Справа  № 2-1283/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 року  Ізмаїльській міськрайонний суд  Одеської області в складі:

головуючого судді –  Присакар О.Я.,

           при секретарі –  Івановій Л.П.,

           за участю:  позивача – ОСОБА_1, представника позивачів – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_6,  ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 та комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_15, приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_16 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири та зобов’язання внести зміни в правовстановлювальні  документи ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовними вимогами і просять визнати недійсним договір  купівлі - продажу від  29.05.2007 року, вчинений на бланку  серії  ВЕО № 812242, реєстраційний номер  2284 в частині продажу літньої кухні літ. «З» та сараю літ. «Г»; припинити право приватної власності  ОСОБА_8 на  літню кухню літ. «З» та сарай літ. «Г»; зобов’язати комунальне підприємство «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації»   внести відповідні зміни в реєстр права власності ОСОБА_8 на 2/9  частини будинку АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів судові витрати; під час розгляду справи  ОСОБА_1 та представник позивачів – ОСОБА_2  подали 21.09.2011 року клопотання, яким  уточнили позовні вимоги, і просять визнати недійсним договір  купівлі - продажу від  29.05.2007 року, вчинений на бланку  серії  ВЕО № 812242, реєстраційний номер  2284 в частині продажу літньої кухні літ. «З» та сараю літ. «Г», зобов’язати комунальне підприємство «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації»  внести в правовстановлювальні документи ОСОБА_8 на 2/9 частини будинку АДРЕСА_1  зміни в частині визнання договору купівлі – продажу від 29.05.2007 року недійсним, а саме в частині літньої кухні літ. «З» та сараю літ. «Г» та стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу, мотивуючи тим, що  мешкають у будинку АДРЕСА_1,  при будинку АДРЕСА_1  є надвірні споруди:  сарай літ. «Б», «Д», «Г», туалети лит. «В», «Ж» та металевий гараж літ. «Е», які при приватизації  передаються у спільну власність громадян, які приватизують житло.  На підставі розпорядження виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за № 646 від 10.12.1997р. ОСОБА_9 було видано свідоцтво про право власності за № 473 на 2/9 частини домоволодіння АДРЕСА_2. Вказане свідоцтво ОСОБА_9 було втрачено та їй було видано дублікат свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 432377 за № 851, в який  неправомірно була включена будівля  літ. «З», вбиральня літ. «Ж», сарай літ. «Г», ј частка вбиральні літ. «В». Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області від 17.02.2010 року було визнано недійсним дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 473 від 26.02.1998 року, виданий 25.10.2006 року серії ЯЯЯ № 432377, в частині включення до опису об’єкту літньої кухні літера «З» та в частині включення до 2/9 частин, що належать ОСОБА_9, літньої кухні літера «З», туалету літ. «Ж», сараю літера «Г» та ј частини туалету літ. «В», розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.06.2010 року рішення залишено без змін. 29.05.2007 року  ОСОБА_9  укладає з ОСОБА_8 договір купівлі – продажу  в якому  предметом продажу також є літня кухня літер «З» з урахуванням  туалету літ. «Ж» та сарай літера «Г», дані об’єкти не могли бути  предметом договору купівлі – продажу.

В зв’язку з тим, що ОСОБА_1 та  представник позивачів – ОСОБА_2 (повноваження представника зазначені на обороті ордеру, крім прав передбачених ч. 2 ст. 31 ЦПК) не мають повноважень на  уточнення позовних вимог від всіх співпозивачів, суд не приймає до уваги клопотання про уточнення позовних вимог від 21.09.2011 року.

В судовому засіданні  позивач - ОСОБА_1 та  представник позивачів – ОСОБА_2, підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

В судове засідання позивачі - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_6 не з’явилися надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, доручили представляти свої інтереси співпозивачу ОСОБА_1 та  адвокату ОСОБА_2

В судове засідання позивач - ОСОБА_7 не з’явилася надала заяву про розгляд справи за її відсутності, доручила представляти свої інтереси співпозивачу ОСОБА_1

В судовому  засіданні від 20.06.2011 року представник  ОСОБА_8 та  ОСОБА_9 – ОСОБА_17 позов не визнала у повному обсязі, в судове засідання від 14.07.2011 року представник  ОСОБА_8 та  ОСОБА_9 – ОСОБА_17  не з’явилася, про час та місце розгляду справи  повідомлена належним чином про причини неявки не повідомила, в судове засідання від 21.09.2011 року відповідачі - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не з’явилися, про час та місце розгляду справи  повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

В судове засідання представник відповідача - комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» не з’явився,  надав заяву № 31 від 28.03.2011 року про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_15 не з’явилися, про час та місце розгляду справи  повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_16 не з’явилася,  надала заяву № 01-16/166 від 17.06.2011 року  про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши  пояснення позивача та представника позивачів, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.05.2007 року між  ОСОБА_9 та ОСОБА_8   було укладено договір купівлі – продажу  квартири АДРЕСА_1 (далі по тексту – договір).

Згідно п. 1.2. договору  квартира АДРЕСА_1 має наступні характеристики: приміщення № 1 – коридор, № 2, 3 – жилі, № 4 – санвузол, № 5 – кухня, № 6 – коридор, літер – «З» - літня кухня, літер «Г» - сарай.

Відповідно до п. 1.3. договору квартира, що відчужується належить  ОСОБА_9 на праві приватної власності  та була отримана нею  згідно з  рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 24.04.2007 року, справа № 2-2369-2007.

Судом встановлено, що на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 24.04.2007 року та  ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 11.09.2007 року  за ОСОБА_9 визнане право власності на окремий об’єкт нерухомості – квартиру АДРЕСА_1, яка складається з приміщень № 1, 6 – коридор, № 2, 3 – житлові, № 4 – санвузол, № 5 –кухня, літ. «З» - літня кухня з навісом, літ. «Г» - сарай, літ. «Ж» - вбиральня.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.04.2008 року  рішення Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 24.04.2007 року та  ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 11.09.2007 року були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

При новому розгляді вищезазначеної справи, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 13.01.2010 року  заява ОСОБА_9 до ОСОБА_7, Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, третьої особи – КП «Ізмаїльське МБТІ» про виділ частки з майна, яке перебуває у спільній частковій власності в окремий об’єкт  була залишена без розгляду.  Ухвала  набрала чинності 19.01.2010 року.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 17.02.2010  року за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_9, ОСОБА_8, КП «Ізмаїльське МБТІ» та виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, треті особи – ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 було визнано недійсним дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 473 від 26.02.1998 року, виданий 25.10.2006 року серії ЯЯЯ № 432377, в частині включення до опису об’єкту літньої кухні літера «З» та в частині включення до 2/9 частин, що належать ОСОБА_9, літньої кухні літера «З», туалету літ. «Ж», сараю літера «Г» та ј частини туалету літ. «В», розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.06.2010 року  рішення Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 17.02.2010  року – залишено без змін.

Згідно п.3 ст. 61 ЦПК України обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 17.02.2010  року були встановлені наступні обставини.

Будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами знаходився у спільній власності. ОСОБА_9 належало 2\9 частини, яка була відчужена відповідно до договору купівлі продажу ОСОБА_8, ОСОБА_7 - 2\9 частини, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 по 1/15 частини та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 по 2/45 частини.

26.02.1998 року КП «Ізмаїльський МБТІ» на підставі розпорядження виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за № 646 від 10.12.1997р. ОСОБА_9 було видано свідоцтво про право власності за № 473 на 2/9 частини домоволодіння АДРЕСА_2.

Вказане свідоцтво ОСОБА_9 було втрачено та на підставі заяви ОСОБА_9 про видачу дубліката свідоцтва про право власності 25.10.2006 року їй було видано дублікат свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 432377 за № 851, завірений в.о. КП «Ізмаїльським МБТІ», який містить опис об'єкта нерухомого майна, що належить ОСОБА_9, а саме: літ. «А» АДРЕСА_1 приміщення: 1,6 – коридор, 2, 3 – житлові, 4 – санвузол, 5 – кухня, літня кухня літ. «З», вбиральня літ. «Ж», сарай літ. «Г», ј частка вбиральні літ. «В».

Відповідно завіреній в.о. начальника КП «Ізмаїльським МБТІ» копії оригіналу втраченого свідоцтва права власності на житло за № 473 від 26.02.1998 року, ОСОБА_9 отримала у власність квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,5 кв. м, що складало 2\9 частини від усього домоволодіння. Інші надвірні споруди: сараї, вбиральні, літня кухня «З» (яка ще не існувала) тощо в оригіналі вищевказаного свідоцтва не вказувались.

В свою чергу, в дублікаті свідоцтва про право власності, виданому КП «Ізмаїльським МБТІ» 25.10.2006 року, до 2/9 частин будинку вже було внесено: літню кухню «З», вбиральню літ. «Ж», сарай літ. «Г», ј частку вбиральні літ. «В». Наявність розпорядження органу приватизації щодо включення цих споруд до свідоцтва про право власності судом не встановлено. Згідно з технічним паспортом та експлікацією земельної ділянки по АДРЕСА_1 28.05.1999 року сараї, вбиральні  тощо  знаходились  у   спільному користуванні всіх мешканців будинку по АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в дублікаті свідоцтва про право власності від 25.10.2006 року маються відомості, яких в оригіналі свідоцтва про право власності на житло немає, чим було порушено правовий статус оригіналу документу.

Право власності на вбиральню літ. «Ж», сарай літ. «Г» та ј частку вбиральні літ. «В» не може бути визнано за ОСОБА_9, а повинно бути передано безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир вищевказаного будинку, тим більше згідно завіреній копії оригіналу втраченого свідоцтва права власності на житло за № 473 від 26.02.1998 року, ОСОБА_9 отримала у власність квартиру АДРЕСА_1, що складало 2/9 частини від усього домоволодіння, а наявність розпорядження органу приватизації щодо включення вищевказаних споруд (перелічених літер будинку) до свідоцтва про право власності судом не встановлено.

Таким чином, вищезазначені обставини встановлені рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 17.02.2010  року не підлягають доказуванню.

Враховуючі  обставини встановлені рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 17.02.2010  року та враховуючи, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 24.04.2007 року та  ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 11.09.2007 року були скасовані, а ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області  від 13.01.2010 року  заява ОСОБА_9 про виділ частки з майна, яке перебуває у спільній частковій власності в окремий об’єкт  була залишена без розгляду, суд приходить до висновку, що без виділу, не могли бути предметом договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 літня кухня літ. «З» та сарай літ. «Г».

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачів про визнання недійсним договору  купівлі - продажу від  29.05.2007 року, вчиненого на бланку  серії  ВЕО № 812242, реєстраційний номер  2284 в частині продажу літньої кухні літ. «З» та сараю літ. «Г».

Із довідки МБТІ  (форма № 11) про належність домобудови АДРЕСА_1  вбачається, що за ОСОБА_8 право власності на літню кухню літ. «З» та сарай літ. «Г» не зареєстровано.

В зв’язку з тим, що позивачі не зверталися до  комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації»  з вимогою  про внесення змін в реєстр права власності ОСОБА_8 на 2/9  частини будинку АДРЕСА_1 та враховуючи, що  за ОСОБА_8 право власності на літню кухню літ. «З» та сарай літ. «Г» не зареєстровано, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог  про зобов’язання комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації»   внести відповідні зміни в реєстр права власності ОСОБА_8 на 2/9  частини будинку АДРЕСА_1 та припинення права приватної власності  ОСОБА_8 на  літню кухню літ. «З» та сарай літ. «Г».

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що  згідно квитанції № 279/06-11-1344 від 03.06.2011 року було сплачено адвокату ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.

Враховуючи, що вимоги позивачів задоволені частково і права позивачів були порушені в результаті дій не всіх відповідачів, а саме - ОСОБА_8 та  ОСОБА_9, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 та  ОСОБА_9 на користь  позивачів витрати на правову допомогу в сумі 400 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі  50 грн.,  та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 100 гривень.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 217 ЦК України, ст.ст.10, 60, 61, 88,  212, 213, 215 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_6,  ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 та комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири та зобов’язання внести зміни в правовстановлювальні документи задовольнити частково.

Визнати  недійсним договір  купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від  29 травня 2007 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, вчинений на бланку  серії  ВЕО № 812242, реєстраційний номер  2284, недійсним в частині продажу літньої кухні літ. «З» та сараю літ. «Г».

Стягнути з ОСОБА_8 та  ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_6,  ОСОБА_7 витрати на правову допомогу в сумі 400 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі  50 грн.,  та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 100 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя           О. Я. Присакар