ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

За позовом Державного підприємства “Санаторій “Форос” (98690, АРК, м.Ялта, смт.Форос) до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1) про розірвання договору оренди нерухомого майна НОМЕР_1 і стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у сумі 703,20 грн.,

Суддя  Остапова К.А.

представники сторін:

позивач - Хорошунова Т.О., довіреність № б/н від 31.10.2005;

відповідач -не з'явився;

с у т ь   с п о р у:

        Державне підприємство “Санаторій “Форос” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про розірвання договору оренди нерухомого майна НОМЕР_1 і стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у сумі 703,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна НОМЕР_1 щодо внесення оплати за оренду.

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 08.08.2006 та не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України -відзив на позовну заяву господарському суду не надав.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

   За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися ним російською мовою.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з наданими позивачем доказами, суд  - 

В с т а н о в и в:

31.05.2003 між Державним підприємством “Санаторій “Форос”  (“Орендодавець”) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (“Орендар”)  укладено договір оренди нерухомого майна НОМЕР_1, яке належить Державному управлінню справами Президента України (далі-Договір).

Відповідно пункту 1.1. Договору “Орендодавець” передає, а “Орендар” приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: прибудови до одноповерхового будинку гуртожитку “ІНФОРМАЦІЯ_1”, площею 45,1 м², розташованого за адресою:АДРЕСА_2, згідно акту-передачі (додаток 1).

Згідно з пунктом 7.1 Договору сторони визначили строк дії договору оренди з 01.06.2003 по 31.08.2008.

     Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати за місяць за цим договором станом на 01.06.2003 складав 29,72 грн.(без урахування суми податку на додану вартість), розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається “Орендарем”  самостійно.

Орендні платежі підлягають перерахуванню на поточний рахунок позивача протягом 5 днів з моменту прийняття об'єкту оренди за один місяць авансом, подальшому -щомісячно не пізніше 15 числа кожного місяця (пункт 3.4.).

Сторони також встановили, що сума орендної плати підлягає щомісячному коригуванню „Орендарем” при внесенні чергового платежу у відповідності з індексом інфляції, який визначається Міністерством статистики України.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по передачі прибудови до одноповерхового будинку гуртожитку “ІНФОРМАЦІЯ_1”, площею 45,1 м², розташованого за адресою:АДРЕСА_2, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.06.2003.

    Відповідач не здійснював сплату орендної плати своєчасно і в повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед Державним підприємством “Санаторій “Форос”  за період з 30.09.2005 по 25.07.2006 склала 459,19 грн.

      Відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, діючого з 01.01.2004, щодо цивільних відносин, що виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після вступу його в силу.

Згідно з положеннями  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Суму основного боргу  позивач просить стягнути з урахуванням пені за неналежне виконання зобов'язань.

    Статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

            Згідно із п. 3.6 Договору у разі прострочення платежів “Орендар” сплачує “Орендодавцю” пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума пені складає 244,01 грн.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає вимоги щодо стягнення пені такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6 статті 232  Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 нарахування штрафних санкцій за прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Таким чином, стягненню підлягає пеня за прострочення оплати заборгованості в сумі 459,19 грн. в розмірі 244,01 грн.

Перевіривши розрахунок суми позову, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 703,20 грн., із яких: 459,19 грн. -основний борг, 244,01 грн. -пеня.

Відповідно до пункту 1 статті 188 та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”  істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її