Справа № 2-167/2008 р.

              РІШЕННЯ

        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     17 січня 2008 року. Татарбунарський районний суд Одеської області  у складі:

     головуючого - судді                               Тимошенка С.В.   

     при секретарі                                    Коренчук О.Е.       

     за участю адвоката                                      

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари  Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2

                               про визнання права власності на житло-

                               вий будинок за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок за набувальною давністю, посилаючись на наступні обставини. В 1969 році між нею та відповідачем було укладено та зареєстровано шлюб в Білоліській сільській раді Татарбунарського району Одеської області. Від шлюбу є четверо дітей, які вже досягли повноліття. Сім'я згодом розпалася, а 14 лютого 1995 року шлюб офіційно був розірваний. За час сумісного проживання у шлюбі нимо придбано будинок згідно договору купівлі-продажу від 10 квітня 1982 року, який розташований в АДРЕСА_1. Більше 12 років відповідач не мешкає у вказаному будинку, за час його відсутності вона значно поліпшила цінність будинку, постійно доглядала за ним та користувалася, крім своєї частки, також доглядала за 1/2 часткою будинку, на яку має право відповідач згідно ст.70 СК України і останньому про це було достовірно відомо. Тому враховуючи, що відповідач пропустив строк позовної давності щодо вимог про поділ майна, вона просила визнати за нею право власності на увесь будинок за набувальною давністю, так як згідно вищеназваної статті, вона також має право на Ѕ частину будинку.

     У судовому засіданні позивачка підтримала  позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, направив до суду телеграму, в якій просив заслухати справу у його відсутності, визнаючи позовні вимоги.

Заслухавши пояснення та доводи позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу 1-ЖД № НОМЕР_1 (а.с.5) вбачається, що 14 лютого 1995 року шлюб між сторонами розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 11.

Копією договору купівлі-продажу від 10.04.1982 р. підтверджується факт купівлі відповідачем житлового будинку в АДРЕСА_1(а.с.6-7).

     Вартість спірного житлового будинку згідно довідки БТІ від 30.11.2007 р. (а.с.8) складає 31459 грн.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як передбачено ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

     Право власності, згідно ч.1 ст.328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів

     Відповідно ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

     В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачка є власником 1/2 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1оскільки вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, а частки майна дружини та чоловіка, згідно ст.70 СК України, є рівними. Після розірвання шлюбу, тобто більше 12 років, вона мешкає у вказаному будинку без відповідача, користуючись і його частиною будинку, доглядаючи та поліпшуючи його цінність, тобто вона добросовісно заволоділа майном відповідача і продовжує відкрито, безперервно володіти ним, про що останній не заперечує. Тому, суд вважає, що за ОСОБА_1 має бути визнано право власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1за набувальною давністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58,59,60,208,209,213-215 ЦПК України, ст.ст.316,317,328,344 ЦК України, ст.70 СК України суд,

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1в с.Слободо-Підлісівка Ямпільського району Вінницької області, право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 за набувальною давністю. 

     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                             Тимошенко