16.09.2011 12.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/7263/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Златіна С.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , –
ВСТАНОВИВ:
01.07.2011 року Управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1732грн. 80коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування і, як суб’єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок), підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, проте відповідачем не виконувались обов’язки щодо сплати страхових внесків, тому за ним рахується заборгованість яку позивач просить стягнути в сумі 1732грн. 80коп.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою про вручення від 14.07.2011р. та печаткою поштового відділення яке повернулось на адресу суду, та міститься в матеріалах справи.
Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою поштового відділення про причини невручення, а саме «за закінченням терміну зберігання» яке повернулось на адресу суду та міститься в матеріалах справи.
Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.
Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів – у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-VІ, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Законом України від 08.07.2010р. №2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010р» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підпункт 3 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» викладено в наступній редакції: фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть учать у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Обов’язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески визначені ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» де зазначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування – квартал), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідачем не виконувалися обов’язки щодо сплати страхових внесків тому, відповідно до п.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені у визначені ст.20 цього Закону строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягується з нарахуванням пені і фінансової санкції.
Відповідно до п.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» орган Пенсійного фонду України надсилає страхувальнику, який має недоїмку, вимогу про її сплату і протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду та у разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, орган Пенсійного фонду надсилає йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити її протягом десяти робочих днів після отримання.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Позивачем була направлена вимога про сплату недоїмки, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою про вручення та штемпелем відділення зв’язку, яка міститься в матеріалах справи.
Станом на 06.06.2011 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 має заборгованість до Пенсійного фонду по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1732грн. 80коп., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати внесків до Пенсійного фонду.
Заборгованість виникла в результаті наступного: відповідач в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року був платником фіксованого податку частина якого була перерахована Пенсійному фонду у сумі 10грн. 00коп. щомісячно, проте всупереч вимогам закону відповідач не здійснював доплату до мінімального страхового внеску в результаті чого по його особовому рахунку утворилася заборгованість в сумі 1732грн. 80коп, яку позивач просить стягнути.
В добровільному порядку дана заборгованість не погашена.
Отже за відповідачем рахуються заборгованість перед позивачем в сумі 1732грн. 80коп, яка на момент розгляду справи не погашена.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (р/р25602719464882 в Дзержинському відділенні ощадбанку України 7806 м.Кривого Рогу МФО 306072 код ЄДРПОУ 24450481) заборгованість в сумі 1732грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот тридцять дві гривні 80коп.)
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Златін
< Текст >