого Позичальнику було збільшено кредитну суму до 39270 доларів США та відсоткову ставку до 14,5 % річних (а.с. 11) так і  вище зазначені договори  поруки №1913/1 і №1913/2 були укладені сторонами  в один день, 17.03.2008 року.

Категоричні ствердження Банку про те, що при укладенні договорів поруки поручителям ОСОБА_3 і ОСОБА_5 були відомі як умови Кредитного договору №191315 від 15.10.2007 року так і Додаткової угоди від 17 березня 2008 року Про зміну умов кредитного договору №1913, відповідачі належно не спростували.

Згідно пояснень в апеляційному суду відповідача ОСОБА_3, вказані договори поруки були укладенні на прохання їхнього знайомого ОСОБА_4.

Зі змісту цих договорів вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_5, як Поручителі, та  ОСОБА_4, як Боржник, безпосередньо брали участь в  укладенні договір поруки. При цьому кожен поручитель поручився за погашення кредиту по 19635 доларів США, що разом становить суму отриманого ОСОБА_4 кредиту  в розмірі 39270 доларів США.

В ході розгляду судом даної справи ОСОБА_4 не заперечив тих обставин що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 були відомі умови як самого Кредитного договору так і  Додаткової угоди до цього договору.

Згідно показань свідка ОСОБА_6, колишнього завідувача сектора організації роздрібного кредитування філії-Бориславське відділення №6308 ВАТ  «Державний ощадний банк України», в суді апеляційної інстанції,  спірні договори поруки були укладені у його присутності. При цьому поручителям ОСОБА_3 і ОСОБА_5  були повідомлені як умови кредитного договору №1913 так і Додаткової угоди від 17 березня 2008 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ч.2 ст.559 ЦК України є безпідставним.

Виходячи із умов п.1.1. договорів поруки, який передбачає, що Поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов’язання за кредитним договором, а також вимог ст.ст.553,554 ЦК України, судова колегія приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_5, як поручителі, несуть солідарну з ОСОБА_4 відповідальність за виконання останнім своїх зобов’язань за кредитним договором на суму боргу в розмірі 6451,26 коп. доларів США, яка не перевищує суму погашення кредиту, за яку вони поручились, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову щодо солідарного стягнення цього боргу з відповідачів.

Що стосується позовних вимог про солідарне стягнення з поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_5 пені в сумі 212,92 доларів США,  що передбачено п.3.4 зазначених вище договорів поруки, то колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні цієї вимоги слід відмовити, так як позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що Боржник належним чином повідомив цих відповідачів про неможливість вчасного виконання ним зобов’язань по Кредитному договору, а от же - про наявність підстав для такого стягнення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з урахуванням пропорційності до розміру задоволених позовних вимог, з відповідачів на користь позивач підлягають стягненню солідарно судові витрати, а саме: 511 гривень 32 коп. судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи. Крім того, з Маляр чина Л.Я. на користь банку слід стягнути 65 грн.29 коп. судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -  

                                                       

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ВАТ  «Державний ощадний банк України»задовольнити частково.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області суду   від 07 жовтня 2010 року  щодо стягнення заборгованості за кредитним договором  та судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовну заяву ВАТ  «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в користь ВАТ  «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором від 15.10.2007 року №1913, що виникла станом на 30.04.2010 року в розмірі 6451,26  доларів США.

В задоволенні позову ВАТ  «Державний ощадний банк України» щодо стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 212, 92 доларів США відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5  солідарно в користь ВАТ  «Державний ощадний банк України» 511 гривень 32 коп. судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ВАТ  «Державний ощадний банк України» 65 грн.29 коп. судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

              

          

Головуючий:                                        Павлишин О.Ф.    

         Судді:                                        Мусіна Т.Г.             

                   Штефаніца Ю.Г.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація