Судове рішення #18153929

29.09.2011                                                                                                    < копія >


                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/8927/11


                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                              Коренева А.О.,

при секретарі                                         Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача –не з’явився,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровські адміністративну справу за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування податкового-повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа – підприємець ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Північної МДПІ у м. Кривому Розі про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в суму 2 952,90 грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, навівши в їх обґрунтування доводи, викладені в позові, зокрема щодо наявності фіскальних звітних чеків за 11.11.10 та за 24.12.10 (роздруковані відповідно 12.11.10 та 25.12.10) та відповідних записів в книзі обліку розрахункових операцій від 31.05.10 №0483002524р/2, що свідчить про оприбуткування готівки в розмірі 590,58 грн. Враховуючи час початку та закінчення змін, порушення передбаченого порядку щоденного друку фіскальних звітних чеків не відбулось. Відповідачем не доведено того, що оприбуткування готівкових коштів у КОРО посадовими особами позивача учинено несвоєчасно або не в повному обсязі. Між тим як Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлена відповідальність суб’єктів саме за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки. Враховуючи наведені факти, а також той факт, що Указ президента не є законом, відповідач не мав прав застосовувати визначені цим Указом штрафні санкції.

Відповідач, Північна МДПІ у м. Кривому Розі, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника в порядку письмового провадження. До суду також надійшли письмові заперечення, відповідно до яких оприбуткування готівкових коштів відбулось несвоєчасно, а саме на підставі Z звітів, які були роздруковані позивачем днем пізніше від дати оприбуткування в КОРО. Наведене підтверджується як поясненнями продавця Позивача, Z звітами РРО 0854 за 12.11.10 та 0897 за 25.12.10, так і записами в КОРО за 11.11.10 та 24.12.10. За викладених обстави та враховуючи, що Указ Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є чинним, застосування штрафних санкцій до Позивача є правомірним.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, а також норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач пройшов передбачену процедуру державної реєстрації, набув статусу фізичної особи – підприємця, має податковий номер НОМЕР_1 (а.с.9).

Судовим розглядом справи з’ясовано, що посадовими особами Відповідача на підставі Наказу від 19.01.11 №75 (а.с.33), та направлень від 21.01.11 №017/233, 018/233 (а.с.34) проведено фактичну перевірку відповідача щодо дотримання останнім порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтва, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів,  дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби фактичних перевірок унормовані ст.80-81 ПК. Копія наказу має бути вручена платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки. Посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення перевірки за умови пред’явлення направлення на проведення такої перевірки. Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні направлення від 21.01.11, видані посадовим особам відповідача для проведення фактичної перевірки Позивача. З копії розписки, наданої Відповідачем, вбачається, що ФОП ОСОБА_2 особисто ознайомлений з направленнями на перевірку та наказом від 19.01.11.

Результати проведеної фактичної перевірки Позивача оформлені актом від 21.01.11. За висновками вказаного акту Позивачем в порушення п.2.6 ст.2 Положення Правління Національного банку України №637 від 15.12.04 «Про ведення касових операцій у національній валюті в України» несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти від реалізації товарів у книгу обліку розрахункових операцій за 11.11.10 у сумі 301,95 грн. та за 24.12.10 у сумі 288,63 грн. (Z звіти роздруковані на РРО наступним днем після одержання готівки від продажу товарів).

Враховуючи наведені висновки перевірки, з посиланням на згаданий акт МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 25.01.11 №0000192360, яким до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 952,90 грн. (590,58 грн.*5).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній  валюті  України підприємствами (підприємцями) визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 (далі – Положення № 637).

Так, відповідно до п.2.6 означеного нормативно-правового акту уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). При цьому суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Викладене узгоджується з наведеним в п.1.2 Положення визначенням «оприбуткування готівки», відповідно до якого оприбуткування готівки – це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі
обліку розрахункових операцій.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Позивачем здійснюються готівкові операції з застосуванням РРО. Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій визначений Порядком реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.00 №614 (далі – Порядок). Аналіз положень означеного Порядку дозволяє суду дійти висновку, що проведення підприємством обліку готівки в касі у книзі обліку розрахункових операцій здійснюється шляхом щоденного виконання у такій книзі записів про рух готівки та суми розрахунків.

З наведених законодавчих приписів випливає, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для підприємств (підприємців), які здійснюють готівкові розрахунки при продажу товарів (послуг) із застосуванням РРО, тобто для Позивача, - реєстрацію таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Судовим розглядом справи встановлено, що вказані суми виручки, які зазначені в Акті як не оприбутковані, були оприбутковані Позивачем, а саме зареєстровані через РРО та відображені у книзі обліку розрахункових операцій що підтверджується:

- записом у книзі обліку розрахункових операцій на стор.30 (а.с13) та стор.35 (а.с.15);

- Х звітом від 12.11.10 та Z звітом від 12.11.10 №0854, що підтверджують здійснення реєстрації отриманих 11.11.10 коштів через РРО на 301,95 грн. (а.с.12), Х звітом від 24.11.10 та Z звітом від 25.11.10 №0857, що підтверджують здійснення реєстрації отриманих 24.11.10 коштів через РРО на 288,63 грн. (а.с.14).

Вищевказаний порядок відображення готівкових коштів відповідає вимогам норм п.2.6 Положення, а тому викладений в акті перевірки висновок відповідача щодо несвоєчасного оприбуткування готівки у касу, не може бути визнаний судом обґрунтованим. Таким чином, норми з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлені Національним банком України відносно оприбуткування (повного та/або своєчасного), за порушення яких Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 № 436/95 передбачено застосування штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, Позивачем не порушені.

Щодо посилання МДПІ в обґрунтування своєї позиції на роздрукування Z звітів № 0894 та №0897 12.11.10 та 25.11.10 відповідно замість 11.11.10 та 24.11.10 суд відмічає,  що Постановою КМУ від 18.02.02 №199 було затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Абзацом 1 п. 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених згаданою постановою, передбачено, що дія цих вимог (далі - фіскальні вимоги) поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі - реєстратор), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Пунктом 2 вказаних Вимог встановлено, що Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Відповідно до примітки 1 Вимог підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Оглядом наданих Позивачем чеків встановлено, що Z-звіт на суму 301,95 грн. (а.с.12) роздрукований в межах 24 години від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, адже він роздрукований за 11.11.10 - 12.11.10 о 08:00 год., в той час як реєстрація першої розрахункової операції 11.11.10 відбулась після 08:02 год. Z-звіт на суму 288,63 грн. (а.с.14) також роздрукований в межах 24 години від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, адже він роздрукований за 24.11.10 - 25.11.10 о 08:03 год., в той час як реєстрація першої розрахункової операції 24.11.10 відбулась після 08:08 год.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку суб’єктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб’єкта владних повноважень, а правовим – мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, Відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. За викладених обставин позов підлягаю задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

   

                                                            

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування податкового-повідомлення рішення – задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 25.06.11 №0000192360.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

 

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 30.09.11.


Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >А.О. Коренев

< Текст > 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація