Справа № 22ц-2504/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Сусловій А.М.
за участю: представника ПАТ КБ «ПриватБанк»Андрейчик Ю.Л., представника позивача ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2504 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 4 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог –приватний нотаріус ОСОБА_5, публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про визнання частково недійсною довіреності № 2251 від 26.06.2007 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2011 року позивачка, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що їй на праві спільної часткової власності належить 5/16 квартири АДРЕСА_1. У зв’язку з переїздом на інше місце проживання 26 червня 2007 року вона надала своєму брату, ОСОБА_4, довіреність строком до 26 червня 2017 року, посвідчену приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу ОСОБА_5 В текст довіреності включений пункт про право ОСОБА_4 укладати від імені ОСОБА_6 будь-які дозволені договори (правочини). Вказувала, що 21 лютого 2008 року між ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 (в особі ОСОБА_4) та ЗАТ КБ «ПриватБанк»(після реорганізації –ПАТ КБ «ПриватБанк») було укладено договір іпотеки в забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_4. Вважає, що при вчиненні вказаного правочину останнім було використано незаконні положення довіреності № 2251 від 26 червня 2007 року, в результаті чого договір іпотеки був укладений з порушенням чинного законодавства України.
___________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Чорний С.Б. Справа № 22ц-2504
Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 57
У зв’язку з цим просила суд першої інстанції визнати довіреність № 2251 від 26 червня 2007 року недійсною в частині надання повноважень укладати від імені ОСОБА_3 договори в забезпечення
виконання зобов'язань ОСОБА_4.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 4 травня 2011 року означений позов задоволено, визнано недійсною довіреність № 2251 від 26 червня 2007 року, посвідчену приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу ОСОБА_5, в частині надання ОСОБА_4 укладати від імені ОСОБА_3 договори (правочини) з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_4. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з даним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулось до апеляційного суду Хмельницької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.
Посилається на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та чинному законодавству. Вважає, що судом застосовано закон, який не регулює спірні правовідносини. Не відповідає обставинам справи та не підтверджується жодними доказами висновок суду про відсутність вільного волевиявлення позивачки в момент вчинення даного правочину. Також не були взяті до уваги пояснення третьої особи –приватного нотаріуса ОСОБА_5, яка повідомила, що перед посвідченням довіреності позивачці ОСОБА_6 було роз’яснено зміст довіреності. Вона не заперечувала проти отримання братом кредиту, тому виявила бажання надати йому повноваження на укладення договору іпотеки від її імені в забезпечення його власних зобов’язань перед банком.
Також, на думку апелянта, судом не взято до уваги роз’яснення Верховного Суду України щодо судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин.
Крім того, на думку апелянта, судом при розгляді цієї справи безпідставно не застосовано наслідки спливу строку позовної давності.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При постановленні рішення місцевий суд послався на те, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Представник, відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 26 червня 2007 року приватний нотаріус ОСОБА_5 посвідчила довіреність НОМЕР_1, зареєстровану в реєстрі за № 2251, якою ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 вчиняти будь-які дозволені законодавством договори (правочини), зокрема, застави (іпотеки) (з метою забезпечення її повноважень, а також зобов’язань ОСОБА_4).
За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_3
Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що судом застосовано закон ст. 238 ЦК України, який не регулює спірні правовідносини.
Між тим, саме з врахуванням цієї вимоги закону нотаріус повинна була посвідчувати довіреність. Тому посилання суду на зазначену статтю є обґрунтованим.
Голослівним є посилання апелянта на невідповідність обставинам справи та не підтвердження жодними доказами висновок суду про відсутність вільного волевиявлення позивачки в момент вчинення даного правочину.
В матеріалах справи немає доказів розуміння позивачкою саме таких наслідків цього пункту довіреності. Крім того, дії нотаріуса, навіть якщо вона і роз’яснила позивачці наслідки включення в довіреність саме такого пункту, суперечать вимогам ст. ст. 238, 245 ЦК України.
Безпідставним є посилання апелянта на те, що місцевим судом не взято до уваги роз’яснення Верховного Суду України, щодо судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин.
В даній справі вирішувалось питання визнання недійсною довіреності НОМЕР_1 від 26 червня 2007 року, зареєстрованої в реєстрі за № 2251, а не питання отримання кредиту чи іпотеки.
Суперечить матеріалам справи твердження апелянта про те що, судом безпідставно не застосовано наслідки спливу строку позовної давності.
Суд визнав поважними причини пропущення позивачем строку позовної давності і прийняв рішення за позовом.
Інші доводи апеляційної скарги ретельно досліджені судом, також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»відхилити.
Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 4 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Cуддя апеляційного суду А.В.Купельський