Справа №2-3900/07
РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
"19" червня 2007 року
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Варнавська В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, про усунення перешкод у
користуванні власністю та зняття з реєстрації, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 зі вказаної квартири, посилаючись на такі обставини. Позивачці належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № 5442 від 29 червня 1998 року. Свідоцтво було видане на підставі довідки ЖБК „Іллічівський-20" про виплату паю від 17.06.1998 року за № 72, розпорядженням УЖКХ Одеського міськвиконкому за № 505 від 29.06.1998 року та технічного паспорту від 08.05.1998 року. В 1988 році відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований в цій квартирі. Деякий час потому відповідач без згоди позивачки вселив в квартиру свою дружину ОСОБА_3 та своїх дітей. Відповідачі перешкоджають позивачці в проживанні в квартирі, вона зверталася до органів внутрішніх справ про протиправну поведінку відповідачів. В даний час відповідачка вимушена нести додаткові витрати у зв'язку з необхідністю оплати комунальних послуг за відповідачів, оскільки самостійно вони комунальні послуги не сплачують. Крім того, їх реєстрація та проживання в квартирі позивачки створює їй перешкоди в розпорядженні нею, оскільки вона має намір продати квартиру. Таким чином позивачка вважає, що реєстрація відповідача в її квартирі порушує її право власності, тому вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Відповідачі в судове засідання з'явилися, позовні вимоги не визнали, посилаючись на той факт, що ОСОБА_2 зареєстрований у вказаній квартирі з 1988 року, вселявся в квартиру як член сім'ї, за цей час набув право користування житловим приміщенням, він та його дружина не постійно, але сплачують за квартиру, іншими способами не перешкоджають позивачці ОСОБА_1 в користуванні квартирою. Проти зняття з реєстрації відповідач ОСОБА_2 також виступає проти, тому що за місцем реєстрації дружини в с Яскі Біляївського району зареєстровано шість осіб і там немає площі для проживання.
Представник третьої особи: Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області в судове засідання з'явився, проти заявлених позивачкою позовних вимог виступав проти, тому що хоча відповідач ОСОБА_2 і не є власником спірного жилого приміщення, але проживав там майже двадцять років і набув право користування цим приміщенням. Для вселення членів сім'ї згода інших осіб не потрібна. Представник третьої особи також заперечував проти зняття відповідача з реєстрації з тих підстав, що законодавство не передбачає зняття з реєстрації осіб, які постійно проживають на спірній жилій площі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивачки недостатньо обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.' Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень представника позивача, представлених письмових доказів.
Позивачці належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № 5442 від 29 червня 1998 року. Свідоцтво було видане на підставі довідки ЖБК „Іллічівський-20" про виплату паю від 17.06.1998 року за № 72, розпорядженням УЖКХ Одеського міськвиконкому за № 505 від 29.06.1998 року та технічного паспорту від 08.05.1998 року. З 23 листопада 1988 року відповідач
2
ОСОБА_2, будучі сином позивачки, вселився як член сім'ї в означену квартиру і був зареєстрований в цій квартирі де і проживає по теперішній час.
04 березня 2000 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_3 як член сім'ї відповідача всилилася в квартиру АДРЕСА_1. Для проживання їм була виділена окрема кімната в спірній квартирі. У вказаній кімнаті квартири АДРЕСА_1 сьогодні проживають відповідачі, а також їхні неповнолітні діти: ОСОБА_4, 1996 року народження, ОСОБА_5, 2003 року народження, ОСОБА_6, 2003 року народження. Діти за даною адресою не зареєстровані.
Між сторонами постійно виникають сварки відносно користування квартирою, що має вираз в непостійності оплати відповідачами комунальних послуг, перешкоджанні позивачці з боку відповідачів в оцінці вартості зазначеної квартири, перешкоджанні в пошуку потенційних покупців квартири, допуску їх для ознайомлення з технічним станом квартири. Вказані факти частково підтверджені показаннями свідків ОСОБА_7 - старшого сина позивачки, ОСОБА_8 - чоловіка позивачки. Суд критично оцінює їх показання, тому що як близькі родичі відповідачки вони мають заінтересованість в подальшій реалізації вказаної квартири.
Відповідно до пояснень позивачки, відповідачів, свідків, представлених сторонами доказів, судом встановлено, що між сторонами існують житлові правовідносини. За умовами цих відносин відповідач ОСОБА_2, 1972 року народження, вселився і був прописаний у квартирі АДРЕСА_1 з 23 листопада 1988 року, тобто до отримання позивачкою права власності на квартиру, яка дозволила вселитися відповідачу ОСОБА_2 до неї і проживати тривалий період часу у якості члена своєї сім'ї.
За період проживання відповідача в спірному приміщенні позивачка не заперечувала проти цього, до суду та інших органів з цього приводу не звертались.
За таких обставин суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин положення Закону України „Про власність" з питання підстав виселення відповідача зі спірного приміщення -застосуванню не підлягають, оскільки належним матеріальним законом є житлове законодавство.
Враховуючи, що судом справи розглядаються виключно на підставах, визначених стороною, кваліфікувавши спірні правовідносини як житлові, суд не вбачає порушення відповідачем прав позивача, передбачених Законом України „Про власність", а тому не вважає за можливе надати захист останньому за допомогою ст. 48 Закону України „Про власність".
Це виключається також існування спеціальної норми житлового законодавства, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин загальних положень про власність.
Разом з тим, відмовляючи позивачці у задоволенні позову за цією підставою, враховуючи продовження існування між сторонами спору з приводу користування спірним житловим приміщенням, суд має роз'яснити позивачці право звернутися за вирішенням існуючого спору за іншою підставою.
Особи, вселені до житлового приміщення не можуть бути виселені з нього за іншою підставою, ніж це передбачено спеціальними нормами житлового законодавства - ст. 168 ЖК України, та положень житлового законодавства щодо права на житло членів сім'ї власника житлового приміщення.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12 квітня 1989 року, норми цивільного законодавства застосовуються при розгляді спорів, що не врегульовані житловим законодавством.
Також суд враховує, що відповідно до ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 168 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України „Про свободу
3
пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", п. 5 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12 квітня 1989 року, СУД -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстрації задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у володінні та користуванні квартирою АДРЕСА_1.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 9,0 гривень.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.