Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-8334\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Синято Л.І.
99 Доповідач Чельник О. І.
ПОСТАНОВА
іменем України
22.08.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого: Полежая В.Д.
суддів: Чельник О.І., Письменного О.А.
розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Долинському районі Кіровоградської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Долинському районі Кіровоградської області на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
29 квітня 2010 року ОСОБА_2 пред’явила в суд позов до Управління Пенсійного фонду України у Долинському районі Кіровоградської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Посилалася на те, що має статус дитини війни і відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не виплачував їй у передбаченому законом розмірі.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року позов задоволено.
Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язав його провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати ОСОБА_2, починаючи з 9 липня 2007 року.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що виплати, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», проводяться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Державним бюджетом кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано, а тому будь-яких порушень з боку відповідача немає.
Крім того, мінімальний розмір пенсії, передбачений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у визначених статтею 195 КАС України межах, колегія суддів вважає, що рішення суду слід змінити з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Доводи щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Таким чином, в цій частині рішення суду є обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.
Проте, враховуючи положення ч.2 ст.152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд невірно визначив період, за який необхідно проводити перерахунок.
Статтею 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Позивач просила визнати протиправною бездіяльність відповідача і зобов’язати провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року. Тому, судом безпідставно визнано бездіяльність протиправною та зобов’язано провести відповідні виплати, починаючи з 09.07.2007 року без зазначення кінцевого терміну виплат та без врахування раніше здійснених виплат, тобто суд вийшов за межі позовних вимог і в цій частині рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.201, ч.2 ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Долинському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року змінити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Долинському районі Кіровоградської області по не нарахуванню ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Долинському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком. Встановленого ч.1 ст.28 закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: