УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "04" жовтня 2011 р. справа № 18/5007/84/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.09.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна" (смт.Муровані Курилівці)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 35644,08 грн.
Позивач звернувся з позовом до господарського суду Житомирської області про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 35644,08грн., з яких: 6900,00грн. основний борг, 15052,00грн. - штраф, 13692,80грн. - пеня.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином. Згідно реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції, копія ухвали господарського суду Житомирської області по справі №18/5007/84/11 від 15.09.2011 року надіслана відповідачу у справі за юридичною адресою, вказаною у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.34, 26-27). Повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, а саме ухвали суду від 13.09.2011р. про відкладення розгляду справи, в матеріалах справи відсутнє.
Згідно з п.п.116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Суд приймає до уваги, що раніше, ухвала господарського суду від 16.08.2011р. про порушення провадження у справі, яка була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за юридичною адресою відповідача, повернута суду поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.35-37).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 №01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
А тому, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "адресат вибув", ”адресат відсутній “і т.п. вважається належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Окрім того, явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача а не його обов'язком. Суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2010 року між ПАТ "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна" (Продавець, позивач) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки мінеральної води №РL 0000070/1 (а.с.8), за умовами якого продавець зобов'язався поставити на умовах EXW (інкотермс-90) Франко-завод (місце зазначене) та передати зі складу заводу у власність покупця мінеральну воду в асортименті та кількості вказаній в заявці покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість (п.1.1 договору).
Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що оплата за продукцію здійснюється після узгодження, в кожному конкретному випадку, наступним чином:
- попередня оплата в розмірі 100% вартості кожної окремої партії продукції;
- 100% вартості кожної окремої партії продукції оплачується по факту поставки, але не пізніше 5 банківських днів з моменту поставки.
На виконання умов даного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 45098,00,00грн., що підтверджується видатковими накладними №734 від 16.07.2010р., №742 від 20.07.2010р., №770 від 23.07.2010р., №762 від 23.07.2010р. та №1034 від 26.07.2010р. (а.с.9;38-41).
Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару в погоджені сторонами строки виконав частково, що підтверджується банківськими виписками та прибутковими касовими ордерами (а.с.10-16; 18-20; 42- 44).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 6900,00грн., яка на час розгляду справи не змінилась.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 6900,00грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач на підставі п.п.6.2; 6.4 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 13692,08грн. та штраф в сумі 15052,00грн. (а.с.7).
Пунктами 6.2; 6.4 сторони передбачили, що покупець за даним договором несе відповідальність за порушення умов у вигляді пені в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день про термінування платежу. Покупець у разі порушення умов дійсного правочину виплачує продавцю штраф у розмірі 50% від вартості товару згідно заявки.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Проте, визначаючи порядок нарахування пені за невиконання зобов'язання за договором поставки, позивач не врахував вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та положення ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому суд самостійно здійснює розрахунок пені, виходячи з наступного:
- на суму 20888,00грн.: за період з 01.08.2010р. по 04.08.2010р. згідно наступного розрахунку: 20888,00грн. (сума боргу) х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х4 (кількість прострочених днів) = 38,92 грн.;
- на суму 17888,00грн.: за період з 05.08.2010р. по 09.08.2010р. згідно наступного розрахунку: 17888,00грн. (сума боргу) х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х5 (кількість прострочених днів) = 41,66 грн.;
- на суму 17888,00грн.: за період з 10.08.2010р. по 01.09.2010р. згідно наступного розрахунку: 17888,00грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х23 (кількість прострочених днів) = 174,71 грн.;
- на суму 15000,00грн.: за період з 02.09.2010р. по 03.12.2010р. згідно наступного розрахунку: 15000,00грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х93 (кількість прострочених днів) = 592,40 грн.;
- на суму 13000,00грн.: за період з 04.12.2010р. по 21.12.2010р. згідно наступного розрахунку: 13000,00грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х18(кількість прострочених днів) = 99,37 грн.;
- на суму 12500,00грн.: за період з 22.12.2010р. по 30.01.2011р. згідно наступного розрахунку: 12500,00грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х40(кількість прострочених днів) = 212,33грн.
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом розмір пені, що підлягає до стягнення, складає 1159,39грн. (38,92грн.+41,66грн.+174,71грн.+592,40грн.+99,37грн.+212,33грн.)
З врахуванням вищевикладеного, господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 12532,69грн. пені.
Перевіривши розрахунок штрафу (а.с.7), суд вважає його обґрунтованим, оскільки штраф у розмірі 15052,00грн. нарахований відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України, зокрема п.4 ст.231 ГК України.
Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.
Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, враховуючи, що за прострочку у виконанні зобов'язання відповідачу крім штрафу нарахована пеня, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованого позивачем штрафу до 500,00грн. та пені до 500,00грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав, розрахунок пені та штрафу не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, на суму 23111,39грн., з яких: 6900,00грн. - заборгованість за поставлений товар, 1159,39грн. - пеня та 15052,00грн. - штраф.
Господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 12532,69грн. пені.
Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір штрафу до 500,00грн. та пені до 500,00грн.
Таким чином, до стягнення підлягає сума 7900,00грн., з яких: 6900,00грн. - заборгованість за поставлений товар , 500,00грн. - пеня та 500,00грн. - штраф.
Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82–85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір штрафу до 500,00грн. та пені до 500,00грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)
на користь Приватного акціонерного товариства "Мурованокуриловецький завод мінеральної води "Регіна" (23400, Вінницька область, смт.Муровані Курилівці, вул.Димитрова, 18, код 05513388):
- 6900,00грн. основного боргу;
- 500,00грн. пені;
- 500,00грн. штрафу;
- 231,11грн. витрат по сплаті державного мита;
- 153,02грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В позові відмовити в частині стягнення 12532,69грн. пені.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
< Текст >
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу (рек. з повід.)
< Текст >
04.10.2011