№ 4-653/08
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2008 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О., при секретарі Шапутько С.В. за участю прокурора: Данько Д.О., розглянувши справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника Генерального прокурора України ОСОБА_3 від 28.02.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи стосовно судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
05.03.2008 року адвокат ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаною скаргою в інтересах ОСОБА_2 Просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх приводів та підстав, передбачених законодавством України та з порушенням чинного законодавства України, та відмовити в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 як судді Голосіївського районного суду м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України. /а.с.1-2/.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 підтримав заявлені в скарзі вимоги та додатково зазначив, що в розпорядженні Генеральної прокуратури України були відсутні достатні дані, які б вказували на винесення суддею ОСОБА_2 завідомо неправосудної постанови, оскільки кримінально-процесуальним кодексом до компетенції суду, який розглядав справу, віднесено вирішення питань, пов'язаних з виконанням рішення суду у кримінальній справі. Крім того, скасування судового рішення не є безумовною підставою для порушення кримінальної справи відносно судді за ознаками злочину, передбаченого ст.375 КК України.
Прокурор Данько Д.О. доводи, викладені у скарзі, не визнала, вважає, що постанова заступника Генерального прокурора України ОСОБА_3 від 28.02.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, є законною і обґрунтованою, винесена з додержанням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України за наявності передбачених законом приводів і підстав. На думку прокурора приводом до порушення кримінальної справи було звернення народного депутата ОСОБА_4, підставами до порушення кримінальної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 було грубе порушення суддею норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді скарги, що встановлено ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.12.2007 року при розгляді апеляції прокурора та якою було скасовано постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09.11.2007 року, а тому зазначена постанова є завідомо неправосудною. Прокурор просила в задоволенні скарги відмовити, долучивши до матеріалів справи думку, викладену у письмовому вигляді.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення адвоката, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, суддя прийшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_3 від 28.02.2008 року скасовано постанову старшого прокурора відділу прокуратури міста Києва Клименка В.А. від 26.02.2008 року про відмову в порушені кримінальної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, та порушено стосовно ОСОБА_2 кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, за фактом постановлення ним завідомо неправосудної постанови.
Приводом до порушення зазначеної кримінальної справи стало звернення народного депутата України ОСОБА_4 про винесення завідомо незаконного судового рішення.
Згідно оскаржуваної постанови від 28.02.2008 року в провадженні СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва перебуває кримінальна справа №50-4444 за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Сателіт Еконоснова» злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 1, 3 ст. 358 КК України; за фактом вчинення службовими особами ВАТ «Українські пухові вироби» злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України; за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Сателіт Еконоснова», ТОВ «Комлакторг» злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; за фактом фіктивного підприємництва при створенні ТОВ «Доменсбріз» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, з використанням ТОВ «Айнтопф Крім» та ПП «Інтенсив» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; за фактом ухилення від сплати податків невстановленими особами за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та стосовно ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. У справі проводиться досудове слідство. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 25.10.2007 року звернулися до Голосіївського районного суду міста Києва із заявами про повернення останньому коштів, вилучених у ОСОБА_5 в ході розслідування кримінальної справи №50-4444. При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не оскаржували постанову про порушення кримінальної справи, дії чи процесуальні рішення органу досудового слідства і їх заяви за своїм змістом є клопотаннями у кримінальній справі №50-4444, які повинні вирішуватись слідчим в порядку ст. 129 КПК України. Суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2, якому надійшли заяви ОСОБА_5 і ОСОБА_6, усвідомлюючи, що розгляд клопотань у кримінальній справі на стадії досудового слідства не входить до його компетенції, постановив з безпідставним посиланням на ст. 236-8 КПК України, заяви задовольнити, грошові кошти в сумі 1 мільйон доларів США повернути ОСОБА_6 Свідомо ігноруючи вимоги кримінально-процесуального закону, посилаючись на правову норму, яка не регулює порядок розгляду заяв про повернення майна, вилученого в ході досудового слідства, суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 явно вийшов за межі наданих повноважень, і розглянувши по суті заяви ОСОБА_5 і ОСОБА_6 постановив завідомо неправосудну постанову від 09.11.2007 року про їх задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.12.2007 року встановлено, що суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 236-8 КПК України щодо заборони розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Питання про долю речових доказів, до того ж за наявності спору щодо їх належності, належить вирішувати в порядку ст. 81 КПК України. У зв'язку з цим постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 09.11.2007 року скасовано судом апеляційної інстанції, в задоволенні заяв про повернення вилучених коштів відмовлено.
Таким чином, в оскаржуваній постанові стверджується про наявність в діях судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ч.2 ст.94 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Судом встановлено, що старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Сергієнком А.В. 27.08.2007 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за фактом пособництва невстановленим слідством особам у фіктивному підприємництві за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.09.2007 року скасовано зазначену постанову від 27.08.2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за фактом пособництва невстановленим слідством особам у фіктивному підприємництві за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за вказаним фактом відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10.10.2007 року постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 07.09.2007 року залишена без змін.
Відповідно до вимог ч.17 ст. 236-8 КПК України набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.
Таким чином, з 10.10.2007 року на підставі ст.ст. 236-8, 402, 403 КПК України ОСОБА_5 мали бути повернуті вилучені у нього речі та документи.
Однак, вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти йому повернуті не були, що стало підставою для звернення 25.10.2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Голосіївського районного суду міста Києва із заявами про повернення останньому коштів, вилучених у ОСОБА_5 в ході розслідування кримінальної справи №50-4444.
В даному випадку, з урахуванням скасування постанови про порушення кримінальної справи судом і набуття такою постановою законної сили, а також імперативної вимоги ст. 236-8 КПК України про обов'язок повернути вилучені речі, заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Голосіївського районного суду міста Києва мають розглядатись не як клопотання про повернення речей у кримінальній справі, а як заяви про роз'яснення порядку виконання набувшої чинності постанови суду.
Відповідно до вимог ст.ст. 409, 411 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок, у судовому засіданні з участю прокурора.
Матеріали надані суду в обґрунтування порушення кримінальної справи не містять достатніх даних, що такий порядок розгляду було порушено суддею Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2, та що суддя ОСОБА_2 розглядав заяви ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як клопотання про повернення речей у кримінальній справі.
Крім того, сам по собі факт скасування постанови суду першої інстанції Апеляційним судом міста Києва не містить достатньо даних для порушення щодо такого судді суду першої інстанції кримінальної справи за постановлення завідомо неправосудної постанови. Інакше це означало б порушення принципів незалежності суддів при здійсненні судочинства, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що приводом для порушення кримінальної справи було звернення народного депутата України ОСОБА_4 від 15.01.2008 року, яким повідомлено про винесення суддею Голосіївського районного суду міста Києва завідомо неправосудного судового рішення та необхідність проведення перевірки викладених фактів в порядку ст. 97 КПК України.
Об'єктивною ознакою злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, є постановлення суддею неправосудного вироку, рішення, ухвали, постанови і ця неправосудність повинна бути для судді завідомою, тобто суддя має усвідомлювати, що він приймає неправосудне рішення і бажає цього.
Оцінюючи представлені в матеріалах перевірки докази з позицій їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність об'єктивних ознак даного злочину в діях судді ОСОБА_2, суддя не вважає їх такими, оскільки згідно чинного процесуального законодавства України законність та обґрунтованість судового рішення перевіряється не інакше, як судом апеляційної та касаційної інстанції, судове рішення, яке набрало законної сили і чинне, вважається законним та обґрунтованим.
Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.12.2007 року постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.11.2007 року скасована.
Разом з тим, порушуючи кримінальну справу прокурор не зазначив підстав для її порушення і не вказав з яких підстав постанова від 09.11.2007 року визнана неправосудною та в чому полягає завідомість неправосудності цієї постанови, оскільки саме по собі скасування ухвали ще не є підставою для порушення кримінальної справи.
Виходячи з вищевикладеного, наданих матеріалів перевірки, суддя приходить до висновку, що відповідних, допустимих та достатніх даних, які б вказували на наявність події та ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, при винесенні постанови у прокурора не було, а тому і не було підстав для порушення кримінальної справи
Таким чином, в порушення вимог ст. ст. 94, 98 КПК України в постанові від 28.02.2008 року відсутні достатні підстави прийняття рішення прокурором про порушення кримінальної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 за фактом винесення завідомо неправосудної постанови від 09.11.2007 року, в зв'язку з чим дана постанова підлягає скасуванню, а в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.375 КК України слід відмовити за відсутністю в його діях складу злочину.
Керуючись ст.ст.94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника Генерального прокурора України ОСОБА_3 від 28.02.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України - задовольнити.
Постанову заступника Генерального прокурора України ОСОБА_3 від 28.02.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, в частині порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України - скасувати.
В порушенні кримінальної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України - відмовити.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м.Києва.
Суддя: