КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2011 року 2а-3714/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови: 10 год. 08 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
про Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5
стягнення штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
Ірпінська об’єднана державна податкова інспекція Київської області (надалі –позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (надалі –відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 13 261,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом в результаті порушення відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 22 серпня 2011 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 31 серпня 2011 року.
В судове засідання, призначене на 31 серпня 2011 року, з’явились представники позивача. Відповідач або його уповноважені представники у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 12 вересня 2011 року.
Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представники відповідача заперечили проти заявлених позовних вимог частково та просили суд відмовити Ірпінській об’єднані державній податковій інспекції Київської області в частині стягнення з відповідача суми штрафних санкцій в розмірі 10 881 грн., оскільки вказана сума штрафних санкцій нарахована контролюючим органом в порушення вимог статті 250 Господарського кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_5 зареєстрований виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 18 березня 1998 року.
Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа –підприємець ОСОБА_5 зареєстрований як платник податку на додану вартість з 26 березня 1998 року № 67994108.
15 червня 2011 року Ірпінською ОДПІ Київської області відповідно до направлень від 18.05.2011р. № 704 та від 01.06.2011р. № 733 проведено планову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5 вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт № 1107/171/224381511951123296 (далі по тексту –акт перевірки).
Відповідно до висновків акту перевірки податковою інспекцією встановлено наступні порушення відповідачем: порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 15 497 грн.; підпункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. № 889-IV, в частині заниження оподаткованого доходу за період з 01.04.2008р. по 31.12.2010р., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 10 177,27 грн.; статті 1, пункту 9 статті 3, пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, а саме, незабезпечення щоденного друкування фіскальних чеків (Z –звітів) по РРО в кількості 39 шт. та не проведення через реєстратор розрахункових операцій групу товарів (слабоалкогольні напої).
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом, зокрема, винесено податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011р. № 0000511710/1307, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в розмірі 13 261 грн.
Відповідач не погоджуючись із сумою штрафних санкцій, визначених в податковому повідомленні-рішенні звернувся до суду з вимогою його часткового скасування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Абзацом 2 статті 2 вищезазначеного Закону визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що відповідачем за перевіряємий період не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків по РРО в кількості 39 штук, а саме:
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 24.01.2010р., згідно Z- звіту № 1922 від 23.01.2010р. та Z- звітів № 1923 та № 1924 від 25.01.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 31.01.2010р., згідно Z- звіту № 1929 від 30.01.2010р. та Z- звітів № 1930 та № 1931 від 01.02.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 03.02.2010р., згідно Z- звіту № 1932 від 02.02.2010р. та Z- звітів № 1933 та № 1934 від 04.02.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 18.02.2010р., згідно Z- звіту № 1947 від 17.02.2010р. та Z- звітів № 1948 та № 1949 від 19.02.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 07.03.2010р., згідно Z- звіту № 1964 від 06.03.2010р. та Z- звітів № 1965 та № 1966 від 08.03.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 31.03.2010р., згідно Z- звіту № 1988 від 30.03.2010р. та Z- звітів № 1989 та № 1990 від 01.04.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 02.04.2010р., згідно Z- звіту № 1990 від 01.04.2010р. та Z- звітів № 1991 та № 1992 від 03.04.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 14.04.2010р., згідно Z- звіту № 2002 від 13.04.2010р. та Z- звітів № 2003 та № 2004 від 15.04.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 17.04.2010р., згідно Z- звіту № 2005 від 16.04.2010р. та Z- звітів № 2006 та № 2007 від 18.04.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 24.04.2010р., згідно Z- звіту № 2012 від 23.04.2010р. та Z- звітів № 2013 та № 2014 від 25.04.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 01.05.2010р., згідно Z- звіту № 2019 від 30.04.2010р. та Z- звітів № 2020 та № 2021 від 02.05.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 08.05.2010р., згідно Z- звіту № 2026 від 07.05.2010р. та Z- звітів № 2027 та № 2028 від 09.05.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 14.05.2010р., згідно Z- звіту № 2032 від 13.05.2010р. та Z- звітів № 2030 та № 2034 від 15.05.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 24.05.2010р., згідно Z- звіту № 2042 від 23.05.2010р. та Z- звітів № 2043 та № 2044 від 25.05.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 26.05.2010р., згідно Z- звіту № 2044 від 25.05.2010р. та Z- звітів № 2045 та № 2046 від 27.05.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 02.06.2010р., згідно Z- звіту № 2051 від 01.06.2010р. та Z- звітів № 2052 та № 2053 від 03.06.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 08.06.2010р., згідно Z- звіту № 2057 від 07.06.2010р. та Z- звітів № 2058 та № 2059 від 09.06.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 18.06.2010р., згідно Z- звіту № 2067 від 17.06.2010р. та Z- звітів № 2068 та № 2069 від 19.06.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 25.06.2010р., згідно Z- звіту № 2074 від 24.06.2010р. та Z- звітів № 2075 та № 2076 від 26.06.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 18.07.2010р., згідно Z- звіту № 2097 від 17.07.2010р. та Z- звітів № 2098 та № 2099 від 19.07.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 27.07.2010р., згідно Z- звіту № 2106 від 26.07.2010р. та Z- звітів № 2107 та № 2108 від 28.07.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 11.08.2010р., згідно Z- звіту № 2121 від 10.08.2010р. та Z- звітів № 2122 та № 2123 від 12.08.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 18.08.2010р., згідно Z- звіту № 2129 від 17.08.2010р. та Z- звітів № 2130 та № 2131 від 19.08.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 17.01.2010р., згідно Z- звіту № 4 від 16.01.2010р. та Z- звітів № 5 та № 6 від 18.01.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 25.01.2010р., згідно Z- звіту № 12 від 24.01.2010р. та Z- звітів № 13 та № 14 від 26.01.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 30.01.2010р., згідно Z- звіту № 17 від 29.01.2010р. та Z- звітів № 18 та № 19 від 31.01.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 09.02.2010р., згідно Z- звіту № 27 від 08.02.2010р. та Z- звітів № 28 та № 29 від 10.02.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 13.02.2010р., згідно Z- звіту № 31 від 12.02.2010р. та Z- звітів № 32 та № 33 від 14.02.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 06.03.2010р., згідно Z- звіту № 51 від 05.03.2010р. та Z- звітів № 52 та № 53 від 07.03.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 13.03.2010р., згідно Z- звіту № 58 від 12.03.2010р. та Z- звітів № 59 та № 60 від 14.03.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 15.03.2010р., згідно Z- звіту № 60 від 14.03.2010р. та Z- звітів № 61 та № 62 від 16.03.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 26.03.2010р., згідно Z- звіту № 71 від 25.03.2010р. та Z- звітів № 72 та № 73 від 27.03.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 04.04.2010р., згідно Z- звіту № 81 від 03.04.2010р. та Z- звітів № 82 та № 83 від 05.04.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 01.05.2010р., згідно Z- звіту № 108 від 30.04.2010р. та Z- звітів № 109 та № 110 від 02.05.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 27.05.2010р., згідно Z- звіту № 130 від 26.05.2010р. та Z- звітів № 131 та № 132 від 28.05.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 03.06.2010р., згідно Z- звіту № 137 від 02.06.2010р. та Z- звітів № 138 та № 139 від 04.06.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 11.06.2010р., згідно Z- звіту № 145 від 10.06.2010р. та Z- звітів № 146 та № 147 від 12.06.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 13.06.2010р., згідно Z- звіту № 147 від 12.06.2010р. та Z- звітів № 148 та № 149 від 14.06.2010р.;
- відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 21.06.2010р., згідно Z- звіту № 155 від 20.06.2010р. та Z- звітів № 156 та № 157 від 22.06.2010р.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
Згідно частини 4 вказаної статті цього Закону двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.
Таким чином, позивачем нараховано відповідачу суму штрафних санкцій в розмірі 13 261 грн.
Суд погоджується з твердженням відповідача щодо часткового застосування штрафних санкцій за вчинене останнім порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»з огляду на наступне.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, застосування до відповідача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків по РРО після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.
Судом встановлено, що перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем проведено у період з 18 травня 2011 року по 31 травня 2011 року. В ході перевірки виявлені порушення, які мали місце з 23 січня 2010 року по 17 серпня 2010 року. Тобто, відповідач не забезпечив щоденне друкування фіскальних звітних чеків в період з 23.01.2010р. по 17.08.2010р.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Тобто, враховуючи, що перевірка проводилась 15 червня 2011 року, відповідно адміністративно-господарські санкції мають нараховуватись за порушення, вчинені позивачем до 15 червня 2010 року.
Суд не бере до уваги твердження позивача з посиланням на частину 2 статті 250 Господарського кодексу України, а саме, те що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи, оскільки вказана норма Закону набрала чинності з 1 січня 2011 року, в той час як порушення відповідачем вчинене у 2010 році.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Отже вказану позивачем норму Господарського кодексу України не може бути застосовано до виявленого порушення.
Відповідно, позивачем правомірно визначено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»тільки в частині, а саме, в частині відсутності фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 18.06.2010р., згідно Z- звіту № 2067 від 17.06.2010р. та Z- звітів № 2068 та № 2069 від 19.06.2010р.; відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 25.06.2010р., згідно Z- звіту № 2074 від 24.06.2010р. та Z- звітів № 2075 та № 2076 від 26.06.2010р.; відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 18.07.2010р., згідно Z- звіту № 2097 від 17.07.2010р. та Z- звітів № 2098 та № 2099 від 19.07.2010р.; відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 27.07.2010р., згідно Z- звіту № 2106 від 26.07.2010р. та Z- звітів № 2107 та № 2108 від 28.07.2010р.; відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 11.08.2010р., згідно Z- звіту № 2121 від 10.08.2010р. та Z- звітів № 2122 та № 2123 від 12.08.2010р.; відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 18.08.2010р., згідно Z- звіту № 2129 від 17.08.2010р. та Z- звітів № 2130 та № 2131 від 19.08.2010р.; відсутність фіскального звітного чеку (Z- звіту) за 21.06.2010р., згідно Z- звіту № 155 від 20.06.2010р. та Z- звітів № 156 та № 157 від 22.06.2010р., що також не заперечує сам позивач.
Отже, податковим органом порушено встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк застосування штрафних санкції за порушення допущенні відповідачем у період з січня 2010 року по 15 червня 2010 року та неправомірно визначено їх податковим зобов’язанням.
З огляду на викладене, суд, визнає податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011р. № 0000511710/1307 в частині застосування штрафних санкції в розмірі 10 881 грн. за порушення, допущенні відповідачем таким, що прийнято з порушенням діючого законодавства.
За загальним правилом, встановленим у частині 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.
Згідно із частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що Ірпінською ОДПІ Київської області доведена правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.06.2011р. № 0000511710/1307 в частині застосування до фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2 380 грн., а тому, адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (08200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) частково суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в розмірі 2 380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена 14.09.2011.