ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.11                                                                                 Справа №  9/5009/4346/11

Суддя    Боєва О.С.

м. Запоріжжя

За позовом: Комунального підприємства “Водоканал”(69002, м. Запоріжжя, вул. Артема,61)

до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона” (01021, м.Київ, вул. Мельникова, 31) в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона”(69032, м. Запоріжжя, вул. Медведєва, 12)  

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство “Незалежна Страхова Компанія” (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/2, кв. 40)

про стягнення суми  17550,92 грн.

                                                                                                                         Суддя   Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача:  ОСОБА_1 (довіреність № 106 від 01.07.2011р.)

Від відповідача: ОСОБА_2(довіреність № 18/2011 від 29.08.2011р.)

Від 3-ої особи: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування  в розмірі 17550,92 грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/4346/11, судове засідання призначено на 11.08.2011р. Ухвалою суду від 11.08.2011р. на підставі ст. 27 ГПК України залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Відкрите акціонерне товариство “Незалежна Страхова Компанія”, цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 06.09.2011р. Ухвалою суду від 06.09.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.09.2011р.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідач змінив своє найменування, що вбачається із Статуту, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Положення про Запорізьку філію, так, на сьогодні відповідач має назву -  Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Крона”. Отже, відповідачем у справі слід вважати - Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Крона”  в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона”.

Так само, і третя особа змінила своє найменування, що вбачається із Статуту (витягу), Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, так, на сьогодні третя особа має назву -  Публічне акціонерне товариство “Незалежна Страхова Компанія”. Отже, третьою особою у справі слід вважати - Публічне акціонерне товариство “Незалежна Страхова Компанія”.

27.09.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові та зазначив, зокрема, про наступне. 28.05.2008р. у м. Запоріжжя на перехресті вул. Дзержинського-Грязнова стався страховий випадок –дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого відповідачем транспортного засобу РАФ 220306, який належить КП «Водоканал», та автомобіля GEELY державний          номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та застрахований ВАТ «Незалежна страхова компанія». На момент скоєння ДТП транспортному засобу КП «Водоканал»був присвоєний новий номерний знак НОМЕР_2 та видано нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, у зв’язку з втратою попереднього. 28.05.2008р. позивач, відповідно до умов договору, письмово повідомив Запорізьку філію ЗАТ «СК «Крона»про факт скоєння ДТП. Представники відповідача двічі приймали участь в огляді пошкодженого транспорту GEELY НОМЕР_1 та проведені експертизи пошкоджень, про що свідчать протоколи огляду транспортного засобу від 06.07.2008р. та 12.07.2008р. Тож, на думку позивача, ДТП, яке сталося 28.05.2008р. за участю транспортного засобу позивача та автомобілю GEELY НОМЕР_1, є страховим випадком у відповідності до умов розділу 2 договору. 31.12.2010р. позивач повторно звернувся  до відповідача з вимогою виконати зобов’язання за договором по виплаті страхового відшкодування, але страхова компанія не виконала зобов’язання та не виплатила суму страхового відшкодування за заподіяну шкоду третій особі під час ДТП. У 2011р. ВАТ «Незалежна страхова компанія», в якій на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу був застрахований автомобіль GEELY НОМЕР_1, звернулося з позовною заявою до позивача про компенсацію страхового відшкодування, сплаченого внаслідок ДТП від 28.05.2008р. ОСОБА_3 Рішенням господарського суду Запорізької області № 20/111/10 від 22.02.2011р. позов було задоволено, стягнуто з КП «Водоканал»на користь третьої особи 17550, 92 грн., з яких сума 17151 грн. компенсація здійснених страхових виплат, сума 171 грн. 51 коп. витрати на державне мито, сума 228 грн. 41 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно квитанції № 16703 від 12.07.2011р. вказана сума повністю перерахована позивачем на рахунок третьої особи. Таким чином, на думку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17550,92 грн. На підставі ст. 1191 ЦК України просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, зазначивши, зокрема, про наступне. 23.04.2007р. між сторонами укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 21/07-3. У додатку № 1 до вказаного договору, дається перелік кожного забезпеченого транспортного засобу у відповідності до якого були надані страхові поліси. Серед застрахованих транспортних засобів, автотранспортний засіб РАФ 220306 з державним номерним знаком НОМЕР_2, не значиться, страховий поліс, на вказане авто не видавався. За таких обставин, відповідач не вбачає законних підстав для виплати страхового відшкодування за заподіяну шкоду третій особі під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.05.2008р. на перехресті вул. Дзержинського і вул. Грязнова у м, Запоріжжя, за участю РАФ 220306, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992р., № кузова НОМЕР_3.

Представник третьої особи у судові засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду письмові пояснення по суті спору, зі змісту яких вбачається наступне. 11.09.2007р. між третьою особою та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу серії ТЗМ № НОМЕР_4, згідно з сертифікатом до якого об’єктом страхування став автомобіль GEELY НОМЕР_1, 2007р.в. Внаслідок зіткнення вартість відновлювального ремонту автомобіля GEELY НОМЕР_1, склала 17246,44 грн. На виконання умов договору страхування третьою особою проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 17151 грн. та здійснено оплату за проведене автотоварознавче дослідження у сумі 570 грн. Сплативши страхове відшкодування, ВАТ «Незалежна страхова компанія»в порядку регресу звернулося до позивача, як до особи, винної у ДТП, з вимогами про стягнення з останнього 17721 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області № 20/111/10 від 22.02.2011р. позовні вимоги третьої особи задоволено частково, стягнуто з КП «Водоканал»суму 17151 грн. Компенсації здійснених страхових виплат.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2007р. між КП «Водоканал»(страхувальник, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством «СК «Крона»в особі директора Запорізької філії ЗАТ «СК «Крона»(страховик, відповідач у справі) укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦВ № 21/07-3.

Перелік застрахованих транспортних засобів встановлений сторонами у Додатку № 1 до договору. Так, згідно Додатку № 1 до переліку транспортних засобів застрахованих за  договором ОЦВ № 21/07-3 від 23.04.2007р. увійшов РАФ 220306, номерний знак НОМЕР_5. Згідно з Полісом №ВА/4748748, виданим Запорізькою філією СК “Крона”, КП “Водоканал” як власник транспортного засобу РАФ 220306, номерний знак НОМЕР_5 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, строк дії полісу –з 05.06.2007р. до 04.06.2008р.

28.05.2008р. на перехресті вул. Дзержинського і вул. Грязнова м. Запоріжжя, сталася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля РАФ 220306, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року, під керуванням ОСОБА_4., що належить КП «Водоканал»та автомобіля GEELY, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності  ОСОБА_3 1966 р.н., який в момент пригоди був за кермом.

На момент ДТП транспортному засобу КП «Водоканал»РАФ 220306, був присвоєний новий номерний знак НОМЕР_2 та видано нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, у зв’язку з втратою попереднього.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2008р. про притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 3-9581/08 винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.05.2008р., визнано ОСОБА_4.

28.05.2008р. КП «Водоканал»у письмовій формі повідомив відповідача про факт скоєння ДТП, після чого відповідачем був направлений експерт для участі в огляді пошкодженого транспортного засобу GEELY НОМЕР_1 і проведення експертизи пошкоджень.

31.12.2010р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію про зобов’язання страхової компанії виконати взяті на себе зобов’язання за договором страхування та провести відповідні відшкодування.

13.01.2011р. відповідачем направлено позивачу відповідь на претензію № 11, у якій страховою компанією зазначено, що у переліку транспортних засобів, зафіксованих у додатку № 1 до договору № 21/07 від 23.04.2007р., укладеного між сторонами, транспортний засіб РАФ 220306 з державним номерним знаком НОМЕР_2, не значиться, страховий поліс, на вказане авто не видавався.

Рішенням господарського суду Запорізької області № 20/111/10 від 22.02.2011р. частково задоволено позовні вимоги ВАТ «Незалежна страхова компанія» (яке станом на момент розгляду справи перейменовано у публічне акціонерне товариство) та стягнуто з КП «Водоканал»на його користь суму 17151 грн. компенсації здійснених страхових виплат, суму 171 грн. 51 коп. витрат на державне мито, суму 228 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.07.2011р. позивачем на користь третьої особи сплачено суму 17550, 92 грн. компенсації здійснених страхових виплат, що підтверджується платіжним дорученням № 16703 від 12.07.2011р.

Тож, позивач звернувся до суду та просить на підставі ст. 1191 ЦК України стягнути з відповідача на його користь суму 17550,92 грн. в порядку регресу.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.

          Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України  цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна  сторона (боржник) зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічний припис містить ст.  979 ЦК України.

Відповідно до ст. 355 Господарського кодексу України, об’єкти страхування, види обов’язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що забезпечений транспортний засіб, це наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У додатку № 1 до договору № 21/07-3 від 23.04.2007р., що э його невід’ємною частиною, сторонами визначений виключний перелік транспортних засобів застрахованих за  договором. На кожний застрахований автомобіль страховиком виданий страховий поліс.

В той же час, у вказаному додатку транспортний засіб РАФ 220306 з державним реєстраційним знаком НОМЕР_2 не значиться, страховий поліс на вказаний транспортний засіб не видавався.

У полісі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 4748748, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, значиться транспортний засіб РАФ 220306, номерний знак НОМЕР_5, 1992 року, № кузова НОМЕР_3.

Твердження позивача щодо втрати ним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (засіб РАФ 220306, номерний знак НОМЕР_5, 1992 року, № кузова НОМЕР_3), не спростовує порушень його зобов’язань за договором страхування № 21/07-3 від 23.04.2007р.

Так, у п.п. 7.1.3 п. 7 договору № 21/07-3 від 23.04.2007р.  зазначено, що страхувальник при зміні умов страхування має надати повідомлення страховику, який впродовж десяти робочих днів зобов’язаний внести ці зміни у договір, повідомивши про це страхувальника.

Згідно з п.п. 10.2 п. 10, зміни до договору оформлюються письмово як додаткові угоди, підписуються сторонами і є невід’ємною частиною даного договору.

Матеріали справи містять копію дублікату тимчасового реєстраційного талону ДАН № НОМЕР_6 на транспортний засіб РАФ 2203, реєстраційний № НОМЕР_2, 1992 року, № кузова НОМЕР_3, виданого Запорізьким МРЕВ-1 УДАІ УМВС України 06.03.2008р.
          Враховуючи, що ДТП сталося 28.05.2008р., КП «Водоканал»мало достатньо часу для повідомлення страхової компанії про зміну ідентифікуючих даних транспортного засобу та отримання нового полісу в якому ці зміни було б відображено.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, таке повідомлення відповідач не отримував і про зміну реєстраційного номеру НОМЕР_5, дізнався лише після з’ясування усіх обставин ДТП.

Відповідно, відомості про зміну ідентифікуючих даних транспортного засобу до договору внесені не були, новий поліс позивачу не видавався.

Згідно з ч. 2 ст. 981 ЦК України, у разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним

Як свідчать матеріали справи, у договорі страхування № 21/07-3 від 23.04.2007р. та додатків до нього, не значиться транспортний засіб РАФ 220306, реєстраційний № НОМЕР_2, 1992 року, № кузова НОМЕР_3, поліс на вказаний автомобіль не видавався, тож письмова форма договору страхування наземного транспортного засобу РАФ 220306, реєстраційний № НОМЕР_2, 1992 року, № кузова НОМЕР_3  не додержана.

Згідно зі ст. 6 Закону Україн6и «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Матеріалами справи доведено, що транспортний засіб РАФ 220306, реєстраційний № НОМЕР_2, 1992 року, № кузова НОМЕР_3  не є забезпеченим за договором страхування № 21/07-3, укладеним між сторонами 23.04.2007р., відповідно ДТП, що сталася 28.05.2008р. на перехресті вул. Дзержинського і вул. Грязнова м. Запоріжжя, не є страховим випадком.

Кім того, суд звертає увагу позивача на таке.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із змісту статей 15,16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за  захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивач простить суд стягнути з відповідача суму 17550,92 грн. в порядку регресу на підставі статті 1191 ЦК України. Так, КП «Водоканал»важчає, що повністю відшкодувавши суму компенсації здійснених страхових виплат, має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача в розмірі виплаченого відшкодування.

В той же час, таке твердження є хибним.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Отже, необхідною умовою для застосування коментованої статті є:

1) відшкодування шкоди, завданої іншою особою –в даному ж випадку шкоду завдано безпосередньо водієм КП «Водоканал», що підтверджується постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2008р. у справі № 3-9581/08;

2) зворотня вимога (регрес) має бути пред’явлена до винної особи –ПрАТ “СК “Крона” в особі Запорізької філії не є винною особою у дорожньо-транспортній події, що сталася 28.05.2008р. на перехресті вул. Дзержинського і вул. Грязнова м. Запоріжжя.

За таких обставин, позивачем невірно визначено правову природу відносин, які  виникли між сторонами.

В зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона” суми 17550,92 грн. в порядку регресу на підставі статті 1191 ЦК України є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

           У задоволенні позову відмовити повністю.

                             Суддя                                                           О.С.  Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 04.10.2011р.