Справа № 22- 99 - 2008 р. Головуючий у 1-й інст. - Денисюк М.В.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2008 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Мельника Ю.М., Гордійчук С.О.
При секретарі - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду від 1 листопада 2007 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сарненському районі ( надалі - Фонд) та державного підприємства «Острівський лісгосп» про виконання рішення Рокитнівського районного суду від 19.05.1993 р., відшкодування майнової та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рокитнівського районного суду від 1 листопада 2007 р. ОСОБА_1 в позові відмовлено за безпідставністю.
В поданій на рішення апеляційній скарзі, позивачка вважає його незаконним та необґрунтованим. Суд не навів у рішенні мотивів, з яких підстав він прийшов до висновку про те, чому Фонд, як правонаступник ДП «Остківський лісгосп» не повинен виконувати рішення суду від 19.05.1993 р., яке виконувалося до 2002 р. підприємством, хоча це суперечить вимогам ст. 995 ЦК України. Судом проігноровано норми закону, згідно яких рішення суду є обов»язковим для виконання для всіх згідно ст. 14 ЦПК України. Безпідставно суд відмовив у проведенні перерахунку розмірів страхових виплат, хоча згідно ст . 29 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності « такі перерахунки проводяться Фондом щорічно у разі зростання середньої заробітної плати та у разі підвищення мінімальної зарплати. Це передбачено і ст. 1208 ЦК України. Суд ототожнив поняття « розмір відшкодування шкоди» та « розмір страхової виплати». Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким стягнути на її користь на утримання дочки щомісячну страхову виплату в розмірі 1/ 2 посадового окладу інженера-мисливствознавця, та майнову і моральну шкоду.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рокитнівського районного суду від 19.05.1993 р. стягнуто з Острівського лісгоспзагу на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди у зв»язку із втратою годувальника на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно Ѕ частину заробітку інженера- мисливствознавця з 1.05.1993 р. до досягнення дитиною повноліття.
Згідно вимог Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності « , який набрав чинності з 1.04.2001 р., Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги у разі настання страхового випадку ( ст. ст. 21, 28).
Судом встановлено і це стверджується матеріалами справи, що при передачі документів до Фонду у 2001 р., ДП «Острівський лісгосп» було надано довідку про заробіток на посаді інженера-мисловствознавця, який на 1.01.2000 р. становив 200 грн., що відповідало вимогам діючого законодавства. Не заперечується вказана обставина і самою позивачкою.
Доводи позивачки про те, що після 1.04.2001 р. та надходження до Фонду документів від ДП «Острівський лісгосп» , починаючи з 2002 р. по червень 2006 р., часу звернення її до суду , Фонд зобов»язаний був виконувати рішення суду від 1993 р. та нараховувати їй щомісячно страхові виплати у розмірі 1/ 2 частини від заробітку інженера-мисловствознавця, сума недоплати яких складає 4 357 грн., є безпідставними.
Постановою КМ України від 11.07.2001 р. № 807 визнано такою, що втратила чинність постанова КМ України від 23.06.1993 р. № 472 « Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків», а саме п. 28 вказаних Правил , який передбачав проведення перерахунку розміру страхових виплат в разі підвищення розміру тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств.
Перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки відділенням ВД ФССНВ кожного 1 березня наступного року у відповідності до ст. 29 вищевказаного Закону.
Матеріалами справи та поясненнями сторін стверджено, що вказані перерахунки страхових виплат із застосуванням відповідних коефіцієнтів у відповідності до діючого законодавства протягом 2002 - 2006 р.р. позивачці проводилися.
Оскільки судом 1-ї інстанції будь-яких порушень вимог закону при нарахуванні страхових виплат позивачці та їх виплаті з боку відповідачів не встановлено, не підлягають до задоволення і вимоги останньої про відшкодування моральної шкоди у зв»язку з цим.
На підставі наведеного, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову за його безпідставністю.
Оскільки рішення суду 1-ї інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків, викладених у ньому, не спростовують, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Рокитнівського районного суду від 1 листопада 2007 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу
Рішення
Головуючий
Судді