ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "13" вересня  2011 р.                                                             Справа №5023/2142/11

  Колегія суддів у складі:                              головуючий суддя Лакіза В.В.,

суддя Бородіна Л.І.,

суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»- ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 28.03.2011 року;

боржник – не з’явився;

ліквідатор – не з’явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», м.Харків (вх.№3154Х/2-8)  на постанову господарського суду Харківської області від 21.06.2011 року по справі №5023/2142/11,

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

про визнання банкрутом,-

  ВСТАНОВИЛА:

  Постановою господарського суду Харківської області від 21.06.2011 року (суддя Швидкін А.О.)  визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

З дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута та повноваження банкрута як учасника судового процесу у справах з питань повернення дебіторської заборгованості банкруту та права власності на майно припинено, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав, припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури.

Припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Встановлено строк у 40 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута.

Скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 та покладено на нього, у тому числі, але не виключно, повноваження банкрута як учасника судового процесу у справах з питань повернення дебіторської заборгованості банкруту та права власності на майно.

Зобов'язати ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_4 відповідно до ст.ст.25-30, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання  його  банкрутом» до 21.12.2011 року виконати  ліквідаційну процедуру банкрута.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна»з постановою господарського суду Харківської області від 21.06.2011 року не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 21.06.2011 року по справі №5023/2142/11 та припинити провадження у справі. Також скаржник просить виключити з ліквідаційної маси боржника ФОП ОСОБА_3 рухоме майно: автомобіль Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, колір сірий, кузов НОМЕР_3, який передано в заставу АТ «ОТП Банк»(правонаступником якого на поточний момент є ТОВ «Факторинг Україна»за відповідним договором застави).

Апелянт вказує, що заява ФОП ОСОБА_3 про порушення справи про банкрутство була прийнята з порушенням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що в подальшому призвело до прийняття судом необґрунтованого рішення від 21.06.2011 року про визнання боржника банкрутом. Також вказана заява не містить плану санації.

Крім того, скаржник вказує, що судом першої інстанції не було досліджено в повній мірі фінансовий стан боржника, оскільки наявність або відсутність нерухомого майна у власності боржника підтверджується тільки довідкою Вовчанського БТІ, у матеріалах справи відсутні довідки щодо нерухомого майна, зареєстрованого у м. Харків та у іншій місцевості, за ОСОБА_3 Також, не встановлено відсутність грошових коштів боржника в інших банківських установах, які обліковуються згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N280.

Відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»пункт 8 оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом постановлений судом без належного обґрунтування та з порушенням норм законодавства України, оскільки дія Закону України про банкрутство не регулює порядок здійснення виконавчого провадження щодо осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, що призводить до  порушення п.2 ст. 1, ч.5 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом».

Щодо призначення ліквідатором боржника –арбітражного керуючого ОСОБА_4, апелянт зазначає, що суд першої інстанції також порушив приписи закону, оскільки відповідно до ч.7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом»у разі необхідності управління майном суд може призначити для цієї мети ліквідатора та визначити розмір його винагороди. Однак, в оскаржуваній постанові немає обґрунтування призначення ліквідатора, враховуючи той факт, що боржник не має у власності нерухомого майна. Крім того, призначений ліквідатор є заінтересованою особою щодо банкрута, оскільки ОСОБА_4 є представником ОСОБА_2 у судових органах, подає в його інтересах заяви поза справою про банкрутство.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.09.2011 року.

06.09.2011 року враховуючи нез’явлення ліквідатора боржника в судове засідання, клопотання ФОП ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи та з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду апеляційної скарги розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 13.09.2011 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі.

В судове засідання 13.09.2011 року боржник та ліквідатор також не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвала суду від 06.09.2011 року про відкладення розгляду справи була направлена всім учасникам провадження у справі.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відмітки на наявних в матеріалах  справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним  підтверджується  належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р., то до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання
фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу,  наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції,  повернуті  органами зв'язку з позначками  "адресат  вибув",  "адресат  відсутній"  і  т.  п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового  процесу  про  вчинення   цим   судом   певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідачів та третіх осіб про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 06.09.2011 року сторони були повідомлені, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Таким чином, зважаючи на належне повідомлення боржника та ліквідатора про час та місце засідання суду, а також те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»за їх відсутності, за наявними у справі матеріалами у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

29.03.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство, обґрунтовуючи її наявністю заборгованості боржника у розмірі 345650,00 грн. (т.1, а.с. 4-5).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2011 року заяву ФОП ОСОБА_2 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Зобов’язано сторони надати суду певні відомості. З моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з усіма наслідками, які встановлені згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Накладено арешти на все майно, що належить боржнику, де б таке не знаходилося та на грошові кошти, будь-які цінні папери, частку у статутних фондах належних боржнику, за винятком майна, на яке згідно до діючого цивільного процесуального законодавства не може бути звернено стягнення (а.с. 2-3).

21.06.2011 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану постанову (а.с. 79-84).

Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову виходив з того, що вимоги ініціюючого кредитора є грошовими, безспірними, складають суму, що перевищує 300 мінімальних заробітних плат та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого строку. Активів боржника недостатньо для задоволення вимог всіх кредиторів боржника, а задоволення вимог боржником одного з кредиторів призведе до неможливості виконання зобов’язань перед іншими кредиторами. У зв’язку із тим, що боржник неспроможний виконати грошові зобов’язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність, суд дійшов висновку про застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що притаманні ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Cудом першої інстанції було встановлено, що боржником є фізична особа –підприємець ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4 від 03.10.2005 року.

Боржник є суб’єктом спрощеної системи оподаткування, не веде обліку доходів та витрат, не складає бухгалтерський баланс, не є платником податку на додану вартість.

Боржник не має заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування; по податках і зборах (обов’язкових платежах); не має заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди.

Боржник не має найманих працівників.

Боржник не має дебіторської заборгованості та відкритих рахунків в банківських установах (а.с. 34).

Боржник має зобов’язання перед ФОП ОСОБА_5 у розмірі 345600,00 грн., що виникла на підставі договору купівлі-продажу №705 від 04.12.2008 року.

Вказаний договір було укладено між ФОП ОСОБА_5 та боржником. Пунктом 1.1 договору встановлено предмет, а саме, купівля-продаж товару в установленій кількості і відповідності –це соняшник в кількості 150 тон. Сторони також погодили, що покупець зобов’язаний прийняти та оплатити зазначений товар, відповідно до умов договору. Строк оплати договору здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту відвантаження товару.

Покупець –ФОП ОСОБА_3 отримав вищезазначений товар, про що свідчить накладна №45 від 10.12.2008 року, однак оплату за отриманий договір не здійснив, у зв’язку із чим порушив умови договору. В матеріалах справи також міститься вимога б/н від 18.12.2008 року, яка була направлена на адресу боржника щодо сплати грошових коштів, рішення постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»від 23.10.2009 року по справі №1/4-09 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення боргу, ухвала господарського суду Харківської області від 14.12.2009 року по справі №47/139-09, якою задоволено заяву про видачу виконавчого документу на підставі рішення постійно діючого третейського суду. Вказаний наказ був пред’явлений до виконання, у зв’язку із чим 01.12.2010 року порушено виконавче провадження, що підтверджується постановою старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. 12.05.2011 року державною виконавчою службою прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв’язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, і здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вказане зобов’язання пов’язане із здійсненням боржником підприємницькою діяльністю, повністю визнане боржником, є безспірним та не погашено у встановлений для їх оплати строк.

У боржника наявне майно, а саме:

-          автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 2008 року випуску, колір сірий, кузов НОМЕР_3, який знаходиться під заставою у ЗАТ «ОТП Банк», згідно з договором застави автотранспортного засобу №PCL-703/243/2008 року від08.08.2008 року.

Відповідно до висновку про вартість майна до звіту №9/03/11 від 31.03.2011 року ринкова вартість колісного автотранспортного засобу становить 362304,00 грн.

Боржник має заборгованість перед Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»на загальну суму 71403,91 доларів США та нараховані відсотки 379,33 доларів США, відповідно до кредитного договору №СL506-703/243/2008 від 08.08.2008 року.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що згідно договору застави вказані майнові активи знаходяться в заставі і тому на них не може бути звернено стягнення в примусовому порядку на користь кредитора боржника – фізичної особи-підприємця  ОСОБА_5

В матеріалах справи міститься довідка з Департаменту транспорту і зв’язку міської інспекції держтехнагляду №28 від 20.01.2011 року в якій вказується, що за ФОП ОСОБА_3 ніяка техніка не зареєстрована; довідка з Державного комітету України із земельних ресурсів Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»Харківська регіональна філія №07/347 від 21.01.2011 року, що за боржником в Державному реєстрі земель не зареєстровано; довідка з КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації»№42 від 03.02.2011 року –за боржником право власності на об’єкти нерухомого майна не зареєстровані (а.с. 32-35).

Боржник має у власності грошові кошти у сумі 500,00 грн., що підтверджується довідкою АТ «Сведбанк»№629 від 12.04.2010 року.

Отже, загальна вартість активів боржника складає 362804,00 грн.

Доказів наявності у боржника інших активів, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів, до матеріалів справи жодним із учасників процесу не надано.

У відповідності до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 7 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону суб’єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена судом; боржником може бути лише  суб’єкт підприємницької діяльності, який неспроможний виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов’язанням є зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Згідно ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені  боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

При таких обставинах, враховуючи, що боржник не може використати для задоволення вимог кредитора, що пов'язані із здійсненням боржником підприємницької діяльності, грошові кошти від продажу наявних активів, оскільки це майно є предметом застави та забезпечує виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, укладеним з банком, оскільки, боржник не має у власності іншого нерухомого та рухомого майна, тому колегія суддів  вважає, вимоги кредитора, що пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, загальною сумою 345600,00 грн. не можуть бути задоволені боржником інакше як за допомогою судової процедури банкрутства, а саме, процедури ліквідації, передбаченої ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 48 Закону про банкрутство, припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів  за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Відповідно до ч.8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дії мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у майнових спорах.

З огляду на зазначені обставини та вимоги законодавства, господарський суд правомірно визначився з наслідками визнання підприємця – ОСОБА_3 банкрутом, у тому числі, припинивши стягнення з ОСОБА_3 за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів  за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Колегія суддів також вважає, що господарським судом правомірно у відповідності до вимог ч. 7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»призначено ліквідатора –арбітражного керуючого ОСОБА_6, який має відповідну ліцензію та подав заяву для участі у даній справі, оскільки боржник має у власності нерухоме майно, яке потребує постійного управління, та з метою подальшого  продажу майна в ліквідаційної процедурі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо того, що ліквідатор боржника є заінтересованою особою, оскільки ОСОБА_4 є представником ОСОБА_2 у судових органах, подає в його інтересах заяви поза справою про банкрутство.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, скаржником не надано доказів в підтвердження своєї позиції по справі, що є порушенням приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

При таких обставинах, колегія суддів не вбачає законних підстав для скасування постанови господарського суду від 21.06.2011 року, доводи апелянта  не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі, а оскаржувана постанова господарського суду Харківської області по справі №5023/2142/11 від 21.06.2011 року підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду; -

  ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 21.06.2011 року по справі №5023/2142/11 залишити без змін.

Справу №5023/2142/11 направити до господарського суду Харківської області  для подальшого розгляду.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

  Головуючий суддя                                                   Лакіза В.В.

Суддя                                                  Бородіна Л.І.

Суддя                                         Хачатрян В.С.

  Повний текст постанови складено 19 вересня 2011 року.