Справа 2-1652/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Буймової Л.П.., при секретарі Корченко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною, -

ВСТАНОВИВ:

 Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачки про визнання договору купівлі-продажу дійсним, посилаючись на те, що вони домовились з відповідачкою ОСОБА_3 про продаж буто-бетонного фундаменту розміром 19, 45 х 6, 30 м, розташованого в АДРЕСА_1? який належить відповідачці на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду / справа 2-1301/2008 /, зареєстрованого в КП Київської обласної ради " Фастівське МБТІ" № 24536898 від 01.09.2008 року.

В судовому засіданні позивачі підтримали позов і пояснили, що 24 червня 2009 року сплатили відповідачці 30000 грн в рахунок оплати за купівлю буто-бетонного фундаменту розміром 19, 45 х 6, 30 м, розташованого в АДРЕСА_1, про що було написано розписку і домовлено про нотаріальне оформлення угоди до 24 липня 2009 року. В установлений строк відповідачка не з"явилася до нотаріуса, мотивуючи свої дії тим, що не оформила технічну документацію.

Відповідачка в судовому засідання позов визнала повністю, пояснила, що дійсно відповідачі домовилися з нею про продаж буто-бетонного фундаменту розміром 19, 45 х 6, 30 м, розташованого в АДРЕСА_1 позивачі сплатили відповідачці 30000 грн в рахунок купівлі фундаменту, до нотаріуса відповідачка не з"явилася поскільки не встигла повністю підготувати технічну документацію.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачами позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що відповідачці належить буто-бетонного фундаменту розміром 19, 45 х 6, 30 м, розташованого в АДРЕСА_1., позивачі сплатили відповідачці 30 000 гривен про що було складено розписку.

Сторони дійсно фактично уклали договір купівлі-продажу буто-бетонного фундаменту розміром 19, 45 х 6, 30 м, розташованого в АДРЕСА_1., поскільки позивачі передали кошти, а відповідачка передала позивачам в користування буто-бетонного фундаменту розміром 19, 45 х 6, 30 м, розташованого в АДРЕСА_1. Наведене вище ніким не оспорюється, а навпаки підтвержується матеріалами справи.

Аналізуючи докази зібрані по справі суд вважає їх достовірними, а позовні вимоги такими.що підлягають задоволенню, поскільки відповідно до ст. 220 ЦПК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору.що підтвержується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору не посвідченого нотаріального дійсним.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 367 ЦПК України, ст.ст. 220, 334, 638 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір купівлі- продажу буто-бетонного фундаменту розміром 19, 45 х 6, 30 м, розташованого в АДРЕСА_1 фактично укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на буто-бетонний фундаменту розміром 19, 45 х 6, 30 м, розташованого в АДРЕСА_1 в рівних частинах за кожним тобто по 1/2 частині.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачи в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної. скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.