2-2130/11  

РІШЕННЯ

   Іменем  України

      03 серпня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого –судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Крівошей Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ», третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд –

     ВСТАНОВИВ:

           Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ТОВ «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ»третя особа ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступне.

14 листопада 2006 року в 19.30 на перехресті вул. Щорса з пр. Б. Хмельницького водій ОСОБА_4, керуючи службовим автомобілем „Шкода Фабія”, державний номер НОМЕР_1, на підставі подорожнього листа серії 03-СК № 1902272, який йому видало ТОВ «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ»не дотримався п.п.12.4, 12.9 «б»Правил дорожнього руху України, та в результаті даного правопорушення зіткнувся з автомобілем „Субару Легасі”, державний номер НОМЕР_2, який належав ОСОБА_3 на праві власності. На підставі довіреності її автомобілем керував її син –ОСОБА_1. Під час зіткнення ОСОБА_1 знаходився в автомобілі з його дружиною та колегами, які постраждали.

09 лютого 2007 року СВ ДТП СУ ГУ МВС України у Донецькій області була порушена кримінальна справа за фактом порушення правил дорожнього руху, наслідком якої стало завдання потерпілому тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості на підставі ст. 286 ч. 1 КК України. Дану справу було направлено до суду, і в результаті судового розгляду 23 квітня 2009 року був винесений вирок, згідно якого ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні вищезазначеного злочину. Позивачі були цивільними позивачами в даній кримінальній справі, і вирок у своєї заключній частині містив пункти, в яких суд зобов’язав компенсувати їм як моральну, так і матеріальну шкоду. Однак судом апеляційної інстанції вирок було скасовано, справу направлено на новий розгляд через порушення норм процесуального права при винесенні вироку. У суді першої інстанції справа була закрита у зв’язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, що передбачені ст. 49 КК України, в наслідок цього порушене право позивачів не було відновлено. Дані факти змусили їх знов звернутися до суду для захисту своїх порушених прав і просити захистити їх порушене право.

     Позивачі просили суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 265 494,56 гривень, відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 гривень, судові витрати; на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

          В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в присутності її представника ОСОБА_2

          В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.  

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити, проти заочного рішення не заперечував.  

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями (а.с. 39, 59). Про причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності його представника суду не надав.

В судовому засіданні 24.06.2011 р. третя особа –ОСОБА_4 того факту, що під час  дорожньо-транспортної пригоди 14.11.2006 року він керував автомобілем „Шкода Фабія”, що належав ТОВ «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ», факту його трудових правовідносин з вказаним підприємством та факту спричинення позивачці матеріальної шкоди у зазначеному розмірі не заперечував. Однак просив в задоволенні позову відмовити, оскільки, вважав, що ДТП сталася внаслідок взаємодії його автомобіля з невстановленим автомобілем ВАЗ. Вважав, що його вина в скоєні ДТП не доведена, оскільки вирок, в якому він був визнаний винним в скоєні даного ДТП був скасований судом апеляційної інстанції, на новому розгляді справи судом першої інстанції він проти клопотання прокурора про закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності хоча і не заперечував, але своєї вини не визнавав.

          Суд, вислухавши представника позивача, позивача, третю особу, дослідивши матеріали кримінальної справи №1-940/09 за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 КК України та матеріали даної цивільної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

      Відповідно до приписів ч.6 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем завдання шкоди, з чого випливає, що дана справа підсудна Ворошиловському районному суду м. Донецька.

Судом встановлено, що 14 листопада 2006 року в 19.30 на перехресті вул. Щорса з просп. Б. Хмельницького в м.Донецьку водій ОСОБА_4, керуючи службовим автомобілем „Шкода Фабія”, державний номер НОМЕР_3, на підставі подорожнього листа серії 03-СК № 1902272, який йому видало ТОВ «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ», не дотримав п.п. 12.4, 12.9 «б»Правил дорожнього руху України та зіткнувся з автомобілем „Субару Легасі” державний номер НОМЕР_2, який належав ОСОБА_3 на праві власності. На підставі довіреності автомобілем позивачки керував її син –позивач ОСОБА_1 При зіткненні вказаних транспортних засобів автомобіль позивачки перекинувся і в не керуючому стані попав на зустрічну смугу, в наслідок чого зіткнувся з автомобілем „Заз Деу”,  державний номер НОМЕР_5, під керівництвом  ОСОБА_5

Як убачається із матеріалів кримінальної справи №1-940/09, постановою слідчого СВ ДТП СУ ГУ МВС України в Донецькій області від 09.02.2007 року було порушено вказану кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Постановою слідчого від 02.10.2007 року ОСОБА_4 було притягнуто у якості обвинуваченого у даній справі.

Вироком Ворошиловського районного суду м.Донецька від 23.04.2009 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, цивільний позов було задоволено частково.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2009 року вищевказаний вирок суду було скасовано у зв’язку з порушеннями норм кримінально-процесуального закону, справу повернуто до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15.10.2010 року провадження у кримінальній справі припинено у зв’язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Як убачається із матеріалів вказаної кримінальної справи та не оспорювалось під час судового засідання третьою особою ОСОБА_4, під час ДТП він знаходився у трудових відношеннях з ТОВ «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ». Згідно приписів ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Суд також приймає до уваги той факт, що під час розгляду кримінальної справи по суті,  представник відповідача визнав позов ОСОБА_3 у повному обсязі, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.07.2008 року.

Доказами вини ОСОБА_4, є покази потерпілих: ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; показання свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також висновок №3235/18 судової автотехнічної експертизи за даною справою, які підтверджують пояснення, як потерпілих, так і свідків, оскільки дані свідчення є ідентичними, а також спростовують показання третьої особи -  ОСОБА_4

Суд приходить до висновку, що позивачка має право на відшкодування майнової шкоди, оскільки згідно приписів п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, яка була завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З матеріалів справи убачається, що позивачка придбала автомобіль 09 листопада 2006 року на підставі договору купівлі –продажу автомобіля № 1044/11-2006, в момент ДТП автомобіль був в її власності лише 5 днів (а.с. 13). Оскільки з моменту знищення автомобіля пройшло 4 роки, позивачами було проведено Авто-товарознавче дослідження спеціаліста, згідно висновку якого сума матеріальної шкоди, що було причинено власнику автомобілю „Субару Легасі”, державний номер НОМЕР_2, станом на  червень 2010 року, із урахуванням втрати товарної вартості складає 265 494 грн. 56 коп. (а.с. 25-36). Таким чином, вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь матеріальної шкоди в сумі  265 494,56 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, дана ДТП спричинила позивачці душевні страждання. Природно, що позивачку шокувала і налякала новина, що її син потрапив у аварію, також її непокоїв стан здоров’я людей, що знаходилися в її автомобілі під час ДТП. Крім того, переживання позивачці спричинив і сам факт втрати щойно придбаного автомобілю. Виходячи з принципу розумності та справедливості, позовні вимоги позивачки про стягнення відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на її користь 10000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1, що під час ДТП керував автомобілем своєї матері „Субару Легасі” також зазнав моральної шкоди. Він зазнав пошкоджень обличчя та рук, що підтверджується довідкою лікувального закладу (а.с. 9), хвилювався за свою матір –власницю пошкодженого автомобіля, людей, що знаходились у його автомобілі та постраждали під час ДТП: ОСОБА_9 і ОСОБА_8, а пасажир його автомобілю ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Природно, що як водій, позивач  відчуває моральну відповідальність за усі наслідки ДТП, хоча на його думку, він зробив все можливе для запобігання даного інциденту. Виходячи з принципу розумності та справедливості, позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на його користь 10000,00 грн.

Суд не приймає до уваги доводи третьої особи щодо відсутності його вини у даній дорожньо-транспортній пригоді, оскільки вважає, що таким чином третя особа намагається уникнути цивільно-правової відповідальності. Так, ст. 44 та ст. 49 КК України встановлюють, що  зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності може бути звільнена тільки та особа, яка вчинила злочин. Верховний Суд України притримується такої ж позиції, та виклав її у листі від 01.02.2004 р. "Про практику застосування судами законодавства, яке регулює закриття кримінальних справ", де зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи. Статтею 7-1 КПК України встановлено, що обвинуваченому в обов'язковому порядку повинні бути роз'яснені вищевказані норми права. Виходячи з цього, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4, погоджуючись із закриттям кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності –юридично визнав свою вину у вчиненні даної ДТП.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ТОВ «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ»на користь позивача судові витрати в розмірі 1820 гривень; з відповідача ТОВ «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ»в прибуток держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 8,50 гривень.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 22, 23, ч.3 267, 1166, 1167, ч.1 1172, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України та керуючись ст.3, 118, 224-226 ЦПК України, суд –

   ВИРІШИВ:

      Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ» (код ЕДРПОУ 21697459), третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ»на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 265494,56 гривень, відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 гривень, судові витрати в розмірі 1820 гривень, а всього 277314 (двісті сімдесят сім тисяч триста чотирнадцять) гривень 56 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ»на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖІЛЛЕТТ ЮКРЕЙН ТОВ»в прибуток держави судовий збір в розмірі 8,50 гривень.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м.Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка  може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної  сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

      Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

     Суддя Ворошиловського районного

          суду міста ОСОБА_13 Цукуров