Справа № 22- 125 - 2008 р. Головуючий у 1-й інст. - Березюк О.Г.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2008 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Мельника Ю.М., Хилевича С.В.
При секретарі - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Зарічненськонго районного суду від 5 грудня 2007 р. в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Зарічненського районного суду від 5 грудня 2007 р. позов ОСОБА_4 задоволено : зобов»зано відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні будинковолодінням АДРЕСА_1 та надати позивачу ключі від вхідних дверей будинку та гаражу. Зобов»язано не чинити перешкод у користуванні автомобілем марки «ІЖ-2715» 1983 р. випуску та мотоциклом «Дніпр-11», 1987 р. випуску, передати йому вказані транспортні засоби та ключі від них.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідачі вважають його незаконним, оскільки судом не враховано, що позивач не проживав разом з сім»єю протягом трьох років. Не взято до уваги, що позивач протиправно поводив себе у сім»ї, що стверджено поясненнями свідків в судовому засіданні. Ініціатором розірвання шлюбу був позивач, а не ОСОБА_1, як вказано у рішенні. Просили рішення скасувати.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідачка ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням суду від 26.07.2006 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - їхні діти від шлюбу, які є повнолітніми.
В період шлюбу позивач та відповідачка ОСОБА_1 збудували житловий будинок та придбали інше майно, в т.ч. і вказані транспортні засоби, що стверджується матеріалами справи та поясненнями сторін в судовому засіданні. Тобто, згідно з вимогами ст.ст. 60, 63 СК України, спірне майно належить їм на праві спільної сумісної власності і сторони мають рівні права на володіння, користування і розпорядження ним.
Згідно вимог ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідачі в судовому засіданні ствердили, що не допускають позивача до будинку та до іншого майна у зв»язку із його постійною протиправною поведінкою по відношенню до них.
Враховуючи вищенаведене, суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку про те, що зазначені доводи відповідачів не є підставою для відмови ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків, викладених у ньому, не спростовують , тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Зарічненського районного суду від 5 грудня 2007 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу
Рішення
Головуючий
Судді