ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2011 р. Справа № 5023/3447/11(н.р.29/144-10)
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя ,
при секретарі Сиротніковій Я.Є.,
за участю представників сторін:
позивача – ОСОБА_1. за дов. № б/н від 01.03.2010р.
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, ПАТ «Концерн Хлібпром», (вх. № 3256 Х/2), на рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року по справі №5023/3447/11 (н.р.29/144-10),
за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром», м. Львів,
до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-технологічна компанія «Мегаком», м. Харків,
про розірвання договору, стягнення 11 140 234,11 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2010 року ПАТ «Концерн Хлібпром»звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило розірвати договір купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від 25.10.2010 року, укладений між ВАТ «Концерн Хлібпром»та ТОВ «Мегаком», стягнути з ТОВ «Мегаком»8941796,65грн. збитків, 1789479,15грн. пені, 308411,21грн. інфляційних витрат, 100547,10 грн. процентів. (а.с.2-5,т.1)
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2010 р. у справі №29/144-10 в позові відмовлено частково.
Розірвано договір купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від 25.10.2010 року, укладений між ПАТ «Концерн Хлібпром»та ТОВ ПТК «Мегаком».
Стягнуто з ТОВ ПТК «Мегаком»на користь ПАТ «Концерн Хлібпром»2892053,65 грн. - суму попередньої оплати, 1504253,58 грн. пені, 308411,21 грн. інфляційних втрат; 100547,10грн. процентів; 10999,25 грн. державного мита та 101,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с.145-151,т.1)
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. по справі №29/144-10 рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010 р. в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в стягненні 8547,24 грн. інфляційних втрат, 4039,67 грн. 3% річних, 28,81 державного мита та 0,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині рішення (в частині стягнення 2892053,65 грн. попередньої оплати, 96507,43 грн. 3% річних, 299863,97 інфляційних втрат, 1504253,58 грн. пені, 10970,44 грн. державного мита та 101,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) залишено без змін. (а.с.67-71,т.2)
Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2011р. у справі № 29/144-10 рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. в частині стягнення з ТОВ ПТК «Мегаком»інфляційних втрат, 3% річних за користування коштами і відмови ПАТ «Концерн Хлібпром»в частині стягнення збитків скасовано.
В даній частині справу № 29/144-10 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. у справі № 29/144-10 в частині розірвання договору, стягнення суми попередньої оплати в розмірі 2 892 053,65 грн. та стягнення пені на суму 1 504 253,58 грн. залишено без змін.(а.с.90-93,т.2)
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.) від 29.06.2011 року по справі №5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) в частині задоволення позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 6049743,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 308411,21 грн. та 3% річних у сумі 100547,10грн. –відмовлено. (а.с.132-136, т.2)
Позивач, ПАТ «Концерн Хлібпром», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року по справі № 5023/3447/11 (н.р. 29/144-10) та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 6049743,00 грн. збитків, 299863,97 грн. інфляційних втрат та 96507,43 грн. –3% річних, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. (а.с.4-7,т.3)
В обґрунтування своєї позиції по справі позивач посилається на те, що суд першої інстанції зробив неправильний висновок про те, що між невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 0108/1-Б-18 та понесеними додатковими перевитратами позивача згідно договору № 367Д/09 від 13.08.2009р. з Акціонерним банком «ІНГ Банк України»відсутній причинний зв'язок, як один із елементів, необхідних для утворення складу цивільного правопорушення.
Також в обґрунтування своєї позиції по справі, апелянт зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 226 Господарського кодексу України, відповідно до якої сторона, яка порушила своє зобов’язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону, не попередив позивача про фактичну відсутність у ТОВ промислово-технологічна компанія «Мегаком»облігацій на момент підписання договору про їх продаж, оскільки відповідно до проспекту емісії було випущено обмежену кількість облігацій серії D, всього лише 50000 штук. Таким чином, позивач вважає, що в діях відповідача є усі ознаки правопорушення, внаслідок чого ПАТ «Концерн Хлібпром» заподіяні збитки.
Крім того, позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмовляючи в позові в частині 3% річних та інфляційних зазначив, що вказані суми не можуть бути стягнені, оскільки договором не передбачено грошове зобов’язання відповідача, за порушення якого настає відповідальність за статтею 625 Цивільного кодексу України. Апелянт, посилаючись на частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, вказує, що підставою виникнення у відповідача обов’язку повернути суми попередньої оплати стало надіслання позивачем вимоги від 13.04.2009р. № 233/01-2 про повернення суми попередньої оплати.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. апеляційну скаргу позивача, ПАТ «Концерн Хлібпром»прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.09.2011р. (а.с.2-3, т.3)
Відповідач, ТОВ промислово-технологічна компанія «Мегаком»відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився.
Ухвала від 03.08.2011р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, яка була направлена відповідачу, повернулась на адресу Харківського апеляційного господарського суду з поштовою відміткою на конверті «за зазначеною адресою не проживає».
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р., до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та враховуючи, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника ТОВ промислово-технологічна компанія «Мегаком».
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів встановлено наступне.
27.10.2008 року між ВАТ «Концерн Хлібпром» (покупцем) та ТОВ промислово-технологічна компанія «Мегаком»(продавцем), було підписано договір купівлі продажу №0108/1-Б-18 від 27.10.2008р. (а.с. 9-10, т.1)
Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти і оплатити цінні папери, а саме 15000 штук процентних іменних облігацій серії D емітованих позивачем. Відповідно до пункту 5.2. договору відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача 20.11.2008 року. Згідно з пунктом 5.4. договору моментом повного виконання відповідачем своїх зобов'язань по передачі цінних паперів є момент зарахування цінних паперів на рахунок позивача у зберігача. Відповідно до пункту 5.1. договору всі дії, що пов'язані з переходом прав власності на цінні папери на ім'я покупця, здійснюються з рахунку у цінних паперах продавця №011861 у зберігача АКІБ «УкрСиббанк»(рахунок в ВАТ «МФС»1048) на рахунок у цінних паперах покупця №310410 у зберігача (рахунок в ВАТ «МФС», код 0001).
Позивач свої зобов'язання по оплаті цінних паперів виконав в повному обсязі, перерахував відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати за договором, що підтверджується копіями платіжних доручень, наданих до матеріалів справи. (а.с.15-25,т.1)
20.11.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача на таких умовах: 9000 (дев'ять тисяч) штук облігацій до 18:00 25.11.2008 р. та 6000 (шість тисяч) штук облігацій до 18:00 25.12.2008 р. Загальна вартість цінних паперів становить 7 554 983,45 грн. (а.с.11-12,т.1)
25.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №2 до договору, відповідно до якої відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах позивача на таких умовах: 6000 (шість тисяч) штук облігацій до 18:00 02.04.2009 р. Загальна вартість цінних паперів становить 7 230 134,13 грн. (а.с.13-14,т.1)
02.04.2009 р. відповідач не виконав своє зобов'язання щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідно до умов договору.
14.04.2009 р. позивачем було надіслано відповідачу вимогу про виконання зобов'язання (вих. № 237/1 від 14.04.2009 р.), щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідно до умов договору, яку відповідач залишив без задоволення.
В червні 2009 р. позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання відповідача вчинити дії: здійснити переказ 6000 (шести тисяч) штук процентних іменних облігацій серії В емітованих ВАТ «Концерн Хлібпром»на рахунок у цінних паперах позивача у ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»№301410, код 0001. Рішенням суду від 09.07.2009 р. у справі № 38/169-09 позов задоволено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 р. рішення залишено без змін. 16.12.2009 р. видано судовий наказ.
11.01.2010 р. державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Харківського МУЮ Хлоповим А.В. відкрито виконавче провадження, зобов'язано відповідача здійснити переказ 6000 (шести тисяч) штук процентних іменних облігацій серії D емітованих ВАТ «Концерн Хлібпром»на рахунок у цінних паперах позивача у ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»№301410, код 0001.
Зобов'язання щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах позивача відповідачем не було виконано. Відповідно до відповіді на запит державного виконавця зберігача АКІБ «УкрСиббанк» вказані облігації на рахунку у цінних паперах ТОВ ПТК «Мегаком»не обліковуються.
11.03.2010 р. у зв'язку з неналежним виконанням договору позивач надіслав відповідачу пропозицію про його розірвання та відшкодування збитків, яку відповідач залишив без відповіді.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2010р., з урахуванням положень ст. ст. 526, 530, 651 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України договір купівлі - продажу №0108/1-Б-18 від 25.10.2008р. було розірвано у судовому порядку та стягнуто з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати в розмірі 2892053,65 грн. у відповідності до ст. 526, 536, 693 ЦК України. Рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2010р. в частині розірвання договору купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від25.10.2008р. та стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в розмірі 2892053,65 грн. було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2011р.
Крім того, у позовній заяві ПАТ „Концерн Хлібпром” просив стягнути з відповідача на свою користь суму збитків в розмірі 6 049 743,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 308 411, 21 грн. та 3% річних в сумі 100 547,10 грн., які були нараховані позивачем на суму попередньої оплати.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 6049743,00 грн. то колегія суддів вважає, що правові підстави для їх стягнення відсутні, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи вимогу про стягнення збитків позивач посилається на наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та укладенням договору між Позивачем та АБ “ІНГ Банк Україна”, та посилається на те, що неправомірні дії відповідача, а саме неможливість передання визначеної договором кількості облігацій, призвели до того, що позивач був зобов’язаний укласти договір з АБ «ІНГ Банк Україна».
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з статтею 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Пунктом 1 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, - що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до пункту 2 зазначеної статті вказується, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України, - до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 22 Цивільного кодексу України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно пункту 2. збитками, зокрема, є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно статті 225 Господарського кодексу України розмір збитків, що виникли в результаті господарського правопорушення, доводиться потерпілим суб'єктом господарювання.
Тобто, згідно вимог діючого законодавства України для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника, а також докази на підтвердження розміру понесених потерпілим суб’єктом господарювання збитків.
Матеріали справи свідчать, що договір купівлі-продажу цінних паперів №367Д/09 від 13.08.2009 р. було укладено між позивачем та Акціонерним банком «ІНГ Банк Україна»на підставі вільного волевиявлення сторін, а не в результаті порушення будь-яких прав позивача відповідачем. Так само, на підставі вільного волевиявлення сторін було визначено і ціну укладеного договору.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме протиправні дії відповідача зумовили позивача укладати договір №367Д/09 від 13.08.2009 р., як не надано і доказів того, що протиправні дії відповідача впливали на визначення ціни договору. Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та понесеними позивачем витратами по договору з АБ «ІНГ Банк Україна». Будь-які інші докази, які б свідчили про те, що неправомірні дії відповідача завдали позивачу збитки у заявленому позивачем розмірі, - в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 6049743,00 грн. збитків.
Що стосується вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 308 411, 21 грн. та 3% річних в сумі 100 547,10 грн. нарахованих позивачем на суму попередньої оплати, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, грошове зобов’язання - це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору.
Колегія суддів зазначає, що оскільки, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти і оплатити цінні папери, а саме 15000 штук процентних іменних облігацій серії D емітованих позивачем, то у відповідача було відсутнє саме грошове зобов’язання перед позивачем, а був обов’язок передачі у власність позивача цінні папери, а у разі невиконання останнього обов'язок по поверненню суми передплати з підстав неналежного виконання зобов’язань. Вимога про стягнення попередньої оплати є правовим наслідком неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань та розірвання договору, та не є окремим грошовим зобов’язанням відповідача.
Таким чином, суд вважає нарахування позивачем інфляційних у розмірі 308 411, 21 грн. та 3% річних в сумі 100 547,10 грн. на суму попередньої оплати в порядку статті 625 Цивільного кодексу України неправомірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
У зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Концерн Хлібпром»про стягнення збитків у розмірі 6 049 743,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 308 411, 21 грн. та 3% річних в сумі 100 547,10 грн.
Стосовно вимог апелянта, щодо покладення судових витрат на відповідача –колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, витрати позивача по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року по справі №5023/3447/11 (н.р.29/144-10) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. по справі № 5023/3447/11 (н.р.29/144-10) залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.А. Пуль
суддя Я.О. Білоусова
суддя В.В. Лакіза
Повний текст постанови складено 16 вересня 2011 року.