Справа №  2-а-3327/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          19 липня 2011 року                                                            м. Балта, Одеська область,          

Суддя Балтського районного суду Одеської області, Мясківська І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в Балтському районі Одеської області, зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги  відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним  позовом, в якому просить суд поновити строк для подання позовної заяви, строк позовної давності, визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області щодо  не нарахування щомісячної допомоги до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 6 Закону України № 2195 - ІV від 18.11.04 р.   «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006 року по день звернення до суду. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області здійснити нарахування та виплату щомісячну допомогу до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по день звернення до суду, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області в подальшому здійснювати щомісячне нарахування та подальшу виплату доплати до пенсії в  розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В  позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»являється дитиною війни. Згідно зі статтею 6 вказаного Закону з 1 січня 2006 року їй повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але протягом 2006 - 2007 років таке підвищення не виплачувалося, а починаючи з 01 січня 2008 року по теперішній час виплачується у неповному обсязі.

Відповідач, посилаючись на  те, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби визначається виключно Законом України «Про Державний бюджет України»,  просить відмовити  позивачу, оскільки бюджетом держави за період з 2006 по 2011 роки не передбачалася виплата зазначених позивачем сум.

          Крім цього, відповідач стверджує, що  мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Судом під час судового розгляду досліджені наступні докази:

- паспорт ОСОБА_2,  серії НОМЕР_1 відповідно до якого позивач є громадянином України і  народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.;

- пенсійне посвідчення позивача, згідно з яким вона перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком з наявним відтиском штампу завіреного печаткою відповідно до яких позивач має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;

- заперечення УПФ в Балтському районі, в якому відповідач не визнає вимоги позивача.

           Розглянувши подані сторонами документи та матеріали,  з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом на підставі наведених вище доказів встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. і є громадянином України. Згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні вказаного вище Закону, проти чого не заперечує і відповідач.

Статями 10 та 81 Закону України  «Про пенсійне забезпечення»та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що пенсійне забезпечення, а саме призначення пенсій, їх перерахунок, оформлення документів для їх виплати здійснюється органами пенсійного фонду України.

Ухвалюючи судове рішення у даній справі суд виходить, з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні включаючи і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене статтею 6 Законом України» Про соціальний захист дітей війни", не може бути скасовано, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконування прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, не зважаючи на це,  в 2006 році дію  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік»(стаття 77, пункт 17).

В той же час Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»пункт 17 статті 77 було вилучено, а новою редакцією статті 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Але, Кабінетом міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися. Отже, пільги для дітей війни у 2006 році запроваджені не були,  тобто відповідач нарахування та виплати не здійснював взагалі.

Законом України  від 19 грудня 2006 року № 489-V   «Про Держаний бюджет України на 2007 рік»(стаття 71, пункт 12) дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено і встановлено, що підвищення до пенсії виплачується лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50% розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року ці норми Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було визнано такими, що не відповідають Конституції України. Саме тому вони втратили чинність з 9 липня 2007 року.

28 грудня 2007 року Законом України  № 107-VI   «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були знову внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме те, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року. Але, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, зміни щодо зменшення розміру надбавки до пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України. Отже, з 22 травня 2008 року (до 31 грудня 2008 року) положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»поновили свою дію, тобто з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте в протиріч рішенню Конституційного Суду Кабінет міністрів України 28 травня 2008 року прийняв постанову № 530, в якій чітко встановлено, що дітям війни підвищення до пенсії проводиться у таких розмірах: з 22 травня –48,1 гривні; з 1 липня –48,2 гривні; з 1 жовтня – 49,8 гривні, хоча державна соціальна допомога, повинна була бути підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком.

У 2009-2010 роках зазначена стаття жодним Законом України не була змінена чи скасована. Таким чином, стаття 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючою.

З огляду на вищевикладені зміни у законодавстві, якими запроваджувалась дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зважаючи, що Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, набуває чинності з моменту його проголошення, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо періодів :

-          09.07.- 31.12. 2007.

-          22.05.- 31.12. 2008.

-          01.01.- 31.12. 2009.

-          01.01.- 31.12. 2010.

-          01.01.- 21.06. 2011.

Розмір підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає:

з 1 квітня 2007 року –406 гривень,

з 1 жовтня 2007 року –411 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає:

з 1 січня 2008 року – 470 гривень,

з 1 квітня 2008 року –481 гривні,

з 1 липня 2008 року – 482 гривні,

з 1 жовтня 2008 року –498 гривень.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає:  

з 1 січня 2009 року – 498 гривень,

з 1 листопада 2009 року -  573 гривні.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає:  

з 1 січня 2010 року – 695 гривень,

з 1 квітня 2010 року –706 гривень,

з 1 липня 2010 року – 709 гривень,

з 1 жовтня 2010 року –723 гривень,

з 1 грудня 2010 року –734 гривні.

          Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає:

з 1 січня 2011 року – 750 гривень,

з 1 квітня 2011 року –764 гривні,

з 1 жовтня 2011 року –784 гривні,

з 1 грудня 2011 року –800 гривень.

Доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується осіб які мають статус дітей війни відповідно до ст. 6 Закону, є непереконливим.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком.

Не може бути судом прийняте посилання відповідача на відсутність грошових коштів, які мають бути передбачені Законами України «Про Державний бюджет України»для виплати щомісячної допомоги до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та  відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, тобто в частині вимог про нарахування та виплату допомоги до пенсії з а період з  09 липня 2007 року   по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,  за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010  року, та за період з 01 січня 2011 по 14 червня 2011 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.11., починаючи з 15.06.11., виплата щомісячної допомоги до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 6 Закону України № 2195 - ІV від 18.11.04 р.   «Про соціальний захист дітей війни»проводиться у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Вирішуючи питання щодо подовження строку позовної та строку звернення за захистом свого порушеного права,  суд виходить з того, що держава, Законом  України «Про соціальний захист дітей війни», встановила правовий статус дітей війни і визначила основи їх соціального захисту тим же законом, гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.  Пропущені позивачем строки, суд визнає поважним, оскільки позивач є людиною похилого віку, та в силу своєї юридичної необізнаність не мала змоги своєчасно звернутися за захистом своїх прав.

Разом з тим, вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області  в подальшому здійснювати щомісячне нарахування та виплату доплати до пенсії, задоволенню не підлягають, оскільки вирішувати спори на майбутній час суди не вправі.

З огляду на зазначене, керуючись  статтями 11, 69 - 71, 105, 122, 160 - 164, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов  ОСОБА_2 -  задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління пенсійного фонду в Балтському районі по своєчасному не донарахуванню та виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в період часу з  09 липня 2007 року   по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010  року, та за період з 01 січня 2011 по 21 червня 2011 року –не правомірною.

Зобов'язати управління пенсійного фонду в Балтському районі Одеської області провести  перерахунок та забезпечити проведення  виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період часу з 09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,  за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010  року, та за період з 01 січня 2011 по 14 червня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум, в період з 15 червня 2011 року по 21 червня 2011 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.11., виплату щомісячної допомоги до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 6 Закону України № 2195 - ІV від 18.11.04 р.   «Про соціальний захист дітей війни»проводити у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

          В іншій частині позову відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів.

С У Д Д Я