Справа № 2-924/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          27 вересня 2011 року  

27 вересня 2011 року                                                                                  м.Балта

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого -  судді                              ДЯЧЕНКО В.Г.

при секретарі                                               СІРОТА О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балті справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог –ОСОБА_3,  про стягнення матеріальної  шкоди.

в с т а н о в и в:

        Позивач звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди –5500 грн. вартість корови, не отримані доходи за період з дня загибелі корови до дня звернення до суду в сумі 1455 грн., стягнення судових витрат, держмита –55 грн., витрат на ІТЗ –120 грн., кошти сплачені за юридичну допомогу –200 грн., посилаючись на те,  що  вона є власницею корови  чорно-рябої молочної породи, згідно паспорту (№ UA0100176562) на велику рогату худобу -  2006 року народження.

       07.07.2011 року  позивач вигнала вказану корову на пасовисько, в череду, де пастухом в цей день, згідно своєї черги,  повинен бути відповідач, але сам випасати череду не став, а найняв пастуха ОСОБА_3, який на обідню дійку пригнав череду на територію колишньої тваринницької ферми, за коровами не дивився,  в результаті чого, корова позивача впала в каналізаційну яму, що призвело до травми несумісної з життям. Травмовану корову достали з ями, дорізали, а вирученими від продажу м’яса коштами розпорядилися на свій розсуд.

       В судовому засіданні позивач підтримала позов у повному обсязі.

       Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що в той день череду корів не випасав, а випасав ОСОБА_3, який корову дорізав та м'ясо продав.

       Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 07.07.2011 року був пастухом в череді корів с Андріяшівка, де випасалась корова позивача. В обідню перерву корова позивача впала в  каналізаційну яму на колишній тваринницькій фермі. Вилізти сама не могла, так як яма вузька і глибока. Руками, люди які збіглися на допомогу, витягнути корову не змогли. Витягнули трактором на прохання ОСОБА_3 Після того як витягнули корову вона була з тяжкими травмами, в результаті чого ОСОБА_3 прийняв рішення дорізати корову а м'ясо продати. Гроші за реалізоване м'ясо позивач не взяла, а сказала щоб віддали коровою.

       Вказані третьою особою обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки –ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6

         Крім того, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.        

    Встановлено, що позивач – ОСОБА_1 мешканка с. Андріяшівка Балтського району Одеської області.

     Відповідно паспорту великої рогатої худоби DD –272437, виданого 31.07.2007 року Державним підприємством «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», власником корови «Чайка», української чорно-рябої молочної породи (№ UA0100176562) є ОСОБА_7, житель с.Пасіцели Балтського району Одеської області.

   Довідкою № 343 від 12.07.2011 року встановлено, що ОСОБА_7 продав корову по кличці «Чайка»в листопаді 2010 року ОСОБА_1 за 5400 грн.

    Згідно акту від 08.07.2011 року, підписаного жителями с. Андріяшівка Балтського району Одеської області встановлено, що корова впала в каналізаційну яму та отримала травми не сумісні з життям. Труп корови не оглядався, розтин не проводився, діагноз не встановлено.

       Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

      Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

       Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

     Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

      Відповідно ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання. Правочин, яким     скасовується  чи  обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

     Стаття 22 ЦК України, особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі. На  вимогу  особи,  якій  завдано шкоди,  та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути  відшкодована  і  в  інший спосіб,  зокрема,  шкода,  завдана майну,  може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

     Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 07.07.2011 року не  виникало правовідносин згідно договору про надання послуг, вони виникли між позивачем та третьою стороною і підтверджуються тим, що позивач погодилась на умови договору та залишила в череді корову для випасу, а третя сторона теж погодилась на умови договору та почала випасати корову позивача.

   Так, відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не  суперечить суті зобов'язання.

   Згідно ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках,  встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про  надання послуг  на  іншу  особу, залишаючись  відповідальним  в  повному обсязі перед замовником за порушення договору.

    Згідно ст. 906 ЦК України, збитки,  завдані  замовнику  невиконанням  або  неналежним виконанням  договору  про  надання  послуг  за  плату,  підлягають відшкодуванню виконавцем,  у разі наявності його вини,  у  повному обсязі,  якщо  інше  не  встановлено договором. Збитки,  завдані  невиконанням  або  неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають  відшкодуванню виконавцем  у  розмірі,  що  не  перевищує  двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  якщо  інший  розмір  відповідальності виконавця не встановлений договором.

     Таким чином в судовому засіданні встановлено,   матеріалами справи підтверджено, що між мешканцями с. Андріяшівка Балтського району Одеської області була усна домовленість про безплатний випас худоби. 07.07.2011, послуги з випасання худоби надавав ОСОБА_3 і   взяв на себе зобов’язання  про збереження ввіреної йому на випас корови. Однак внаслідок безвідповідального ставлення до своїх зобов’язань корова  позивача впала в  каналізаційну яму на колишній тваринницькій фермі. В результаті чого отримала травми не сумісні з життям тварини. ОСОБА_3  дорізав корову а м'ясо продав. У зв’язку  з чим  позивачу були заподіяні збитки в розмірі 5500 грн.

     Що стосується відповідача ОСОБА_2, суд вважає, що в його діях відсутні порушення зобов’язання  по випасу худоби 07.07.2011р., оскільки не доведено, що він  в цей день мав зобов’язання по випасу череди корів та повинен нести відповідальність за збитки,  завдані  невиконанням  або  неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг.

    Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

      Керуючись ст.ст. 22, 509, 610, 611, 614, 901, 902, 906 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 30, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

       В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог –ОСОБА_3,  про стягнення матеріальної  шкоди –відмовити.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

                                    Суддя:                             В.Г. Дяченко