Справа № 2-0-81/2009 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2009 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської

області в складі:

головуючої судді Ніколаєвої І. К.

при секретарі Карпенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за заявою

ОСОБА_1

про встановлення факту втрати джерел засобів до існування

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту втрати джерел засобів до існування.

В обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_2. її чоловік все життя працював на ряді шахт ВАТ «Павлоградвугілля», отримував високий дохід та на момент смерті мав страховий страж достатній для нарахування пенсії, що підтверджується довідкою Пенсійного Фонду в якій зазначено, що пенсія її чоловіка на цей час складала б 3152, 02 гривень. За життя оформити пенсію на своє ім’я чоловік не встиг. Вона як дружина померлого хоч і не була на його утриманні до його смерті, але в зв’язку з тим що згодом втратила джерело засобів до існування, звільнившись з роботи в зв’язку з виходом на пенсію, відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію в разі втрати годувальника.

З 21.03.200 року вона отримує пенсію за віком, що підтверджується посвідченням серії AAA № НОМЕР_2 виданого Пенсійним Фондом України. її пенсія складає 614, 45 гривень, в той час як пенсія її чоловіка складала б 3152, 02 гривень.

Позивач звернулася до районного управління Пенсійного фонду з заявою про призначення їй пенсії в зв’язку з втратою годувальника, але їй відмовили, пояснивши, що підставою для призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині, яка була працездатною на момент смерті чоловіка є рішення суду про встановлення факту втрати дружиною джерел засобів до існування, в зв’язку з чим вона вимушена звертатися до суду з заявою про встановлення факту втрати нею джерел засобів до існування після звільнення з основного місця роботи та досягнення нею пенсійного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням.

В судовому засіданні заявник підтримала свою заяву, просить її задовольнити.

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з’явилася, від неї надійшла заява з проханням розглянути справу без її участі.

Суд вислухавши заявника, вивчивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Першотравенськ, Дніпропетровської області помер чоловік заявниці ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-КИ № НОМЕР_1 її чоловік все життя працював на ряді шахт ВАТ «Павлоградвугілля», отримував високий дохід та на момент смерті мав страховий страж достатній для нарахування пенсії, що підтверджується довідкою Пенсійного Фонду в якій зазначено, що пенсія її чоловіка на цей час складала б 3152, 02 гривень. За життя оформити пенсію на своє ім’я чоловік не встиг. Вона як дружина померлого хоч і не була на його утриманні до його смерті, але в зв’язку з тим що згодом втратила джерело засобів до існування, звільнившись з роботи в зв’язку з виходом на пенсію, відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію в разі втрати годувальника.

Згідно з копіями довідок Пенсійного фонду, пенсія померлого чоловіка ОСОБА_2 на сьогоднішній день складала 6 3152, 02 гривень, а пенсія заявниці складає на теперішній час 614, 54 грн., що значно більше того, що вона отримує на теперішній час.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

Отже таким чином судом встановлено, що прибуток чоловіка був основним джерелом засобів до існування заявниці.

Суд має всі підстави вважати, що заявниця після смерті свого чоловіка, звільнення з роботи і виходу на пенсію втратила джерело засобів до існування.

Стаття 256 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування на утриманні.

Вказана стаття вказує, що непрацездатні члени сім’ї померлого, які мали самостійний заробіток або отримували пенсію, можуть бути визнані його утриманцями, якщо частина заробітку померлого, яка приходилась на долю кожного утриманця, була постійним і основним джерелом їх існування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 212-215, 256 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерел засобів до існування задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, мешканка АДРЕСА_1, дійсно після звільнення з посади за основним місцем роботи та досягненням пенсійного віку втратила джерело засобів до існування.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.