04.10.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10463/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
за участю представника позивача Крутовських С.В.
за участю представників відповідача Лукашенка М.В., Волошина А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2011року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс», в якому позивач просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних від 01.09.2011р. за вх.№50399:
- визнати дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська неправомірними та протиправними щодо висновків викладених в акті перевірки №1753/233 від 28.07.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» (код ЄДРПОУ 35270028) з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському м.Дніпропетровська утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, акта перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» (код ЄДРПОУ 35270028) №1753/233 від 28.07.2011р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.07.2011р. посадовими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» (код ЄДРПОУ 35270028) з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року, за результатами якої був складений акт №1753/233 від 28.07.2011р.
Згідно висновків зазначеного акту, правочини, які були укладені ТОВ «АМГ Плюс», за перевіряємий період, відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України, були визнані такими, що не створюють юридичних наслідків в порушення вимог ст.216 Цивільного кодексу України, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.
Отже, позивач вважає, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки №1753/233 від 28.07.2011р. є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки не ґрунтуються на дійних обставинах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2011р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав, також зазначив, що думка відповідача, викладена в акті перевірки стосовно діяльності ТОВ «АМГ Плюс», без відповідних доказів, про відсутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності його контрагентами - є тільки припущеннями відповідача, оскільки останнім перевірка проводилася за результатами даних АІС «Система» автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по деклараціях з податку на додану вартість за період січень - червень 2011 року, без дослідження первинних документів, тобто фактично, зазначив представник позивача, податковим органом при проведенні документальної перевірки ТОВ «АМГ Плюс» не були враховані поради законодавця щодо питань застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби, а саме: лист ВАС України від 20.07.2010р. №112, від 02.06.2011р. №742, лист ДПА України від 03.02.2009р. №2012, від 29.09.2010р. №20289 та ст.20 Податкового кодексу України.
Отже, позивач вважає, що відповідачем при викладенні висновків в акті перевірки не було досліджено жодного первинного документу, що прямо вказує на порушення з боку посадових осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська вимог чинного Податкового кодексу України.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, також заявили клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізню дату, оскільки при проведенні документальної позапланової перевірки ДПІ у Бабушкшському районі м.Дніпропетровська не мало відомостей, що на момент перевіряємого періоду, директором підприємства був Пучка Р.В., а оскільки первинні документи не були надані на перевірку і на думку відповідач підприємство не знаходилось за своєю юридичною адресою, відділом податкової міліції ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проводила заходи, щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_5, який відповідно до електронних баз податкового органу був директором ТОВ «АМГ Плюс». До ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надана службова записка про необхідність здійснення заходів, щодо встановлення фактичного місцезнаходження громадянина Пучки Р.В. та отримання від нього, як від посадової особи підприємства, пояснень щодо господарської діяльності ТОВ «АМГ Плюс» (на виконання п.4.2. Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266), отже у зв'язку із необхідністю надання до суду додаткових доказів та пояснень та неможливістю їх надання у судовому засіданні 28.09.2011р., позивач просив перенести судове засідання по даній справі.
Суд, дослідивши клопотання представника відповідача Волошина А.А. та заслухавши думку представника позивача, відмовив в його задоволені, оскільки надання пояснень директором підприємства Пучком Р.В., ніяким чином не впливає на розгляд даної справи по суті, в матеріалах справи містяться всі необхідні докази, надані сторонами, на підставі яких судом буде винесено законне та обґрунтоване рішення. Також, відповідач не враховує вимоги ст.122 КАС України щодо строків розгляду справ судом, а саме, того факту, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: акт від 28.07.2011р. №1753/233»; виписка з ЄДР серії ААБ №483854; свідоцтво платника ПДВ №100270816; довідка АА №445367; довідка від 27.05.2011р. №14964; статут ТОВ «АМГ Плюс»; наказ №20/05/11; лист ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 29.07.2011р.; запрошення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.07.2011р.; повідомлення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 15.07.2011р.; акт про неявку від 28.07.2011р.; пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_7; постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011р.; первинні документи бухгалтерського обліку ТОВ «АМГ Плюс» за правочинами укладеними з контрагентами – покупцями, постачальникам (стр.68 – 250з т.1 м/с, стр.1 – 248 т.2 м/с, стр.1-243 т.3 м/с).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.08.2007р. та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з 02.08.2007р., що підтверджується довідкою від 27.05.2011р., також підприємство є платником ПДВ з 17.10.2007р., згідно свідоцтва №100270816.
28.07.2011р. посадовою особою ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, на підставі наказу від 15.07.2011р. №1291, був складений акт №1753/233 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АМГ Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року.
Згідно висновків акту перевірки №1753/233 від 28.07.2011р. підприємством були порушені вимоги ч.1 ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними по правочинах (продаж товарів (робіт, послуг) здійснених за період березень 2011 року по ланцюгу з:
- покупцями: ПП «Юнона», ТОВ «Май-СП», ТОВ «Заготзерно-Новогупалівка», ТОВ «Вільненський елеватор», ФО-П ОСОБА_8, Український інститут по проектуванню об’єктів газової промисловості «Укргазпроект», ТОВ «Лан», ПП «ДРРМЗ», ПП «Перун», ТОВ «НВП «Гормаш», ТОВ «Дорбуд», СГ ТОВ «Акцент - Агро», ТОВ «Гуд Він ХХІ», ТОВ «Зеленодольський хлібокомбінат», ПП «Альтаїр-М», ТОВ «НВКП «Дніпробудпроект», ТОВ «Заготзерно - Високопілля», ТОВ «Мелітопльський хлібокомбінат», ПП «ВКФ «Харчоналадка», ТОВ «Нюанс 15», ФГ «Сатурн Агро», ФГ «Кутузовське», ТОВ «БК «Декарт ЛТД», ТОВ «Главдніпрострой», ТОВ «Фармметалпласт», ТОВ «Істок - Трейд», ТОВ «Віста Альянс», ТОВ «Мирта - Люкс», ТОВ «Регламент Тайм», ТОВ «Камєлан Трейд», ТОВ «Рєгада Груп», ТОВ «Укрюгметмаркет», ФО-П ОСОБА_4., ФО-П ОСОБА_9;
- постачальниками: ТОВ «Істок - Трейд», ТОВ «Примторг».
Правовідносини сторін з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок врегульовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.77 та ст.78 цього Кодексу.
Як вбачається із змісту акту перевірки від 28.07.2011р. №1753/233 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АМГ Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року оформлено наказом 15.07.2011р. №1291.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі переліку, зазначеного у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79).
Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Отже, рішення про проведення документальної позапланової невинної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені ст.78 ПК, а розпочати таку перевірку можливо лише за умови вручення відповідного наказу, а також письмового повідомлення платнику податку.
При перевірці судом питання дотримання податковим органом умов, визначених пп.79.2 ст.79 ПК, за яких невиїзна перевірка може бути розпочата, суд виходить з того, що зазначені положення ПК мають застосовуватись з урахуванням положень п.п.20.1.1 п.20.1 ст.20 ПК, котрими визначено, що письмові повідомлення надсилаються в порядку, встановленому ст.42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
В матеріалах справи містяться ксерокопії конвертів, які були долучені до матеріалів справи за клопотанням відповідача, що направлялись на адресу позивача, разом з повідомленням ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про проведення документальної позапланової перевірки підприємства від 15.07.2011р., з відмітками поштового відділення дати направлення конверта - 06.09.2011р. Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень, який має діяти в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, відповідно до вимог ст.19 Конституції України, розпочавши перевірку передчасно, позбавив позивача права бути присутнім під час проведення перевірки, надавати документи бухгалтерської звітності та додаткові пояснення.
При проведенні перевірки податковим органом було встановлено, що ТОВ «АМГ Плюс» порушені вимоги ст.93 ЦК України, а саме: при здійсненні встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «АМГ Плюс», співробітниками ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою (м.Дніпропетровськ, вул.Червона,8/14), не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності підприємства.
Зазначений вище висновок позивача спростовується наданими в судовому засіданні представником позивача доказами, а саме: договором оренди від 01.09.2009р., згідно якого орендар – ТОВ «АМГ Плюс» приймає в строкове платне користування приміщення, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Червона,8/14, штатним розкладом підприємства від 23.05.2011р. та іншими доказами, що посвідчують наявність виробничих потужностей.
Дослідивши акт перевірки від 28.07.2011р. №1753/233, у якому відповідач, спираючись на власні припущення щодо відсутності у ТОВ «АМГ Плюс» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для господарської діяльності, зробив висновок, що угоди, укладені позивачем з контрагентами - покупцями та продавцями мають ознаки нікчемності, відповідно до вимог ч. 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України, суд встановив, що документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «АМГ Плюс» була здійснена податковим органом виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в документах обов’язкової податкової звітності. В ході судового розгляду справи, позивачем – ТОВ «АМГ Плюс», були надані всі первинні документи бухгалтерської звітності, належним чином завірені копії яких містяться матеріалах справи, а відповідач не зміг надати суду жодних пояснень щодо неналежного повідомлення підприємства про проведення документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за травень 2011 року.
Щодо викладених в акті перевірки від 28.07.2011р. висновків Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині їх недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених між контрагентами покупцями та продавцями ТОВ «АМГ Плюс», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.
В судовому засіданні представники податкового органу не надали суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень органів державної податкової служби України на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в актах перевірок суб’єктів господарювання.
Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.
До кола таких зацікавлених осіб податкові органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснює, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст.228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Спрямованості мети правочинів між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки від 28.07.2011р. №1753/233 не наводиться. Також зазначений акт не доводить умислу позивача, спрямованого на порушення публічного порядку, та на те, в чому таке порушення полягає.
В матеріалах справи, також відсутнє рішення суду про визнання зазначених вище правочинів недійсним через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, яке набрало законної сили. Податковим органом в акті перевірки від 28.07.2011р. також не зазначено про наявність такого рішення. Представники відповідача не змогли надати суду пояснень з приводу існування такого рішення щодо ТОВ «АМГ Плюс» чи відкриття провадження у кримінальній справі за фактом порушення вимог ст.228 ЦК України.
Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 28.07.2011р. №1753/233 про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.
Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже було зазначено вище, судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених позивачем з контрагентами, відсутні.
Факт відсутності первинних документів бухгалтерського обліку, який був встановлений податковим органом в акті перевірки віл 28.07.2011р., не може бути безумовною підставою для висновку в акті перевірки про визнання угод нікчемними податковими органами. Крім того, такий факт спростовується наданими позивачем в судовому засіданні первинними документами, які підтверджують товарність угод, укладених між позивачем та контрагентами, зазначеними в акті перевірки від 28.07.2011р. №1753/233, які містяться в томі 1 стр.68 – 250з м/с, в томі 2 стр.1 – 248 м/с та т.3 стр.1 - 243 м/с.
Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і оплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; в разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про падання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Оскільки у висновках акту перевірки від 28.07.2011р. №1753/233 відповідачем неправомірно встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185 - ст.203 розділу 5 Податкового кодексу України, а також зроблено припущення щодо недійсності даних, відображених ТОВ «АМГ Плюс» у деклараціях з ПДВ за травень 2011р. включно, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст.185. ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Дослідивши первинні документи та документи бухгалтерської звітності ТОВ «АМГ Плюс», судом встановлено фактичне отримання продукції, здійснення розрахунків з контрагентами. Отже, не відповідає обставинам справи висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки від 28.07.2011р., щодо відсутності об’єкту оподаткування у зв'язку із непідтвердженням факту отримання товарів відповідними документами.
З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також врахування при здійсненні правосуддя позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011р. №742/11/13–11, особлива увага при розгляді зазначеної справи була приділена саме дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку – позивача, на підставі яких ним були сформовані дані бухгалтерського обліку, для чого судом був з’ясований: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем; встановлена спеціальна податкова правосуб’єктність контрагентів позивача; встановлений зв’язок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача, тощо. При цьому, для з’ясування зазначених обставин судом неодноразово пропонувалося надати відповідачу будь – які доводи та докази на підтвердження висновків, зазначених ним у акті перевірки від 28.07.2011р. Будь – яких пояснень чи доказів, крім посилань на висновки, викладені ДПІ у Бабушкінському району м.Дніпропетровска в акті перевірки від 28.07.2011р., відповідачем суду надано не було. Натомість, як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, позивачем були повною мірою доведені як рух активів у процесі здійснення своєї господарської діяльності, так і встановлена спеціальна податкова правосуб’єктність контрагентів позивача, а також встановлений зв’язок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірності своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 28.07.2011р. з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені. Дії відповідача щодо викладення висновків, зазначених в акті перевірки від 28.07.2011р. про нікчемність правочинів є неправомірними та такими, що вчинені за межами наданих відповідачу функцій та повноважень, передбачених ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.20 Податкового кодексу України.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, акта перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» (код ЄДРПОУ 35270028) №1753/233 від 28.07.2011р., суд зазначає наступне.
Дії, які позивач просить суд зобов’язати вчинити відповідача, є діями, які є відповідними спеціальними законними способами реагування в межах компетенції податкових органів України. Суд не може перебирати при цьому функції суб’єкта владних повноважень, виходячи з того, що вчинення зазначених дій відноситься до внутрішньої компетенції податкового органу. Винятком є обґрунтовані посилання податкового органу на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбаченими законами України.
Визначення судом протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська є достатнім та повним захистом прав позивача, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, акта перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» (код ЄДРПОУ 35270028) №1753/233 від 28.07.2011р. не підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що визнання судом протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська щодо висновків викладених в акті перевірки №1753/233 від 28.07.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» (код ЄДРПОУ 35270028) з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року покладає обов’язок на податковий орган не використовувати у своїй діяльності висновків та даних, викладених в акті перевірки від 28.07.2011р.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, отже судові витрати підлягають стягненню з державного бюджету частково рв розмірі 1грн. 70коп.
Керуючись ст.ст.94,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському м.Дніпропетровська щодо висновків викладених в акті перевірки №1753/233 від 28.07.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Плюс» (код ЄДРПОУ 35270028) з питань дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 03.10.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Є.О. Жукова
< Текст >