Справа 2- 694 /2009р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді- Пособчук Л.М., при секретарі Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, -

встановив:

Позивачі звернулись до суду з даним позовом до відповідачів посилаючись на те, що 16 листопада 2008 року в с.Ковалівка Васильківського району сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої були пошкоджені транспортні засоби, автомобіль позивачів фактично не підлягає відновленню, внаслідок чого позивачем понесені матеріальні збитки з вини відповідачів і тому вони просять суд стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.

В судовому засіданні позивач та його адвокат, уточнюючи позовні вимоги, збільшили суму матеріальної шкоди з урахуванням інфляції і просили суд задовільнити позов, стягнувши з відповідачів 119 238, 49 гривень матеріальної шкоди та 25 000 гривень моральної шкоди.

Відповідачі в судовому засіданні уточнюючі позовні вимоги не визнали в повному обсязі, вважають позов необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2008 року в с Ковалівка Васильківського району Київської області сталася ДТП за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, в результаті якої автомобіль позивачів «Сузукі-Свіфт» д/н НОМЕР_1 відновленню фактично не підлягає.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 39 від 05.02.2009 року (а.с.21-24) вартість матеріальних збитків складає 75 458, 60 гривень. До того ж позивачами документально підтверджені додаткові витрати, а саме послуги по транспортуванню автомобіля в сумі 560 гривень та завантаження, розвантаження автомобіля в сумі 560 гривень, за послуги від зберігання в сумі 1140 гривень. Згідно акту виконаних робіт № ЗА-0001038 від 03.02.2009 року позивачем проплочено вартість автотоварозначого дослідження, яка становить 550 гривень (а.с.34).

По факту вказаної ДТП інспектором з дізнання ВДАІ Васильківського району 16.01.2009 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України, проте гр. ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.

11 лютого 2009 року постановою Фастівського міськрайонного суду факт вини ОСОБА_3 було встановлено, однак провадження по вищевказаному адміністративному правопорушенню було закрито на підставі ст. 38 КУпАП в зв»язку з закінченням строків накладання адміністративного стягнення, проте вина ОСОБА_3 в порушенні ним п.12.1, 13.1 ПДР в повному обсязі була доведена матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом огляду місця ДТП, схеми до нього, пояснення правопорушника та потерпілого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_5

На дану постанову була подана апеляційна скарга і 17.03.2009 року Апеляційний суд Київської області залишив оскаржувану постанову без змін. На даний час постанова набрала чинності, є остаточною і оскарженню не підлягає. Тому суд бере до уваги вимоги ст. 61 ЦПК України, де зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд також враховує положення ст. 1187 ЦК України, в якій зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. В даному випадку мова йде про солідарну відповідальність, окільки відповідачу ОСОБА_3 власником автомобіля відповідачем ОСОБА_4 було надано право керування вказаним автомобілем, що зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 66).

Суд не бере до уваги посилання позивачів на розрахунок матеріальних збитків з урахуванням інфляції та кредитної ставки за 10 місяців після ДТП, оскільки факт заподіяння шкоди і виникнення з цього приводу зобов»язання боржника перед кредитором настає після постановления рішення суду, що набрало законної сили відповідно до ч.3 ст.11 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає, що доводи позивачів є обгрунтованими відносно стягнення з відповідачів збитків та в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог позивачів про стягнення моральної шкоди, суд враховує, що позивачами в судовому засіданні не в повному обсязі надані докази, в чому саме полягає моральна шкода, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.

Тому, за таких обставин, суд, визначаючи розмір моральної шкоди відповідно до ст. 23 ЦК України враховує вимоги розумності та справедливості і вважає, що позовні вимоги в частині моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 10, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 23, 1166, 1187, 1190 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити частково.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальні збитки, а саме: 75 458, 60 гривень -ринкова вартість ушкодженого автомобіля, послуги по транспортуванню автомобіля в сумі 560 гривень та завантаження, розвантаження автомобіля в сумі 560 гривень, за послуги від зберігання в сумі 1140 гривень, вартість автотоварозначого дослідження- 550 гривень, а всього - 78 268, 60 (сімдесят вісім тисяч двісті шістьдесят вісім тисяч гривень шістьдесят копійок).

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати, а саме витрати на ІТЗ в сумі 30 гривень.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5 000 (п»ять тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.