ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2011 р. Справа № 5023/5850/11
вх. № 5850/11
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Боброва Д.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
першої третьої особи - не з"явився;
другої третьої особи - не з"явився;
відповідача - ОСОБА_1., за довіреністю №08-11/3150/2-10 від 31.12.2010р.;
3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Поліграфсервіс", м. Харків
1). 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Дельта", м.Харків;
2). 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дельта - Груп", м.Харків
до Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа < Текст >
про розірвання договору
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ЗАТ "Поліграфсервіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради про розірвання договору №809 від 20.11.1996р. на право тимчасового користування земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 , укладений між позивачем та відповідачем.
Ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 18.07.2011р. до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Дельта".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2011р. до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дельта - Груп".
В судове засідання 27.09.2011р., не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник першої третьої особи в судове засідання 27.09.2011р., не з"явився, документів, витребуваних судом не надав.
Представники першої та другої третіх осіб в судове засідання 27.09.2011р., не з"явився, документів, витребуваних судом не надали. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.09.2011р. проти позову заперечував в повному обсязі , з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, а саме , вважає , що позивачем порушено порядок досудового врегулювання спору , оскільки ЗАТ "Поліграфсервіс" не надав до Харківської міської ради пакету документів згідно рішення Харківської міської ради від 03.10.2007р. №203/07 "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" (із змінами від 03.07.2008р.) щодо оформлення угоди про розірвання договору оренди землі, Харківською міською радою не приймалось рішень про дострокове розірвання договору оренди землі від 20.11.1996р. №809, укладеного між Харківською міською радою та ЗАТ "Поліграфсервіс". Також відповідач надав клопотання (вх.№30913) про долучення до матеріалів справи акту №2646/11 обстеження земельної ділянки по вул.Греківській , 25, який долучено судом до справи.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 14.09.2011 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників позивача та третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 1996 року між відповідачем - Харківською міською радою Харківської області та позивачем - ЗАТ "Поліграфсервіс" було укладено договір №809 на право тимчасового користування землею , зареєстрований 16 грудня 1996 року за №809 виконкомом Харківської міської ради народних депутатів в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею.
Відповідно до п.1.1 договору Виконавчий комітет Харківської міської ради народних депутатів рішенням №942 від 19.09.1996р. надав, а ЗАТ "Поліграфсервіс" прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,5957 га, за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що земельна ділянка надається у тимчасове користування строком на 15 років для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель і споруд.
Згідно п.3.1 п.п.б) договору відповідач зобов"язаний у місячний строк після одержання клопотання позивача розглянути питання про продовження дії цього договору на новий строк, або його розірвання.
Відповідно до п.3.2 п.п.а) позивач має право припиняти дію цього договору в разі добровільної відмови або приоритетного продовження його на новий строк шляхом подання до міськвиконкому відповідного клопотання.
Згідно п.3.2 п.п.б) позивач зобов"язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та в разі припинення своєї діяльності позивач у місячний строк зобов"язаний повідомити про це відповідача.
З наявного в матеріалах справи договору купівлі - продажу нежитлових будівель від 15.09.2004р., вбачається, що ЗАТ "Поліграфсервіс" (позивач по справі) продав , а ТОВ фірма "Дельта" (перша третя особа у справі, покупець за договором) купив нежитлові будівлі з усіма приналежностями , що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 , а саме: літ."А-1", загальною площею 339,0кв.м., літ."Б-1", загальною площею 318,0кв.м., літ."В-1", загальною площею 480,0кв.м., літ."Г-1", загальною площею 92,0кв.м., літ."Д-2", загальною площею 863,9кв.м., літ."Е-1", загальною площею 121,1кв.м., літ."Ж-1", загальною площею 29,9кв.м., які розташовані на земельній ділянці 5957,0кв.м. (земельний участок наданий у користування на підставі рішення Харківського міськвиконкому №942 від 19.09.1996р.).
При цьому, на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 30.08.2011 року КП «Харківське МіськБТІ» надало інформацію відносно нерухомого майна –нежитлових будівель , що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 , а саме: літ."А-1", загальною площею 339,0кв.м., літ."Б-1", загальною площею 318,0кв.м., літ."В-1", загальною площею 480,0кв.м., літ."Г-1", загальною площею 92,0кв.м., літ."Д-2", загальною площею 863,9кв.м., літ."Е-1", загальною площею 121,1кв.м., літ."Ж-1", загальною площею 29,9кв.м., з якої вбачається, що 15.09.2004 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстраційним №1039, право власності на вказані нежитлові будівлі від Закритого акціонерного товариства "Поліграфсервіс" перейшло за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Дельта", потім, до теперішнього часу, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.01.2008р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстраційним №530 право власності на нежитлові будівлі літ."А-1", загальною площею 339,0кв.м., літ."Б-1", загальною площею 318,0кв.м., літ."В-1", загальною площею 480,0кв.м., літ."Г-1", загальною площею 92,0кв.м., літ."Д-2", загальною площею 863,9кв.м., розташовані по вул.Греківській, 25 від ТОВ фірма "Дельта" перейшло за ТОВ "Будівельна компанія ДЕЛЬТА-ГРУП" , у зв"язку з чим , ТОВ "Будівельна компанія ДЕЛЬТА-ГРУП" було залучено до участі у справі в якості другої третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Пунктом 5 договору купівлі - продажу передбачено , що позивач після державної реєстрації цього договору зобов"язується сприяти покупцю в оформленні права користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно, підписувати у зв"язку з цим необхідні для цього документи. Оплата земельного податку здійснюється покупцем у повному обсязі з дня укладення цього договору.
Як зазначає позивач у позовній заяві, в зв’язку з переходом права власності на об"єкт нерухомості на земельній ділянці 5957,0кв.м. , яка знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 до ТОВ фірма "Дельта" , позивачем на адресу відповідача було направлено листи вих.№ 1080/01 від 15.11.2006р. та вих.№ 135/12-10 від 26.12.2010р. про розірвання договору №809 на право тимчасового користування землею від 20.11.1996р.
Листом від 15.12.2006р. №7266 та листом №224/0/84-11 від 11.01.2011р. начальник управління земельних відносин Харківської міської ради повідомив позивача про те, що звернення позивача № 1080/01 від 15.11.2006р. розглянуто управлінням земельних відносин і буде враховано при підготовці пропозицій на розгляд Харківській міській раді щодо надання у користування земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 новому власнику будівель.
Проте, станом на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом договір №809 на право тимчасового користування землею від 20.11.1996р. є діючим, ніякої відповіді щодо розірвання догвору позивач від відповідача не отримував, а право користування землею за цим договором перейшло до іншої особи, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
Станом на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази врегулювання спору в добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
В силу Перехідних положень Земельного кодексу України, Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вказані законодавчі акти підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до положень частини 2 Земельного кодексу України суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею є земельними, а земельні ділянки та права на них є об'єктами земельних відносин.
Правове регулювання земельних відносин здійснюється Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Зі змісту статті 13 вказаного Закону вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються з позовами для захисту порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів.
Способами захисту прав землекористувача на землю за статтею 152 Земельного кодексу України є: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, що існував до порушення та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання договору недійсним; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Також за частиною 1 статті 9 Цивільного кодексу України до врегулювання відносин, які виникають, зокрема, у сферах використання земельних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства, застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, тобто, види матеріально-правових вимог, які заінтересована сторона може заявити до порушника. Випадки та підстави дострокового розірвання договору передбачено статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України; вказаними статтями передбачено можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін договору.
Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільне законодавство базується на принципі обов’язкового виконання сторонами зобов’язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодо сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, в зв’язку з переходом права власності на об"єкт нерухомості на земельній ділянці 5957,0кв.м. , яка знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 до ТОВ фірма "Дельта" , позивачем на адресу відповідача було направлено листи вих.№ 1080/01 від 15.11.2006р. та вих.№ 135/12-10 від 26.12.2010р. про розірвання договору №809 на право тимчасового користування землею від 20.11.1996р.
Суд, при цьому враховує правову позицію Верховного суду України, викладену у Листі Вищого господарського суду України N 01-08/12, 15.01.2010 року «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України), в якому зазначено, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору. Верховний Суд України задовольнив касаційну скаргу у справі за позовом прокурора до товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, у якій судовим рішенням господарського суду в позові відмовлено з посиланням на те, що позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору, передбачених статтею 188 Господарського кодексу України. При цьому Верховний Суд зазначив таке. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 року N 50/101-08).
При цьому правові наслідки зміни або розірвання договору передбачені ст.653 Цивільного кодексу України, зокрема, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 31 Закону України „Про оренду землі ” договір оренди припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно п.3.2 п.п.б) договору №809 на право тимчасового користування землею від 20.11.1996р. позивач зобов"язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та в разі припинення своєї діяльності позивач у місячний строк зобов"язаний повідомити про це відповідача.
Пунктом 5 договору купівлі - продажу передбачено , що позивач після державної реєстрації цього договору зобов"язується сприяти покупцю в оформленні права користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно, підписувати у зв"язку з цим необхідні для цього документи. Оплата земельного податку здійснюється покупцем у повному обсязі з дня укладення цього договору.
Згідно ст. 31 Закону України „Про оренду землі ” договір оренди припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 30.08.2011 року КП «Харківське МіськБТІ» надало інформацію відносно нерухомого майна – нежитлових будівель , що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 , а саме: літ."А-1", загальною площею 339,0кв.м., літ."Б-1", загальною площею 318,0кв.м., літ."В-1", загальною площею 480,0кв.м., літ."Г-1", загальною площею 92,0кв.м., літ."Д-2", загальною площею 863,9кв.м., літ."Е-1", загальною площею 121,1кв.м., літ."Ж-1", загальною площею 29,9кв.м., з якої вбачається, що 15.09.2004 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстраційним №1039, право власності на вказані нежитлові будівлі від Закритого акціонерного товариства "Поліграфсервіс" перейшло за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Дельта", потім, до теперішнього часу, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.01.2008р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстраційним №530 право власності на нежитлові будівлі літ."А-1", загальною площею 339,0кв.м., літ."Б-1", загальною площею 318,0кв.м., літ."В-1", загальною площею 480,0кв.м., літ."Г-1", загальною площею 92,0кв.м., літ."Д-2", загальною площею 863,9кв.м., розташовані по вул.Греківській, 25 від ТОВ фірма "Дельта" перейшло за ТОВ "Будівельна компанія ДЕЛЬТА-ГРУП" (друга третя особа у справі).
З вказаного вбачається, що позивач не є власником нежитлових будівель , що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 , а тому фактично не використовує земельну ділянку загальною площею 5957,0кв.м., яка була надана йому на підставі договору на право тимчасового користування землею №809 від 20.11.1996р.
Враховуючи вищевикладене, та в силу ст. 120 Земельного кодексу та ст. 377 Цивільного кодексу України у позивача припинилось право користування цією земельною ділянкою за спірним договором, а тому є припиненим його обов’язок сплачувати орендну плату по спірному договору.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Судом не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно того, що позивачем грубо порушено порядок розірвання договорів оренди , а саме щодо того, що ні позивачем , ні ТОВ фірмою "Дельта" не вжито жодних заходів щодо надання Харківській міській раді певного пакету документів для додержання законності процедури розірвання договору оренди землі та відповідно укладання нового договору оренди землі з новим власником, оскільки з наданого самим відповідачем в обгрунтування своїх заперечень на позовну заяву листа вбачається, що начальник управління земельних відносин Харківської міської ради повідомив позивача про те, що звернення ЗАТ"Поліграфсервіс" розглянуто управлінням земельних відносин і буде враховано при оформленні права користування земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 новому власнику будівель. Тобто, ніяких посилань на перелік відповідних документів щодо додержання законності процедури розірвання договору оренди землі відповідачем зазначено не було , в матеріалах справи такі докази відсутні. Крім того, ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Однак, у листі управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин не вказується на повідомлення позивача про результати розгляду його пропозиції щодо розірвання договору оренди землі.
Таким чином, судом встановлено, що ЗАТ"Поліграфсервіс" не користується земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25, після переходу права власності на нежитлові будівлі за цією адресою до іншої особи. Право користування зазначеною земельною ділянкою перейшло до нового власника цих приміщень, оскільки на момент відчуження нерухомого майна право користування земельною ділянкою позивачем було посвідчено належним чином.
До того ж, відповідачем було надано акт №2646/11 обстеження земельної ділянки по вул.Греківській ,25 від 23.09.2011р., з якого вбачається, що головним спецілістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Казьмерчуком О.А., обстежено земельну ділянку по вул.Греківській , 25 та встановлено , що на підставі договору купівлі - продажу від 11.01.2007р. №77 , право власності на нежитлові будівлі літ. "Е-1" та літ."Ж-1" по вул.Греківській ,25 перейшло до ТОВ "Будівельна компанія "ДЕЛЬТА-ГРУП" та на підставі договору купівлі - продажу від 21.01.2008р. №530 , право власності на нежитлові будівлі літ. "А-1", літ. "Б-1", літ."В-1", літ."Г-1" та літ. "Д-2" по вул.Греківській ,25 перейшло до ТОВ "Будівельна компанія "ДЕЛЬТА-ГРУП".
Суд враховує, що аналогічна правова позиція викладена в п. 3.4.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року № 04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства ” та Постанові Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», в яких зазначено, що до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Таким чином, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову стосовно того, що позивачем не було надано необхідних документів для розірвання договору, оскільки оформлення права користування земельною ділянкою з новим власником нерухомого майна має здійснюватися Харківською міською радою, як власником земельної ділянки, згідно з вимогами чинного законодавства.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Керуючись ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору №809 від 20.11.1996р. на право тимчасового користування земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 , укладеного між Закритим акціонерним товариством "Поліграфсервіс" та Харківською міською радою, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 9, 509, 525, 598, 610, 611, 627, 628, 792 Цивільного кодексу України, статтями 17 3, 174, 179, 188, 377 Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 13, 31, 34 Закону України "Про оренду землі , статтями 93,12 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47 -1, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд- < Текст >
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати договір №809 від 20 листопада 1996р. на право тимчасового користування земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул.Греківська, 25 , укладений між Закритим акціонерним товариством "Поліграфсервіс" (61012, м.Харків, вул.Червоні ряди, 14, код 02470603) та Харківською міською радою (м.Харків, м-н Конституції , 7, код 04059243).
Суддя (підпис< Текст > Рильова В.В.
Повний текст рішення підписано 03.10.2011р.
Справа №5023/5850/11.