28.09.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/8433/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни < Текст >
при секретаріЛуговій В.О.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Ткачук С.О.
Овчар Т.В. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Мир» до Прокуратури Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування припису прокурора
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Мир» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Магдалинівського району Дніпропетровської області, в якій просить визнати протиправним та скасувати припис прокурора Магдалинівського району від 21.06.2011 року про усунення порушень вимог Водного кодексу України.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що при складанні акту перевірки стану дотримання вимог водного законодавства та проведенні розрахунків були застосовані невірні нормативи збору, виявлені і інші численні порушення, які викликають великий сумнів в об'єктивності проведеної перевірки, про що очевидно не знав прокурор. Припис прокурора базується на акті перевірки, який не був прийнятий обласним управлінням. ПП «Мир» є платником фіксованого с/г податку, про що свідчать платіжні доручення та довідки ДПІ, які додаються до позову, як і статзвітність за формою 2-ТП, якою підприємство звітувало перед державними органами про використання води. Вказана звітність приймалася та зауважень не було, по тій причині, що кошти за використання води сплачувались. У відповідності до ст. 307 п. «в» Глава 2 Розділу XIV спеціальних податкових режимів Податкового Кодексу України платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками збору за спеціальне використання води. Що стосується порушень ст. 44 і ст. 49 Водного Кодексу України, то позивач відмічає зміни, які відбулися в законодавстві, а саме посилається на статтю 23 Кодексу України «Про надра», де визначено право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей. Простий арифметичний підрахунок показує, що підприємство за 2009 рік використало 19,9 тис. кв. м., за 2010 р. 22,8 тис. кв.м. води, а за добу це складає відповідно 54 і 62 кубічних метрів. При таких законодавчих змінах, на думку позивача, підприємство не повинно отримувати дозвіл. Такий дозвіл надав законодавець, вказавши граничний рівень використання води за добу без отримання спеціальних дозволів. Це свідчить, що припис складений без урахування чинного законодавства та змін до нього та акт перевірки, що був покладений в основу припису, не відповідає фактичним даним і складений з застосуванням невірних нормативів збору, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила в задоволенні позову відмовити, надала до суду письмові заперечення в яких зазначено, що за результатами проведеної перевірки, на підставі акта перевірки від 22.03.2011 року та розрахунків розміру відшкодування збитків, виконаних спеціалістом Магдалинівського ММУВГ, прокуратурою району керівнику ПП «Мир», на підставі ст.22 Закону України «Про прокуратуру», було внесено припис про усунення виявлених порушень, а саме: щодо відшкодування заподіяних збитків державі в сумі 75201,30 грн. та щодо отримання ПП «Мир» дозволу на спеціальне користування. Позивач неправомірно посилається на ст.23 Кодексу України «Про надра» так як ст.16 Кодексу України «Про надра» визначено порядок надання дозволів на користування надрами, а ст.44 Водного кодексу України безпосередньо визначає обов’язки водокористувачів, які зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Крім того, статтею 49 Водного кодексу України визначено, що водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. На підставі зазначеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, свідка, суд встановив наступне.
22 березня 2011 року на вимогу прокуратури Магдалинівського району № 575 та згідно з наказом Магдалинівського МУВГ від 22 березня 2011 року № 85 була проведена перевірка стану дотримання вимог водного законодавства Приватним підприємством «Мир». Перевірка проводилась начальником відділу водних ресурсів Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства Найко А.В., капітаном міліції Теслюк С.О. в присутності директора ПП «Мир» Нор В.А..
Приписом № 2 від 22 березня 2011 року виданого Магдалинівським міжрайонним управлінням водного господарства Дніпропетровського обласного виробничого управління водного господарства було запропоновано позивачу отримати дозвіл на спеціальне водокористування (а.с.68). Припис був прийнятий директором ПП «Мир».
За результатами проведеної перевірки, на підставі акта перевірки від 22.03.2011 року та розрахунків розміру відшкодування збитків, виконаних начальником відділу водних ресурсів Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства Найко А.В., прокуратурою Магдалинівського району Дніпропетровської області, на підставі ст.22 Закону України «Про прокуратуру», внесено припис від 21.06.2011 року, в якому зазначено вжити заходів по усуненню виявлених порушень вимог Водного кодексу України щодо спеціального водокористування, а саме: вижити заходів щодо відшкодування заподіяних збитків державі в сумі 75201,30 грн. та щодо отримання ПП «Мир» дозволу на спеціальне користування.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на балансі ПП «Мир» знаходиться три артезіанські свердловини, які розташовані на території тракторної бригади, МТФ № 2 та СТФ в с.Поливанівка Магдалинівського району. Зазначені артезіанські свердловини є діючими. Вода, яка вибудовується із свердловин використовується на господарсько-побутові потреби ПП «Мир» та для водопостачання населенню, яке проживає в с. Поливанівка Магдалинівського району, зазначена вода є питною.
Відповідно до статті 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
Згідно зі статтею 43 Водного кодексу України водокористувачі мають право: здійснювати загальне та спеціальне водокористування; використовувати водні об'єкти на умовах оренди; вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування; споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт; передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах; здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством.
Статтею 44 Водного кодексу України встановлено обов’язки водокористувачів.
Стаття 46 Водного кодексу України визначає, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Вимоги статті 48 Водного кодексу України передбачають, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Право на здійснення спеціального водокористування встановлено ст. 49 Водного кодексу України, так спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
З огляду на вищевикладені норми права, позивач повинен здійснювати спеціальне водокористування та щоб мати таке право, позивач зобов’язаний отримати дозвіл на спеціальне водокористування.
Щодо посилання позивача на статтю 23 Кодексу України «Про надра» то суд зауважує, що завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Відповідно до норм кодексу України «Про надра» позивач не є користувачем надр, позивач не отримував спеціальні дозволи на користування надрами, земельні ділянки не надавались позивачу для потреб, пов'язаних з користуванням надрами.
Крім того, відповідно до листа від 29.07.2011 року № 01-14/3411 відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області правовстановлюючих документів по ПП «Мир» на території Поливанівської сільської ради на використання земельних ділянок під територією тракторної бригади, МТФ № 2 в відділі Держкомземі станом на 29.07.2011 року не зареєстровано. На земельну ділянку під СТФ зареєстровано договір оренди, реєстраційний номер 122238604000032 від 06.05.2011 року, загальна площа - 3,8331 га, в тому числі: під будівлями, лісами та іншими угіддями – 3, 8331 га, термін дії договору 49 років. Правовстановлюючі документи на використання земельних ділянок під свердловинами для забору води на території вказаних об’єктів в відділі відсутні.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Отже, посилання позивача на норми Кодексу України «Про надра», суд не бере до уваги оскільки зазначений кодекс регулює інші правовідносини, до того ж позивач не є землекористувачем або землевласником земельних ділянок під свердловинами.
Посилання позивача на норми Податкового кодексу України, суд також не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України, відповідно до статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.
Щодо посилання позивача на невірні розрахунки та недоліки при складенні акту перевірки суд зазначає, що в судовому засіданні був допитаний свідок начальник відділу водних ресурсів Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства Найко А.В., який складав акт перевірки стану дотримання вимог водного законодавства та пояснив, що ним було складено два акти перевірки від 22 березня 2011 року та два розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ПП «Мир» через те, що в рапорті на ім’я Начальника Дніпропетровського облводгоспу Начальником відділу КВВР Наріжним І.Л. було зазначено про порушення, які були встановлені ним в акті перевірки ПП «Мир», після чого свідок склав новий акт перевірки від того ж числа за тим же номером, з урахуванням зауважень викладених в рапорті та новий розрахунок розмірів відшкодування збитків від 20 квітня 2011 року, заподіяних державі ПП «Мир», де сума збитків складала не 75 201, 30 гривень, а 62 777, 05 гривень.
Однак, суд зазначає, що в основу припису прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області покладено порушення позивачем вимог ст. 44 та ст. 49 Водного кодексу України.
Статтею 22 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ встановлено, що письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Представник відповідача надав обґрунтовані заперечення проти позову, що доводять правомірність його рішення, та підтверджують, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Мир» до Прокуратури Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування припису прокурора Магдалинівського району від 21.06.2011 р. про усунення порушень вимог Водного Кодексу України – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 28.09.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >