Справа №2-324/11  

                                   РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ  УКРАІНИ    

 04.07.2011  року  Рахівський районний суд Закарпатської області   у складі:

               головуючої - судді Марусяк М.О.

               при секретарі - Ступчук Л.Б.

з участю           позивача - ОСОБА_1

                         представника позивача - ОСОБА_2

                         відповідача - ОСОБА_3

                         представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну  справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_3   про поділ майна що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя

                                                                 ВСТАНОВИВ :

      ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя, посилаючись на те, що з останнім перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 1990 року по 2009 рік включно. За час фактичних шлюбних відносин сторонами було придбано за спільні кошти та набуто право спільної сумісної власності на легковий автомобіль марки ВАЗ 2105, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та цінні папери (акції) Закритого акціонерного товариства "Верховина". Середня  ринкова вартість вказаного автомобіля становить 30000 гривень. після розірвання фактичних шлюбних відносин угоди про розподіл спільно нажитого майна  між сторонами досягнуто не було. На підставі наведеного просила розподілити майно, набуте за час фактичного проживання у шлюбних відносинах між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, визнавши за нею ОСОБА_1 право власності на частку цінних паперів (акцій) ЗАТ "Верховина" у розмірі 50 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Верховина", які належать на праві власності ОСОБА_3 та стягнути з  відповідача 15000 грн., як половини вартості автомобіля марки ВАЗ 2105 та судові витрати, що складаються із державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. При цьому змінили позовні вимоги щодо суми відшкодування відповідачем половини вартості автомобіля, що є об"єктом поділу спільного сумісного майна подружжя, просять стягнути з ОСОБА_3 6229,65 грн. як половини вартості автомобіля згідно його майнової оцінки. Крім того, просять визнати за позивачкою право власності на Ѕ частку цінних паперів (акцій) Закритого акціонерного товариства «Верховина»належних ОСОБА_3, оскільки  право на акції він  також отримав за період проживання у фактичному шлюбі.  

    Відповідач, ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.  ОСОБА_5 пояснив, що почав проживати з позивачкою однією сім"єю з 1995 року, а автомобіль ним придбаний у 1993 році, отже він не може бути предметом поділу спільного сумісного майна подружжя. Щодо визнання права власності за позивачкою  на частку  цінних паперів, які він отримав у ЗАТ «Верховина», також вважає таку вимогу безпідставною та такою що не підлягає до задоволення, оскільки право на акції отримав у 2006 році. На думку відповідача, спірне майно не підлягає розподілу між ним та позивачкою, як подружжям, оскільки правовідносини з приводу цього виникли до набрання чинності новим Сімейним Кодексом, отже таким чином їх спільне проживання не породжує прав та обов’язків як подружжя. Вважають позов безпідставним та необгрунтованим, просять відмовити у задоволенні позову.

   Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності всі докази приходить до наступного висновку.

    Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцеві положення»Сімейного кодексу України за нормами якого судом вирішено спір, цей Кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто 01.01.04 р. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів актів у часі  (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Оскільки  сторони проживали  у фактичних  шлюбних відносинах по 2005 рік, тому суд застосовує норми Сімейного Кодексу України, оскільки відносини сторін як подружжя продовжували тривати, а спір про розподіл спільно нажитого майна виник значно пізніше. .

         Відповідно до вимог ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

        Правило даної статті поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі й між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю (спільне проживання, спільне ведення домашнього господарства та спільний бюджет, придбання майна для потреб сім"ї)

        Позивачка, ОСОБА_1 заявляючи позов, посилалася на ст. 74 СК України та зазначала, що з відповідачем вони проживали  однією сім'єю з 1990 року по 2005 року. Як на підставу підтвердження даного факту надала рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 травня 2011 року за її апеляційною скаргою на рішення Рахівського районного суду від 30 березня 2011 року за об"єднаними позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Рахівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності, скасування рішення  органу місцевого самоврядування і свідоцтва права власності на нерухоме майно та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про часткове скасування рішення органу місцевого самоврядування і свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності, в якому встановлений факт перебування сторін у фактичному шлюбі в період з 1990 по 2005 роки. Крім того, зокрема, зазначено, що сам ОСОБА_3 у своєму позові до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю підтвердив факт проживання його з ОСОБА_1 однією сім"єю сукупно з фактами веденням спільного господарства та одержання певних доходів (грошових коштів).

      Таким чином, суд в силу ст. 61 ЦПК України, де передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, вважає доведеним факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах у період з 1990 по 2005 роки і зазначене водночас спростовує посилання відповідача щодо періодів проживання однією сім"єю.

        Згідно положень ст.ст.  60 ч.1, 63, 70 ч.1, 74 СК  України (глава 8) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (жоходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на на спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

         Аналогічне правове положення закріплене в ч.3 ст. 368 ЦК України, відповідно до якого, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Відповідно до  технічного паспорту  серії НОМЕР_2 спірний автомобіль зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 30 грудня 1993 року.

         Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження від 12 квітня 2011 року вартість автомобіля  марки "ВАЗ 2105",  1986 року випуску д/н  НОМЕР_1 складає 12459,30 грн.

         З виписки з реєстру власників іменних цінних паперів № 1 від 29 червня 2011 року вбачається, що за відповідачем зареєстровано цінні папери у вигляді акцій Закритого акціонерного товариства "Верховина", придбаних ним у 1998 році.

         Отже, з  наведеного,  спірні автомобіль та цінні папери слід вважати об"єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3, частки яких є рівними.

           Між тим, посилання відповідача на неможливість віднесення спірного майна до об"єкту спальної сумісної власності, оскільки автомобіль ним придбаний до проживання з позивачкою у фактичному шлюбі, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та навпаки спростовані матеріалами справи.

         Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

       Частинами 1, 2 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

         Згідно з частиною 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

      Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       З огляду на наведені обставини, суд вважає, що позивачкою в достатньому обсязі доведено заявлені позовні вимоги, а відповідачем на протилежне доказів не представлено, тому позов підлягає до задоволення.

         Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_3 судові витрати у вигляді 62,29 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

    Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11,  58, 60, 88, 209, 212–215, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

            Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 пилиповича про поділ майна, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя - задовольнити.

     Визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на частку цінних паперів (акцій) Закритого акціонерного товариства "Верховина", що розташоване за адресою м. Рахів, вул. Вербник № 107, Закарпатської області у розмірі 50 відсотків від загальної кількості акцій Закритого акціонерного товариства "Верховина", що належать на праві власності ОСОБА_3.

        Стягнути з ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1 - 6229 гривень 65 копійок, що становить половину вартості автомобіля марки ВАЗ 2105, 1986 року випуску, синього кольору № кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

          Стягнути з ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1 судові витрати 62 гривні 29 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.    

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.  

                           Головуюча:                                                           Марусяк М.О.