ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року                                                                           Справа № 5023/3849/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя              Л.М. Бабакова, суддя С.В. Барбашова,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1 –дов. б/н від 11.04.2011р.   

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3177Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06.06.11 р. у справі № 5023/3849/11

за позовом ТОВ "Харківпроменерго", м. Харків

до  Управління освіти Адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, м. Харків

про стягнення 9481,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2011 р. (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Управління освіти Адміністрації Ленінського району Харківської міської ради на користь ТОВ "Харківпроменерго" 8643,90 грн. заборгованості, 432,02 грн. пені, 320,94 грн. інфляційних витрат, 84,54 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Управління освіти Адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. по справі № 5023/3849/11 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області.

Апелянт в судове засідання не з’явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.08.2011р., яке мається в матеріалах справи.

Позивач, ТОВ "Харківпроменерго", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2010 р. між сторонами був укладений договір № 486/1, у відповідності до умов якого позивач зобов’язався поставити тепловий лічильник Supercal 531, а відповідач прийняти та оплатити його.

Пунктом 3.1 договору передбачена загальна вартість договору, яка складає 8643,90 грн. Пунктом 4.1 договору передбачений порядок розрахунків, які здійснюються відповідачем шляхом банківського переведення коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 3-х банківських днів з моменту поставки товарно-матеріальних цінностей. Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2010 р.

Сторони до договору уклали специфікацію, в якій визначили найменування товару, кількість та загальну вартість, яка складає 8643,90 грн.

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8643,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000051 від 10.12.2010 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.

Відповідач, в свою чергу, умови договору не виконав та за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість у сумі 8643,90 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідач не сплатив позивачу 8643,90 грн. за отриманий товар, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення вищевказаних коштів підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 320,94 грн. та 3% річних у сумі 84,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання, оскільки вони відповідають умовам договору та чинному законодавству.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від  неоплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що пеня в сумі 432,02 грн. позивачем нарахована у відповідності до умов, передбачених договором, та вимогам діючого законодавства, розрахунок пені правильний, тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області.

Судова колегія вважає за необхідним зазначити, що Державне казначейство України веде облік руху коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства і тому, не має потреби в його залученні до справи.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. у справі № 5023/3849/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.А. Істоміна

Суддя                                                                                 Л.М. Бабакова

Суддя                                                                                  С.В. Барбашова

Повний текст постанови підписаний 15.09.2011р.