Справа № 2а-20/2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„21" червня 2007 р. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого - судді Потьомкіна О.П.
при секретарі - Паращенко В.Д.
за участю представників: позивача - адвоката ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 і ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області і Державного казначейства України про визнання бездіяльності посадових осіб незаконною та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
16.08.2006р. позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області і Державного казначейства України про визнання бездіяльності посадових осіб незаконною та стягнення моральної шкоди - а.с. 9-10, потім уточнив та доповнив свої позовні вимоги - а.с. 4-6, 60-61.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_4 в позовах вказав, що 28.07.2004р. начальник ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 незаконно відібрав у нього редукторні пари Р-300 в кількості трьох комплектів до компресору К-500 і ОК-500, вартістю 100 тис. грн., продав їх, а гроші привласнив. З цього приводу 27.02.2006р. він письмово звернувся до начальника УМВС України в Дніпропетровській області з вимогою порушити відносно ОСОБА_5 кримінальну справу. Однак, в порушення вимог Закону України „Про звернення громадян", ст.97 КПК України, УМВС України в Дніпропетровській області будь-яку перевірку його заяви не провело, будь-яке рішення не прийняло, а направило його заяву до прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу. Крім того, вилучення його майна було з грубим порушенням вимог КПК України, оскільки вилучення майна можливе тільки після порушення кримінальної справи. Враховуючи, що затримання вантажівки з його редукторними парами, а також вилучення цього майна було незаконним, згідно Закону України „Про міліцію" керівництво УМВС України в Дніпропетровській області мало вжити заходів по відшкодуванню завданих йому матеріальних збитків. На підставі цього ж Закону, він вимагає від начальника УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 публічного вибачення перед ним в одній з обласних газет за незаконні дії ОСОБА_5
В результаті бездіяльності посадових осіб УМВС України в Дніпропетровській області, тривалих судових розглядів його чисельних позовів, а також протиправного заволодіння його майном, йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 30000 грн.
Позивач ОСОБА_4 в позові просить суд:
· визнати бездіяльність посадових осіб УМВС України в Дніпропетровській області, які не перевірили його заяву про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та не прийняли рішення по його заяві - незаконною;
· стягнути з Державного казначейства України та УМВС України в Дніпропетровській області солідарно на його користь моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн., та 500 грн. витрат на правову допомогу адвоката;
2
■ зобов'язати начальника УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 публічно
вибачитися перед ним за незаконні дії ОСОБА_5 в одній з обласних газет.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримав свій позов у повному обсязі на підставі аргументів, викладених в своєму позові, просить суд задовольнити його позов у повному обсязі.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 підтримав позов свого довірителя у повному обсязі на підставі аргументів, викладених в позові, просить суд задовольнити позов ОСОБА_4 у повному обсязі.
Представники відповідача - Управління МВС України в Дніпропетровській області за дорученнями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в своїх письмових запереченнях проти позову позов не визнали у повному обсязі - а.с. 42-44. Не визнали представники УМВС України в Дніпропетровській області позов ОСОБА_4 і в судовому засіданні з наступних підстав.
Так, 13.03.2006 до УМВС України в області надійшла заява ОСОБА_4 про неправомірні, на його думку, дії працівників ВДСБЕЗ Саксаганського РВ Криворізького МУ УМВС України в області. При цьому, при перевірці вказаної заяви було встановлено, що заяви аналогічного змісту були направлені ОСОБА_4 до прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу та 01.02.2006р. постановою слідчого прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу ОСОБА_7 у порушенні кримінальної справи відносно колишнього начальника ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ УМВС України в області ОСОБА_5 відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Враховуючи, що встановлення ознак злочину у діях працівників міліції чинним законодавством віднесено виключно до компетенції прокуратури, перевірка заяви ОСОБА_4 проводилась відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», а також вирішувалось питання щодо наявності ознак дисциплінарних проступків у діях працівників міліції. Відповідно до висновку службового розслідування від 04.04.2006р., проведеного за заявою ОСОБА_4, встановлено, що працівниками ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ у червні-липні 2004 року здійснювались заходи щодо розкриття крадіжок обладнання з підприємств гірничо- збагачувального комплексу. При цьому, у межах заходів перевірялась і інформація про причетність ОСОБА_4 до вивозу з території шахти «Артем-1» ДП РУ ім. Кірова редукторних пар. 28.07.2004р. працівниками Саксаганського РВ КМУ затриманий вантажний автомобіль „ГАЗ-33021", у якому ОСОБА_4 перевозив промислове обладнання. У якості документального підтвердження на вантаж, що перевозився, а також того, що обладнання належить ОСОБА_4, останнім були надані договір схову №1 від 09.09.2002р., укладений між ТОВ ВП «Агропродукт ЛТД», в особі ОСОБА_4, та приватним підприємцем ОСОБА_4, договір був чинним з 09.09.2002 року по 10.09.2003 року, та акт передачі на відповідальне зберігання, укладений 03.09.2002р. між ТОВ ВП «Агропродукт ЛТД», в особі ОСОБА_4, та приватним підприємцем ОСОБА_4 Згідно вказаних документів ТОВ ВП «Агропродукт ЛТД» передає, а ПП ОСОБА_4 отримує на зберігання промислове обладнання (4 комплекти редукторних пар). Однак, у вищевказаних документах не визначена вартість промислового обладнання, а також вони від обох сторін підписані ОСОБА_4 Зазначені обставини викликали підозру у працівників ДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ щодо законності володіння ОСОБА_4 промислового обладнання ТОВ ВП «Агропродукт ЛТД». Крім того, останнім жодних документів, які б підтверджували право власності на вказане майно надано не було. Відповідно до п.2, 3 ст.10 Закону України «Про міліцію» (з наступними змінами та доповненнями) та п. 3, пп. 1, 4 п. 4 Положення про Державної служби боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №510 (з наступними змінами та доповненнями), Державна служба боротьби з економічною злочинністю відповідно до покладених на неї завдань виявляє і розкриває господарські, посадові та інші злочини в галузі економіки на підприємствах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово- кредитній та банківській системах і вживає заходів до запобігання їм, проводить в установленому законом порядку перевірку матеріалів про корисливі зловживання, дізнання у кримінальних справах щодо злочинів у галузі економіки відповідно до Кримінально-процесуального кодексу. Враховуючи викладене, працівниками ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ було прийнято рішення про затримання вантажу промислового обладнання. Представники не згодні з твердженням ОСОБА_4 щодо не складання відповідних документів про затримання вантажу, оскільки матеріали за фактом затримки вантажу промислового обладнання того ж дня були зареєстровані у ЖРЗПЗ Саксаганського РВ КМУ за НОМЕР_1, а промислове обладнання надалі здано до складу підприємства «Кривбасшахтопрохідка». Однак, під час дослідчої перевірки отримати документальне підтвердження наявності та вартості обладнання (редукторних пар), які було викрадено з шахти «Артем-1», не виявилось можливим через значний перебіг часу з моменту
3
крадіжки. 03.08.2004р., у строки передбачені КПК України, оперуповноваженим ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ ОСОБА_8 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом затримання вантажу промислового обладнання, а ОСОБА_4 направлено повідомлення про прийняте рішення, а також запропоновано отримати вилучені у нього редукторні пари. Після цього, останньому повторно, 29.07.2005р. за вих. №7-1299, було запропоновано отримати вищевказане майно, однак ОСОБА_4 до теперішнього часу майно так і не забрав. Таким чином, в діях працівників Саксаганського РВ КМУ відсутні порушення чинного законодавства, відповідь УМВС України в Дніпропетровській області відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не має загальних підстав для цивільно-правової відповідальності. Враховуючи, що в діях УМВС України в Дніпропетровській області відсутні порушення діючого законодавства, вимоги ОСОБА_4 щодо компенсації моральної шкоди у розмірі 20000 грн. - також необгрунтовані. Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року (з наступними змінами) «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода відшкодовується особою, винними діями якої вона заподіяна. Наявність вини в будь-якій формі і причинного зв'язку між винними діями і заподіяною шкодою є однією з умов відповідальності за заподіяну шкоду. Згідно п.4 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, позивач зобов'язаний обгрунтувати розмір моральної шкоди і вказати якими доказами це підтверджується, а п.5 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України передбачає, що вимога про відшкодування моральної шкоди повинна бути передбачена законом. Законом України «Про міліцію» відшкодування моральної шкоди не передбачено, в судовому засіданні не встановлено, що Управлінням МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду, та позивач не обґрунтував розмір моральної шкоди, тобто не надав жодних доказів завдання моральної шкоди та її розмір - 30000 грн. Тому позовні вимоги ОСОБА_4 безпідставні, необгрунтовані і не підлягають задоволенню. Представники відповідача просять суд відмовити позивачу в позові у повному обсязі.
Представник відповідача - Державного казначейства України в судове засідання не з'явився, в своїх письмових запереченнях представник Державного казначейства України за дорученням - ОСОБА_9 просить суд відмовити позивачу в позові у повному обсязі, оскільки: позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди та розмір моральної шкоди, зазначений в позові; позивач не надав суду обгрунтований розрахунок розміру моральної шкоди; відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями Державного казначейства України та завданням шкоди - а.с. 32-35.
Вислухавши позивача, представників позивача і відповідача - УМВС України в Дніпропетровській області, вивчивши письмове заперечення представника відповідача - Державного казначейства України, вивчивши письмові матеріали справи, а також матеріали перевірок НОМЕР_2 за фактом затримання автомобілю з редукторними парами, НОМЕР_3 за завою ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5, суд вважає, що ОСОБА_4 в позові необхідно відмовити у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст.14 Закону України „Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Стаття 19 Закону України „Про звернення громадян" передбачає, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
При розгляді справи судом встановлено, що 16.03.2006р. до Управління МВС України в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_4 від 27.02.2006р. з поясненнями про притягнення до кримінальної відповідальності начальника ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 - а.с. 45, 17-19.
04.04.2006р. за підписом першого заступника начальника Управління на ім'я заявника ОСОБА_4 направлено відповідь про те, що керівництвом Управління його заява розглянута. За результатами перевірки порушень чинного законодавства співробітниками ВДСБЕЗ
4
Саксаганського РВ КМУ не встановлено. Також ОСОБА_4 повідомлено, що за аналогічною його заявою прокуратурою Саксаганського району м. Кривого Рогу 01.02.2006р. відносно ОСОБА_5 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку, в разі незгоди, він має право оскаржити в судовому порядку. При цьому, у відповіді зазначено правильну адресу проживання заявника ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 - а.с. 46. Вказану відповідь ОСОБА_4 отримав, що останній підтвердив в судовому засіданні.
Бездіяльність керівництва УМВС України в Дніпропетровській області при розгляді заяви ОСОБА_4 від 27.02.2006р. з поясненнями про притягнення до кримінальної відповідальності начальника ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, на яку вказує позивач, повністю спростовується наданими суду доказами.
Так, 01.02.2006р. постановою слідчого прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу ОСОБА_7 за аналогічною заявою ОСОБА_4 в порушенні кримінальної справи відносно колишнього начальника ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ УМВС України в області ОСОБА_5 відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (а.с. 49).
Враховуючи, що встановлення ознак злочину у діях працівників міліції чинним законодавством віднесено виключно до компетенції прокуратури, перевірка заяви ОСОБА_4 обґрунтовано проводилась УМВС України в Дніпропетровській області у відповідності з вимогами Закону України «Про звернення громадян», а також додатково вирішувалось питання щодо наявності ознак дисциплінарних проступків у діях працівників міліції, що входить до компетенції УМВС України в Дніпропетровській області, як органу вищого рівня.
Відповідно до висновку службового розслідування від 04.04.2006р. (а.с. 47-48), проведеного за заявою ОСОБА_4, встановлено, що працівниками ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ у червні-липні 2004 року здійснювались заходи щодо розкриття крадіжок обладнання з підприємств гірничо-збагачувального комплексу. При цьому, у межах заходів перевірялась і інформація про причетність ОСОБА_4 до вивозу з території шахти «Артем-1» ДП РУ ім. Кірова редукторних пар. 28.07.2004р. працівниками Саксаганського РВ КМУ затриманий вантажний автомобіль „ГАЗ-33021", у якому ОСОБА_4 перевозив промислове обладнання. У якості документального підтвердження на вантаж, що перевозився, а також того, що обладнання належить ОСОБА_4, останнім були надані договір схову №1 від 09.09.2002р., укладений між ТОВ ВП «Агропродукт ЛТД», в особі ОСОБА_4, та приватним підприємцем ОСОБА_4, договір був чинним з 09.09.2002 року по 10.09.2003 року (а.с. 50), та акт передачі на відповідальне зберігання, укладений 03.09.2002р. між ТОВ ВП «Агропродукт ЛТД», в особі ОСОБА_4, та приватним підприємцем ОСОБА_4 (а.с. 51). Згідно вказаних документів ТОВ ВП «Агропродукт ЛТД» передає, а ПП ОСОБА_4 отримує на зберігання промислове обладнання (4 комплекти редукторних пар). Однак, у вищевказаних документах не визначена вартість промислового обладнання, а також вони від обох сторін підписані ОСОБА_4 Зазначені обставини викликали у працівників ДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ обґрунтовану підозру щодо законності володіння ОСОБА_4 промислового обладнання ТОВ ВП «Агропродукт ЛТД». Крім того, останнім жодних документів, які б підтверджували право власності на вказане майно надано не було.
Відповідно до п.2, 3 ст.10 Закону України «Про міліцію» (з наступними змінами та доповненнями) та п. 3, пп. 1, 4 п. 4 Положення про Державної служби боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №510 (з наступними змінами та доповненнями), Державна служба боротьби з економічною злочинністю відповідно до покладених на неї завдань виявляє і розкриває господарські, посадові та інші злочини в галузі економіки на підприємствах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово- кредитній та банківській системах і вживає заходів до запобігання їм, проводить в установленому законом порядку перевірку матеріалів про корисливі зловживання, дізнання у кримінальних справах щодо злочинів у галузі економіки відповідно до Кримінально-процесуального кодексу. Враховуючи викладене, працівниками ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ було прийнято обґрунтоване рішення про затримання вантажу промислового обладнання. При цьому, матеріали за фактом затримки вантажу промислового обладнання того ж дня були зареєстровані у ЖРЗПЗ Саксаганського РВ КМУ за НОМЕР_1, що підтверджено оглянутим в судовому засіданні матеріалом перевірки НОМЕР_2за фактом затримання автомобілю з редукторними парами, а промислове обладнання правомірно здано до складу підприємства «Кривбасшахтопрохідка» для тимчасового зберігання на час перевірки.
В подальшому, під час дослідчої перевірки отримати документальне підтвердження наявності та вартості обладнання (редукторних пар), які було викрадено з шахти «Артем-1», не
5
виявилось можливим через значний перебіг часу з моменту крадіжки, тому 03.08.2004р., у строки передбачені ст.97 КПК України, оперуповноваженим ВДСБЕЗ Саксаганського РВ КМУ ОСОБА_8 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом затримання вантажу промислового обладнання, а ОСОБА_4 направлено повідомлення про прийняте рішення, а також запропоновано отримати вилучені у нього редукторні пари. Після цього, останньому повторно, 29.07.2005р. за вих. №7-1299, було запропоновано отримати вищевказане майно (а.с. 52), однак ОСОБА_4 до теперішнього часу майно так і не забрав.
Таким чином, в судовому засіданні, з урахуванням вимог ст.71 КАС України, представниками відповідача - УМВС України в Дніпропетровській області, повною мірою доведено свої заперечення проти позову ОСОБА_4 щодо законності дій співробітника міліції ОСОБА_5, а також щодо відсутності підстав для публічного вибачення перед позивачем і відшкодування позивачу моральної шкоди.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому, положення ч.2 ст.1167 ЦК України про відшкодування моральної шкоди незалежно від вини органу державної влади - на даний випадок не розповсюджуються.
У зв'язку з відмовою судом позивачу в позові в частині визнання бездіяльності посадових осіб відповідача - УМВС України в Дніпропетровській області, враховуючи відсутність вини обох відповідачів по справі, недоведення позивачем факту заподіяння йому моральної шкоди саме діями чи бездіяльністю посадових осіб відповідачів, та, зокрема, УМВС України в Дніпропетровській області, також відсутні й підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди. При цьому, суд враховує, що викладене позивачем обґрунтування моральної шкоди здебільшого стосується дій ОСОБА_5 і майже не стосується предмету позову - бездіяльності посадових осіб УМВС України в Дніпропетровській області.
Немає підстав й для зобов'язання начальника УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 публічно вибачитися перед позивачем в одній з обласних газет за незаконні дії ОСОБА_5, оскільки в судовому засіданні не доведено незаконність дій ОСОБА_5 Навпаки, законність дій ОСОБА_5 підтверджено наданими суду вищезазначеними документами.
З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ст. 71 КАС України, а також оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в позові ОСОБА_4 необхідно відмовити у повному обсязі.
У зв"язку з відмовою позивачу в позові в повному обсязі, немає й підстав для відшкодування ОСОБА_4 500 грн. витрат на правову допомогу адвоката (а.с. 24) відповідно до ст. ст.90, 94, 98 КАС України.
На підставі ст. ст. 14, 19, 20 Закону України „Про звернення громадян", ст.1167 ЦК України, керуючись ст. ст.8-12, 71, 90, 94, 98, 128, 158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 в позові до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області і Державного казначейства України про визнання бездіяльності посадових осіб незаконною та стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано всіма учасниками по справі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.