Справа № 2-1235

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2009 року Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді Васильковського В.М.

секретаря Олексюк Г.І.

з участю відповідача ОСОБА_1

представників ОСОБА_10., ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» с.ГР’ядикк Коломийського району до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (заправочної станції) та відшкодування майнової шкоди, -

встановив:

В травні 2009 року ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (заправочної станції), посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.06.2006 р. позивач продав ОСОБА_1 заправочну станцію в АДРЕСА_2. Згідно п.6 зазначеного договору продавець зобов"язувався передати покупцеві вказане нежитлове приміщення по акту приймання-передачі після нотаріального посвідчення договору і повної оплати вартості об"єкта. Відповідно до п.8 даного договору право власності на нежитлову будівлю виникає у покупця з моменту повної оплати вартості приміщень та державної реєстрації договору. Однак відповідач істотно порушив умови договору. На порушення вимог п.п.З, 6, 8 цього договору ОСОБА_1 по даний час не оплатив продавцеві 2 060 грн. вартості придбаного приміщення, приступив до його використання без додержання вимог повної оплати вартості придбаного майна. Тому просив розірвати де говір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.06.2006 p., укладений між ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» та ОСОБА_1 щодо нежитлової будівлі (заправочної станції) в АДРЕСА_2 та зобов"язати відповідача звільнити вказане нежитлове приміщення.

В червні 2009 року ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» збільшила позовні вимоги, мотивуючи це тим, що після пред"явлення позову ОСОБА_1 без дозволу власника (позивача) повністю розібрав заправочну станцію, спричинивши позивачу майнову шкоду в розмірі 31 900 грн., тому крім розірвання договору купівлі-продажу просив стягнути з відповідача на користь ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» 31 900 грн. майнової шкоди - балансової вартості даного нежитлового приміщення.

В судовому засіданні голова правління ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» ОСОБА_10 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 позов не визнали і пояснили, що умовами укладеного 09.06.2006 р. договору купівлі-продажу обумовлено, що продаж вчинено за ціною 2 060 грн., що відповідало ринковій вартості приміщення на момент продажу згідно експертного висновку ТОВ «Прикарпат-експерт» від 30.04.2006 р. Така ж вартість приміщення вказана у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 06.06.2006 р. Коломийським МБТІ. 17.01.2007 р. Коломийське МБТІ провело реєстрацію права власності на нежитлову споруду за ОСОБА_1, про що було видано витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Кошти за придбану заправочну станцію відповідач передав особисто голові правління ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» ОСОБА_10., однак квитанції не зберіг. Вважають, що факт державної реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення підтверджує факт належного виконання умов договору сторонами, зокрема повну оплату вартості приміщення. Протягом трьох років до часу знесення відповідачем у придбаному приміщенні велась підприємницька діяльність, про що жодних заперечень від позивача не надходило. Вважають, що ОСОБА_1 у встановленому порядку набуто право власності на спірне нежитлове приміщення, з припиненням на нього права власності за позивачем. Безпідставним є визначення позивачем балансової вартості приміщення в сумі 31 900 грн. На момент продажу приміщення його вартість складала 2 060 грн. Після відчуження будівлі позивач не мав права обліковувати її на балансі підприємства як основний засіб. Враховуючи, що спірне приміщення весь час використовувалось відповідачем для підприємницької діяльності, а позивач матеріальних вкладів у нього не вносив, то збільшення його балансової вартості є безпідставним і незаконним. Не заперечують того факту, що ОСОБА_1 було демонтовано спірне приміщення внаслідок повені в липні 2008 року. 16 червня 2009 року Коломийським МБТІ було видано довідку про те, що державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення в АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 скасована. Оскільки згідно ст.349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення, то вважають, що дії відповідача повністю узгоджуються із діючими нормами законодавства. З наведених мотивів просять в позові відмовити.

З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Відповідно до положень ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно вимог ст.697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Цих вимог закону відповідач ОСОБА_1 не дотримався.

Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 9 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1235, відкрите акціонерне товариство «Коломийська сільгоспхімія» с.П"ядики Коломийського району в особі голови правління ОСОБА_10. продало ОСОБА_1 нежитлову будівлю (заправочну станцію), що знаходиться в АДРЕСА_2. Нежитлова будівля - цегляна, загальною площею 21, 4 кв.м., належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 02.06.2006 р. виконавчим комітетом Отинійської селищної ради та зареєстрованого в Коломийському МБТІ 06.06.2006 р. за № 89 в реєстровій книзі 12 НФ на підставі рішення Отинійської селищної ради від 26.08.2004 р. № 117. Відповідно до п.п.З, 4 договору продаж цей вчинено за суму 2 060 грн., яку покупець зобов’язується сплатити продавцю на протязі трьох днів з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору. Згідно висновку ТзОВ «Прикарпат-експерт» від 30.04.2006 р. ринкова вартість житлової будівлі, що продається становить 2 060 грн., без врахування ПДВ. Згідно п.6 зазначеного договору майно буде передано по акту приймання-передачі після нотаріального посвідчення договору і повної оплати вартості об"єкта. Відповідно до п.8 даного договору право власності на нежитлову будівлю виникає у покупця з моменту повної оплати вартості приміщень та державної реєстрації договору. Однак відповідач істотно порушив умови договору.

Згідно довідки ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» від 21.05.2009 р. № 15 станом на 21 травня 2009 року ОСОБА_1 кошти за придбання будівлі заправочної станції, що знаходиться в АДРЕСА_2, на розрахункові рахунки та через касу на користь ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» с.П"ядики не сплачено. Згідно довідки ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» від 14.08.2009 р. № 27 про рух коштів у червні 2006 року кошти від продажі тракторного причепа в сумі 4000 грн. були перераховані Коломийській оДПІ на погашення боргу транспортного податку. Кошти за орендну плату приміщення клубу в сумі 2000 грн. були перераховані Коломийській оДПІ на сплату земельного податку. Свідок ОСОБА_5, в.о.головного бухгалтера ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» ствердила, що інших коштів в червні 2006 року на рахунок товариства не поступало. Зазначена будівля заправочної станції знаходиться на балансі підприємства. Згідно даних книги основних засобів ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» і довідки від 24.06.2009 р. її балансова вартість становить 31 900 грн.

З наведених підстав суд відхиляє посилання відповідача на те, що він 09.06.2006 р. особисто заплатив голові правління ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» ОСОБА_10 за спірну нежитлову будівлю (заправочну станцію) 2060 грн., однак квитанцію про оплату останній йому не дав. ОСОБА_10 заперечив факт отримання грошей. Пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що їм відомо про оплату відповідачем 09.06.2006 р. вартості придбаної заправочної станції ОСОБА_10. суд до уваги не бере, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші були одержані продавцем від покупця на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Оскільки договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 9 червня 2006 року /п.8/ встановлено, що право власності на неї у покупця виникає з моменту повної оплати вартості приміщень, то твердження відповідача про набуття ним права власності на спірну заправочну станцію є неспроможними і суперечать вимогам ст.ст.334, 655 ЦК України по тій причині, що ним не здійснено повної оплати вартості придбаного майна.

Не відповідають встановленим обставинам доводи відповідача про те, що ним у передбаченому законом порядку набуто право власності на спірне нежитлове приміщення у зв"язку з його державною реєстрацією.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 2 червня 2006 року селищним головою смт.Отинія Коломийського району та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 6 червня 2006 року № витягу 10856794 нежитлова будівля (заправочна станція), що знаходиться в АДРЕСА_2, реєстраційний номер 14961804 є власністю ВАТ «Коломийська сільгоспхімія». Як видно із довідки ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 16.06.2009 р. № 254 реєстрація права власності на заправочну станцію в АДРЕСА_2, яка зареєстрована за ОСОБА_1, скасована у зв"язку із знесенням будівлі.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (заправочної станції) та відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до вимог ст.386 ч.3 ЦК власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Положеннями ст.651 ч.2 ЦК України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Оскільки на виконання вимог ст.697 ЦК України договором купівлі-продажу від 9 червня 2006 року було встановлено, що право власності на передану ОСОБА_1 заправочну станцію зберігається за ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» до оплати її вартості, відповідач не мав права до переходу до нього права власності розпоряджатися придбаним майном, так як інше не було встановлено договором, законом і не випливало із властивостей товару.

Як вбачається з акту обстеження комісії Отинійської селищної ради від 14.05.2009 р. нежитлова будівля (заправочна станція) в АДРЕСА_2 на даний час знесена. Згідно акту огляду нежитлової будівлі від 09.06.2009 р. встановлено, що станом на 09.06.2009 р. належна ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» заправочна станція, розташована в АДРЕСА_2 повністю розібрана (знищена) ОСОБА_1, внаслідок чого товариству завдано майнову шкоду в розмірі 31 900 грн. балансової вартості даного приміщення. Наведене стверджується актом державного виконавця районного відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції від 18.06.2009 p., яким встановлено зі слів ОСОБА_1, що вказана будівля у зв"язку з підтопленням була зруйнована. Відповідач не заперечив факту знесення ним приміщення заправочної станції. Суд відхиляє його посилання на акт комісії від 29.07.2008 p., затверджений Отинійським селищним головою про те, що вказана будівля пошкоджена повінню 27 липня 2008 року, будинок знаходиться в аварійному стані, підлягає демонтажу, оскільки згідно вимог ст.697 ЦК України ОСОБА_1 не мав права до переходу на нього права власності розпоряджатися придбаним майном, в тому числі зносити спірну будівлю без згоди позивача. Внаслідок завданої цим шкоди ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що є істотним порушенням договору відповідачем і підставою згідно ст.651 ЦК України для його розірвання.

Не ґрунтуються на здобутих доказах твердження ОСОБА_1 про те, що вартість спірної будівлі не становить 31 900 грн. Вказана у договорі продажна вартість заправочної станції 2060 грн. є ринковою. Внаслідок самовільного знесення відповідачем вказаного приміщення позивачу завдано шкоду, яка становить балансову вартість цієї нежитлової будівлі, що згідно даних книги основних засобів ВАТ «Коломийська сільгоспхімія» і довідки від 24.06.2009 р. становить 31 900 грн., тому цей розмір майнової шкоди підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 Вимоги щодо стягнення із відповідача майнової шкоди грунтуються на положеннях ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. З наведених підстав є неспроможними посилання відповідача на норму ст.349 ЦК України про те, що право власності на майно припиняється у разі його знищення. У даному випадку завдана знищенням ОСОБА_8 заправочної станції, належної на праві власності ВАТ «Коломийська сільгоспхімія», майнова шкода підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

З наведених мотивів суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача і приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі ст.ст.334, 386, 526, 651, 653, 655, 697, 1166 ЦК України та керуючись ст.ст.209, 212-215, 218 ЦПК України, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 9 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 1235, згідно якого відкрите акціонерне товариство «Коломийська сільгоспхімія» с.П"ядики Коломийського району в особі голови правління ОСОБА_10. продало ОСОБА_1 нежитлову будівлю (заправочну станцію), що знаходиться в АДРЕСА_2, розірвати.

Стягнути із ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер в ДРФОУ НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Коломийська сільгоспхімія» с.П"ядики Коломийського району, номер в ЄДРПОУ 05489081 31 900 грн. майнової шкоди, завданої знищенням нежитлової будівлі (заправочної станції), що знаходиться в АДРЕСА_2 та 51 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.