ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2011 р. Справа №2а-3895/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі – Зайцевій М.О., за участю представника прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення № 10040, представника третіх осіб ОСОБА_2 – ОСОБА_3, довіреності № 518 та № 539 від 10.03.2011 року, представника третьої особи ОСОБА_4 – ОСОБА_5, довіреність № 1844 від 05.11.2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом В.о. прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю АР Крим до виконавчого комітету Алупкінської міської Ради, треті особи – Алупкінська міська Рада, ОСОБА_4, комунальне підприємство «Алупкінське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації,
В С Т А Н О В И В:
В.о. прокурора м. Ялта звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення виконкому Алупкінської міської Ради № 279 від 27.07.2010 року та скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру НОМЕР_1 в літері «А», розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у реєстровій книзі КП АМР «Алупкінське бюро технічної інвентаризації» та в єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням виконкому Алупкінської міської Ради було затверджено рішення міжвідомчої комісії та надано дозвіл на реєстрацію ОСОБА_4 в БТІ м. Алупка самовільно збільшених приміщень квартири НОМЕР_1 в літері «А» за адресою: АДРЕСА_1. Проведеною прокуратурою м. Ялта перевіркою було встановлено, що роботи по реконструкції квартири проводились ОСОБА_4 без дозволу інспекції ДАБК, без розробленого та затвердженого проекту, до експлуатації будівля введена не була, а отже відповідач не мав права приймати оскаржуване рішення, яким фактично прийняв самочинно збудований об’єкт до експлуатації, порушивши тим самим також права третіх осіб – сусідів, які не давали своєї згоди на здійснення реконструкції.
Представник третіх осіб ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав, пояснивши, що їхня квартира розташована поверхом нижче квартири ОСОБА_4 та внаслідок проведення ним реконструкції з порушенням будівельних норм та правил, згоди на яку вони не давали, було завдано значної шкоди як їхній квартирі, так і всьому будинку в цілому.
Представник третьої особи ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, вважає, що реконструкція квартири була проведена з дотриманням будівельних норм та правил, нікому з сусідів вони цією реконструкцією шкоди не завдали. Вважає, що ОСОБА_4, як власник квартири мав право розпоряджатися нею на власний розсуд, в тому числі проводити в ній будівельні роботи та рішення виконавчого комітету щодо реєстрації цієї реконструкції, а також реєстрація права власності на квартиру були правомірними та підстав для задоволення позовних вимог не має.
Представник відповідача виконкому Алупкінської міської Ради та третьої особи Алупкінської міської Ради в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги визнав.
Представник позивача інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю, представник третьої особи КП «Алупкінське бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з’явились, були повідомлені про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, вислухавши представника прокуратури, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, на підставі договору купівлі – продажу від 06.05.2008 року був власником квартири НОМЕР_1 в літері «А» по АДРЕСА_1, загальною площею 48,9 кв. метрів.
Рішенням виконавчого комітету Алупкінської міської Ради № 279 від 27.07.2009 року було затверджено рішення Міжвідомчої комісії № 657 від 12.07.2010 року та ОСОБА_4 дозволено реєстрацію в БТІ м. Алупка збільшених приміщень 9-3 (на 1,4 кв. м.), 9-4 (на 1,2 кВ. м.) та додаткового приміщення 9-7 к квартирі НОМЕР_1 в літері «А» за адресою: АДРЕСА_1 з видачею нового свідоцтва про право власності на квартиру (а.с. 6, 7).
18 серпня 2010 року, на підставі зазначеного рішення, виконавчим комітетом Алупкінської міської Ради ОСОБА_4 було видано нове свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_1, розташовану в будинку АДРЕСА_1, вже загальною площею 79,9 кв. метрів та прийнято рішення щодо державної реєстрації права власності (а.с. 10, 99).
14.06.2011 року, право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ОСОБА_7, на підставі договору купівлі – продажу від 10.06.2011 року (а.с. 120).
Власниками квартири НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1, що розташована поверхом нижче квартири НОМЕР_1, є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 94-96).
Ст. 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 Закону).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Суд вважає, що рішення виконкому Алупкінської міської Ради щодо затвердження рішення міжвідомчої комісії про реєстрацію реконструкції квартири ОСОБА_4 було прийнято відповідачем з порушенням принципу законності та з перевищенням наданих йому законом повноважень.
Так, відповідно до пп. 1 п. «б» ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських Рад належить) участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно пп. 10 п. «б» ст. 30 Закону до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських Рад належить облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до ст.. 24 Закону України «Про основи містобудування», державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об’єктів архітектури додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно – будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно – будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно – будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Згідно ст.. 22 Закону України «Про основи містобудування» (яка була чинною на час будівництва та прийняття оскаржуваного рішення), право на забудову виникає після виділення земельної ділянки та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції на час спірних правовідносин), здійснення будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до ст.. 376 Цивільного Кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Частиною 2 статті 382 Цивільного Кодексу України встановлено, що власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Згідно п. 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927\11207, для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення разом із заявою про надання такого дозволу, у разі необхідності, додає зокрема документ, що підтверджує згоду власників, співвласників на переобладнання або перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Відповідно до п. 1.4.6 зазначених Правил, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Відповідно до акту інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю в АР Крим, складеного в серпні 2010 року за результатами перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 був зафіксований факт самовільної реконструкції квартири НОМЕР_1 ОСОБА_4, а саме: надбудова поверху, збільшення площі забудови (а.с. 8).
По справі буда призначена та проведена судова будівельно – технічна експертиза, відповідно до висновків якої реконструкція квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, яка була зареєстрована рішенням виконкому Алупкінської міської Ради № 279 від 27.07.2010 року була здійснена без дотримання будівельних норм та правил, без розроблення та затвердження у встановленому законом порядку проектної документації для будівництва; без отримання згоди співвласників на реконструкцію квартири.
В той же час, відповідно до висновків експертизи, реконструкція ОСОБА_4 квартири призвела до виникнення ушкоджень в квартирі НОМЕР_2 цього ж будинку, яка належить ОСОБА_2, а також до ушкоджень несучої стіни, колони житлового будинку з боку квартири НОМЕР_2, які відповідно до ст.. 382 ЦК України належать мешканцям будинку на праві спільної сумісної власності. Також експерт дійшов висновку, що можливо виникнення ушкоджень квартири ОСОБА_2 і в подальшому, внаслідок експлуатації реконструйованої квартири.
Отже, суд дійшов висновку, що виконавчий комітет Алупкінської міської Ради, приймаючи рішення про затвердження рішення Міжвідомчої комісії щодо дозволу ОСОБА_4 реєстрації в БТІ м. Алупка самовільно реконструйованих приміщень квартири НОМЕР_1 в літері «А» по АДРЕСА_1, вийшов за межі своїх повноважень, прийняв рішення, яке не відповідає вимогам законодавства, оскільки фактично прийняв до експлуатації самочинно, без будь-якої проектної та дозвільної документації збудовані приміщення, що вже саме по собі є порушенням будівельних норм та правил, а також призвело до завдання шкоди третім особам, інтереси яких не були враховані відповідачем при ухваленні оспорюваного рішення, а тому суд вважає, що рішення від 27.07.2010 року № 279 не відповідає вимогам Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Позивач просить визнати рішення виконкому Алупкінської міської Ради недійсним, у зв’язку з чим суд вважає необхідним згідно ч. 2 ст. 11 КАСУ вийти за межі позовних вимог, визнавши оскаржуване рішення протиправним та скасувати його.
Оскільки суд дійшов висновку, що рішення відповідача щодо реєстрації самочинно збудованих приміщень є протиправним, вчинена на його підставі державна реєстрація права власності на реконструйовані приміщення квартири також має бути скасована.
Під час судового засідання, яке відбулось 30.09.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.10.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов В.о. прокурора м. Ялта – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Алупкінської міської Ради № 279 від 27.07.2010 року «Про дозвіл ОСОБА_4 реєстрації в БТІ м. Алупка збільшених приміщень 9-3 (на 1,4 кв. м.), 9-4 (на 1,2 кв. м.) та додаткового приміщення 9-7 до квартири НОМЕР_1 в літері «А» за адресою: АДРЕСА_1» та вчинену на його підставі державну реєстрацію права власності на квартиру НОМЕР_1 в літері «А» по АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кононова Ю. С.