ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7088/11

вх. № 7088/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 01-62юр/8131 від 15.10.10 р.;

відповідача- не з"явився; 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків; 3-я особа < Текст > 

до  Приватної фірми "Центр сільськогосподарського інвестування "Аграрій", м. Вовчанськ Вовчанського району Харківської області;    3-я особа < Текст > 

про стягнення 2445,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою (вих.№26Е-03/62юр-69798 від 15.08.11), в якій просить суд стягнути з відповідача 2445,81грн., з яких: вартість електричної енергії в розмірі 1611,42 грн. (тарифна складова - 1342,85 грн. та ПДВ 20% - 268,57 грн.); КРЕ - 688,89 грн.; ПДВ на КРЕ - 137,77 грн.; 3% річних у розмірі 0,87 грн., індекс інфляції у розмірі 1,64 грн., пеня у розмірі 5,22 грн.; судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором про постачання електричної енергії № 762-325 від 13.10.2005 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.11 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.09.2011 р. на 10:15 год.

01.09.11 р. позивач надав до канцелярії суду заяву (вх.№16717), в якій просить суд, у зв"язку із частковою оплатою заборгованості відповідачем, стягнути з останнього індекс інфляції у розмірі 1,64 грн., 3% річних у розмірі 0,87 грн.; в частині заявлених до стягнення 1611,42 грн. (тарифна складова - 1342,85 грн. та ПДВ 20% - 268,57 грн.); КРЕ - 688,89 грн.; ПДВ на КРЕ - 137,77 грн.; пеня у розмірі 5,22 грн.) припинити провадження у справі та  судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  05 вересня 2011 року було відкладено розгляд справи на 26 вересня 2011 року.

07 вересня 2011 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що у заяві від 01.09.2011 р. була здійснена описка, та просив суд стягнути з відповідача  індекс інфляції у розмірі 1,64 грн., 3% річних у розмірі 0,87 грн.

26.09.2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з врахуванням заяви та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав.

Судом встановлено, що з адреси відповідача повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 22.08.2011 р. з відміткою:"за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

                    Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

13 жовтня 2005 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків (позивач) та Приватною фірмою "Центр сільськогосподарського інвестування "Аграрій", м. Вовчанськ Вовчанського району Харківської області (відповідач) був укладений договір на постачання електричної енергії № 762-325.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

За умовами договору позивач (постачальник) зобов’язався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобов’язався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив  відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно та в повному обсязі не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що до подання позову до суду відповідач здійснив повний розрахунок вартості електричної енергії в розмірі 1611,42 грн. (тарифна складова - 1342,85 грн. та ПДВ 20% - 268,57 грн.); КРЕ - 688,89 грн.; ПДВ на КРЕ - 137,77 грн.; пені у розмірі 5,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 95 від 04.08.11 р., № 93 від 04.08.11 р., № 94 від 04.08.11 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості електричної енергії в розмірі 1611,42 грн. (тарифна складова - 1342,85 грн. та ПДВ 20% - 268,57 грн.); КРЕ - 688,89 грн.; ПДВ на КРЕ - 137,77грн.; пені у розмірі 5,22 грн.

Оскільки згідно зі  ст.599  ЦК України зобов’язання  припиняється   виконанням, проведеним  належним  чином, а у відповідності до  ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити   суму  боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3%  річних та інфляційних, тому  вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1,64 грн. та  3% річних в сумі 0,87 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі викладеного, керуючись ст.11, 174, 179, 526, 549, 599, 611, 625 ЦК України, ст. 174, 179, 193, 233 ГК України, ст. 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України,   

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Центр сільськогосподарського інвестування "Аграрій" (61510, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. К. Лібкнехта, 119, п/р № 26006413760000 в ХФ АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351641, код ЄДРПОУ 31529825) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р № 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954)  1,64 грн. інфляційних витрат, 0,87 грн. 3% річних, 0,1 грн.  державного мита  та  0,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 30 вересня  2011 року.