Справа № 22-ц-635/11 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р. Категорія: 27 Доповідач: Штефаніца Ю.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Павлишина О.Ф.
суддів: Штефаніци Ю.Г., Мусіної Т.Г.
за участі секретаря: Тлумак Л.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника позивача - ПАТ «Універсал банк»- Кузя В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 –ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 червня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Відкрите акціонерне товариство «Банк Універсальний»( перейменованого в Публічне акціонерне товариство «Універсал банк») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5, із змінами та доповненнями, остаточні вимоги якого полягали у стягненні з відповідачки, як поручителя, 8083,73 доларів США, заборгованості за кредитним договором №15-1/58к від 25.03.2003 року, який було укладено між ВАТ «Банк Універсальний»та ОСОБА_4 на суму 27900 доларів США, та заборгованості по відсотках і пеню, що еквівалентно 64629,42 грн. 42 коп.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 червня 2010 року даний позов задоволено та постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь позивача 4749,14 доларів США заборгованості по кредиту, 654,08 доларів США заборгованості по відсотках , 2680,51 доларів США пені, а сього 8083,73 доларів США, що еквівалентно 64629,42 грн. 42 коп.
Дане рішення суду оскаржив представник відповідачки ОСОБА_1 –ОСОБА_2. В апеляційній скарзі зазначає, що це рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи є незаконним внаслідок неповноти дослідження обставин справи, неправильної оцінки доказів та ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема апелянт зазначає, що суд не дослідив належним чином обставини укладення Банком договору поруки з ОСОБА_1 та не звернув увагу на те, що остання не була знайома з боржником, а договір поруки уклала на пропозицію Банку лише з метою придбання у Банка заставленого майна за кредитним договором ОСОБА_4, автомобіля Крайслер.
В апеляційній скарзі звертається увага і на те, що суд не дав жодної оцінки тим обставинам, що позивач, не дивлячись на перебування боржника під вартою, своєчасно не вживав заходів для покриття накопиченого боргу по кредитному договору за рахунок реалізації предмета застави, а також те, що внаслідок реалізації предмета застави майновим поручителем, кредитний борг погашений повністю, у зв’язку з чим позовні вимоги повністю задоволені. Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Банку (т.1а.с.23-25).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу представника ПАТ «Універсал банк»Кузя В.Л., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для її задоволення.
Суд першої інстанції, в супереч доводам апелянта, з достатньою повнотою та всебічністю дослідив надані сторонами докази, вірно встановив фактичні обставини справи, спірні правовідносини та правильно застосував матеріальне і процесуальне право при вирішенні даного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний»в особі голови правління цього Банку та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 15-1/58к про надання споживчого кредиту на суму 27900 доларів США з терміном погашення до 24 березня 2006 року із сплатою відсоткової ставки у розмірі 14 відсотків річних( т.1а.с.8-11).
Відповідно до п.п.4.4.,4.5 цього Договору сплата Позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно. А згідно п.10.3 цього ж Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов’язаний повернути банку суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафи. А також відшкодувати збитки, завдані банку, у випадку передбачених даним договором.
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що позичальник ОСОБА_4 у встановлені договором строки не виконав своїх зобов’язань щодо повернення кредитних кошів.
При цьому, на час подання Банком даного позову до суду у вересні 2005 року загальна сума заборгованості склала 19045,71 доларів США..
З матеріалів справи вбачається також, що станом на листопад 2005 року дана кредитна заборгованість частково була погашена, в тому числі за рахунок реалізації заставного майна згідно договору застави від 25.03.2003 року, укладеного між Банком і ОСОБА_6 для забезпечення виконання Кредитного договору № 15-1/58к , а саме - належного ОСОБА_6 автомобіля марки Chrysler 300M 2.7 24V,2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на загальну суму 13000 доларів США, які були внесені в рахунок погашення кредитної заборгованості (т.1а.с.57-58,59-6о,61).
Безспірним встановлено і те, що на забезпечення виконання Кредитного договору № 15-1/58к від 25.03.2003 року 20 травня 2005 року між ВАТ «Банк Універсальний», як кредитором, та відповідачем ОСОБА_1, як поручителем, було укладено договір поруки від 20.05.2005 року, відповідно до умов якого, зазначених в п.1, ОСОБА_1 зобов’язалася перед кредитором відповідати по зобов’язаннях ОСОБА_4 що випливають з Кредитного договору. В тому числі щодо сплати суми кредиту, процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних, комісії, штрафних санкцій у розмірах і у випадках, передбачених Кредитним договором (а.с.13)
За умовами п.7 цього Договору поруки, поручитель зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу не пізніше 10 діб після отримання повідомлення кредитора.
З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2005 року ВАТ «Банк Універсальний»було направлено ОСОБА_1 повідомлення із вимогою в 10-денний термін погасити прострочену заборгованість у зв’язку із неналежним виконанням боржником умов Кредитного договору, із зазначенням кредитної заборгованості в розмірі 18 692,68 доларів США, однак даний поручитель своїх зобов’язань не виконав.
Відповідно до положень ст.ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Якщо договором поруки не встановлено(субсидіарну)відповідальність поручителя.
За змістом п.3.4 даного Договору поруки від 20.05.2005 року поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов’язаннях боржника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплату процентів, за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору.
Враховуючи невиконання ОСОБА_4 своїх зобов’язань за кредитним договором а ОСОБА_1 за договором поруки, внаслідок чого на час визначення позивачем остаточних позовних вимог станом на 05.09.2006 року кредитна заборгованість склала 8083,73 доларів США, що еквівалентно 64629,42 грн. 42 коп. (т.1 а.с.158-159), та правильно виходячи із положень ст.ст.553, 554 ЦК України та п.13 Договору поруки, суд дійшов обґрунтованого висновку про покладення на відповідача обов’язку перед Банком за повернення заборгованої суми та стягнення вказаного кредитного боргу з ОСОБА_1.
Покликання апелянта на те, що Банк повинен був покрити всю заборгованість від продажу заставленого автомобіля, однак умисно сприяв продажу даного автомобіля за заниженою ціною, не заслуговують на увагу, оскільки жодним чином не впливають на суть вирішення спірних правовідносин між ВАТ «Банк Універсальний», як кредитором, та відповідачем ОСОБА_1, як поручителем, за договором поруки.
Колегія суддів не бере до уваги і твердження апелянта про недійсність договору поруки внаслідок приховування Банком його істотних умов та наявності боргу на час укладення цього договору, оскільки жодних достовірних і об’єктивних доказів на підтвердження недійсності цього Договору поруки апелянт не надав. Більш того, в ході апеляційного розгляду справи представник відповідача зазначив, що позов ОСОБА_1 до Банку про визнання цього Договору поруки недійсним залишено судом без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 –ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 червня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Павлишин О.Ф.
Судді: Мусіна Т.Г.
Штефаніца Ю.Г.