2-906/11  

                                                           ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

                                                              Іменем  України

01 вересня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Кривошей Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

20 серпня 2007 р. сторони уклали кредитний договір № 66 про надання споживчого кредиту, відповідно до пункту 2.1. якого позивач надає відповідачу кредит у сумі 120000,00 доларів США.

Відповідно до п.2.3. договору, кредит надавався відповідачу на ремонт житла. Однак, відповідач свої обов’язки щодо повернення кредиту не виконує, тим самим він  порушує вимоги статті 1054 Цивільного кодексу України, щодо обов'язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти, та умови кредитного договору, яким передбачено, що відповідач  зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту перед банк відповідно до п. 2.2. кредитного договору на позичковий рахунок № 22039350712473/840 відкритий позивачем готівкою або іншим шляхом, передбаченим законодавством.

Відповідно до пункту 4.3.2. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, та/або процентів за користування ним, передбачених цим договором, у випадках які визначаються згідно із цим договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості позичальника, а саме якщо: позичальник прострочив свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць (підпункт 1 пункту 4.3.2. договору).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором, банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору, за несплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом відповідач сплачує позивачеві пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується за кожен день прострочення платежу.

За невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п. 4.2.3. та /або п.п. 4.2.4. позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (згідно п. 5.4. кредитного договору).

Відповідно до пункту 6.13. кредитного договору всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення суду.

Відповідачу поштою було відправлено вимогу №07/897 від 15.12.2009 щодо повного погашення заборгованості по кредиту та процентам. Однак відповідач жодним чином не відреагував на лист позивача та продовжує не виконувати свої обов'язки за договором.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 66 від 20 серпня 2007 p. у розмірі 1 105 255 (один мільйон сто п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять ) грн. 27 коп., а також  судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120,00 грн.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, у разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення.

В судові засідання 11.04.2011 року, 30.05.2011 року, 21.06.2011 року, 01.09.2011 року відповідач не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи. Письмове клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, яке надійшло через канцелярію суду, не може бути задоволено, оскільки таки дії свідчать про затягування розгляду справи та не є підставами для відкладення розгляду справи на підставі ст.169 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 серпня 2007 р. між сторонами у справі було укладено кредитний договір № 66 про надання споживчого кредиту (а.с. 31-34). Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 120000,00 доларів США.

Відповідно до п.2.3. договору, кредит надавався відповідачу на ремонт та облаштування житла. Однак відповідач свої обов’язки щодо повернення кредиту не виконує. Тим самим відповідач порушує вимоги статті 1054 Цивільного кодексу України, щодо обов'язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти, та умови кредитного договору, яким передбачено, що відповідач  зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту відповідно до п. 2.2. кредитного договору на позичковий рахунок, відкритий позивачем, готівкою або іншим шляхом, передбаченим законодавством.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4.3.2. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, та/або процентів за користування ним, передбачених цим договором, у випадках які визначаються згідно із цим договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості позичальника, а саме якщо: позичальник прострочив свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць.

До теперішнього часу відповідачем борг не погашено.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості складає 107986,56 доларів США, сума заборгованості за процентами на 02.12.2010 року складає 5089,07 доларів США, пеня за кожен день прострочення  за позикою складає 3743,17 доларів США, пеня за кожен день прострочення за процентами складає 807,60 доларів США, штраф за невиконання зобов’язань згідно п.4.2.10 кредитного договору складає 21597,31 доларів США, а разом 139223,71 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 105 255,27 грн. (а.с. 43).

15.12.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу №07/897 про повне погашення заборгованості за кредитом та процентами (а.с. 18). Однак у добровільному порядку відповідач вимогу позивача не виконав.

У той же час, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

       Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором, банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Виходячи з викладеного, необхідно задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі - 1105255,27 грн.

       Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1820,00 гривень, сплачені в якості судового збору та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

       На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 536, 543, 554 ЦК України та керуючись ст. ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд –

 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості –задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»суму заборгованості 1 105 255,27 грн., судові витрати в розмірі 1820,00 грн., а всього 1107075,27 грн. (один мільйон сто сім тисяч сімдесят п’ять гривень 27 копійок).

           Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка  може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної  сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

       Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

       Суддя Ворошиловського районного

       суду м. Донецька                                                                                            В.П. Цукуров