Справа № 2-4155/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 вересня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Шарапа М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" про  визнання недійсною окремої частини договору про відкриття кредитної лінії,

В С Т А Н О В И В :

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить визнати недійсним положення  пункту 11.1 Договору про відкриття кредитної лінії №535-005/07Ф від 24 травня 2007 року, що містить таке положення: «Путём подписания настоящего договора, в соответствии с  Законом Украины «О третейских судах», стороны договорились  и подтверждают  своё согласие относительно того, что все споры, разногласия или требования, возникающие из данного договора или в связи с ним, в том числе касающиеся его исполнения, нарушения, прекращения или признания недействительным, подлежащим  разрешению в Постоянно действующем Независимом Третейском суде при Всеукраинской общественной организации «Лига юридической защиты интересов потребителей» в соответствии с его регламентом». Вимоги обґрунтовані тим, що позивач є споживачем послуг банку. Відповідно до цього відносини з банком регулюються положенням Закону України «Про захист прав споживачів». 03.02.2011р. були внесені зміни до  Закону України «Про третейські суди», згідно перехідних положень якого   після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала. Отже позивач вважає, що він позбавлений права на розгляд третейським судом його позовів, поданих у зв’язку з Кредитним договором, і в той же час позбавлений права звернення до суду загальної юрисдикції , оскільки   відповідно до норм чинного цивільно-процесуального законодавства суд залишає без розгляду спір, у разі наявності між ними третейського застереження.  Отже існує істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду позивача, тобто п.11.1 укладеного договору є недійсним.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги позивача ОСОБА_1, просив їх задовольнити, посилався на обставини викладені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення вимог позивача, вказуючи на їх безпідставність.

Суд вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.. 203 ч1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Під час судового розгляду судом було встановлено, що 24 травня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ «ПРАВЭКС-БАНК» було укладено договір №535-005/07Ф про відкриття кредитної лінії в іноземній валюті для споживчих цілей.

П.11.1 сторони домовились, що всі спори, що виникають з даного договору, підлягають розв’язанню у постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».

03.02.2011р. було доповнено частину першу статті  6  Закону  України  "Про  третейські суди" щодо тих спорів які не підвідомчі третейським судам, а саме пунктом 14 такого змісту:     "14) справ  у  спорах  щодо  захисту прав споживачів,  у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки)". Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону після   набрання  ним чинності    третейські  суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів,  у тому  числі  споживачів  послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом,  про  що виноситься мотивована ухвала. 11 березня 2011 року вказані зміни набрали законної сили.

Відповідно до ст..5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і  регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з  моменту набрання ним чинності.

З огляду на положення діючого законодавства суд вважає вимоги позивача безпідставними.

Згідно Закону України «Про третейські суди» третейська угода  -  угода  сторін  про  передачу  спору   на вирішення третейським судом;

Станом на 24 травня 2007 року сторони відповідно до діючих положень законодавства уклали між собою угоду щодо передачі  спорів які виникають з приводу договору про відкриття кредитної лінії №535-005/07Ф постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про третейські суди»  третейська угода укладається у  письмовій  формі.  Третейська угода  вважається  укладеною,  якщо  вона  підписана  сторонами чи укладена  шляхом  обміну  листами,  повідомленнями  по  телетайпу, телеграфу  або  з  використанням  засобів  електронного чи іншого зв'язку,  що  забезпечує  фіксацію   такої   угоди,   або   шляхом направлення  відзиву на позов,  в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди,а інша сторона проти цього не заперечує.

П.11.1 Кредитного договору №535-005/07Ф на час його укладення не суперечив діючому законодавству,   не порушував , і на даний час не порушує  прав позивача, не позбавляє його права на захист своїх інтересів шляхом звернення до суду.  

Отже вимоги позивача щодо недійсності угоди сторін про передачу спору на вирішення третейським судом  підлягають відхиленню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 15,16 ЦК України,ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

   В задоволенні позовних  вимог  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК"про  визнання недійсною окремої частини договору про відкриття кредитної лінії , відмовити.   Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення.

Суддя                                                                                           Л. І. Цокол