Справа № 2-4036/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Кирей О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта" про визнання недійсним договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки,

В С Т А Н О В И В :

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить визнати договір №001-25043-180508 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 18 травня 2008 року, укладений між ТОВ «КБ «Дельта» та ОСОБА_1 недійсним, судові витрати покласти на відповідача. Позовні вимоги ґрунтуються   на тому, що  договір був укладений під впливом помилки, обману, оскільки позивач не мав достатньо часу в повній мірі ознайомитись з  договором, текст якого неможливо прочитати.  З боку відповідача договір був укладений не уповноваженою особою, оскільки позивачу не були надані для огляду відповідні документи, що підтверджують повноваження. Також зміст договору не містить усіх необхідних положень, визначених ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що дозволяє відповідачу змінювати умови договору або розірвати його в односторонньому порядку, позбавляє права позивача зарахувати кошти на рахунок відповідача поза межами  витратного ліміту, позбавляє прав та гарантій позивача,стосовно збереження банківської таємниці, позбавляє права позивача на звернення до суду.

В судове засідання позивач  ОСОБА_1 не з’явився. Представник позивача ОСОБА_2 подав заяву якою просив проводити розгляд справи на підставі наявних матеріалів в справі без участі позивача та представника.

Представник відповідача Авраменко Я.П. вимоги позивача не визнала, посилаючись на їх безпідставність, вказуючи на те, що договір було укладено уповноваженим представником, на підставі виданої довіреності, при цьому позивач не був позбавлений можливості з нею ознайомитись. Обставини викладені в позові  щодо помилки, обману та неможливості у повній мірі ознайомитись з текстом договору представник вважав такими, що  не доведені відповідними доказами. Представник також звертала увагу що Закон України «Про захист прав споживачів» не регулює відносини з надання іншого виду кредиту, ніж споживчий , а саме карткового кредиту, а отже і посилання на нього є помилковим.

Суд вислухавши пояснення представника відповідача Авраменко Я.П., вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Під час судового розгляду справи встановлено, що 18 травня 2009 року між  ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та ОСОБА_1 було укладено договір №001-25043-180508 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.

Відповідно до п.5.1. договору, з підписанням останнього держатель(позивач) засвідчує, що  ознайомлений  з Правилами, Тарифами та погоджується вважати їх обов’язковими до застосування  до відносин, які виникли на підставі цього Договору.

Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу, може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України  якщо особа,  яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мали істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

Відповідно до ст.. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша  статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо стороно заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.  

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між тим, заявляючи вимоги про визнання договору недійсним як такого що був укладений під впливом помилки, обману, а також без відповідних повноважень, позивач не надав суду достатніх доказів про те, що в момент вчинення вказаного правочину він не усвідомлював значення правочину, помилявся  щодо обставин, які мають істотне значення,  а також наявність обставин, які б перешкоджали вчиненню правочину.

Відповідно до роз’яснення Пленуму Верховного Суду України  в п.19 постанови від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Про те, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Під час судового розгляду встановлено, що договір  від імені  ТОВ "КБ "Дельта" підписано представником та скріплено печаткою.

Таким чином договір укладено відповідно до волі сторін, у встановленій формі, спрямований  на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, зміст правочину не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Доводи позивача про невідповідність Договору вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" суд відхиляє з наступних підстав.  

Відповідно до п.23 ч1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит це кошти, що надають кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції;

Ч1 ст.11 вказаного Закону –договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції   у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Відповідно до п.1.5 укладеного між сторонами договору, кошти кредитної лінії та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються держателем у суб’єктів господарювання, та зняття готівки, виконання держателем своїх зобов’язань перед банком за цим договором, та вчинення інших операцій, які не заборонені діючим законодавством України.

Отже посилання позивача на норми Закону України «Про захист прав споживачів» є повністю безпідставним.  

Оскільки посилання позивача про порушення його прав з боку відповідача не знайшли свого підтвердження, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 203  ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11,57, 60,88,208,212- 215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта" про визнання недійсним договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, залишити без задоволення.    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протоягом десяти діб з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення- в той же строк з дня отримання копії судового рішення.

Суддя                                                                                           Л. І. Цокол