Справа№2-3846/2011р.                                       

                     ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

              ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          28 вересня 2011 року                                                             місто Краматорськ

          Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Карпенко О.М.

при секретарі Аксеніної В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “УСП Україна” про розірвання договору та рахунку, який не підлягає оплаті, стягнення попередньої оплати чистих платежів та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - ТОВ “УСП Україна” про розірвання договору та рахунку, який не підлягає оплаті, стягнення попередньої оплати чистих платежів та відшкодування моральної шкоди.

26.07.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “УСП Україна” про розірвання договору та рахунку, який не підлягає оплаті, стягнення попередньої оплати чистих платежів та відшкодування моральної шкоди –було ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги позивача було задоволено у повному обсязі.

07.09.2011 року ухвалою суду заочне рішення від 26.07.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “УСП Україна ” про розірвання договору та рахунку, який не підлягає оплаті, стягнення попередньої оплати чистих платежів та відшкодування моральної шкоди –було скасовано та справу призначено на новий розгляд.

          У судове засідання представник позивача не з’явився, але надав суду заяву про те, що позов підтримує та просить справу розглянути у його відсутність.

Із позову вбачається, що у березні місяці 2010 року, позивач побачив в «Краматорской газете объявлений»№ 10 від 17.03.2010 року об'яву про надання кредиту на спрощених умовах для придбання нерухомості. 31 січня 2011 року позивач звернувся до представника товариства з обмеженою відповідальністю «УСП Україна», з метою придбання житлового будинку.

У представництві, розташованому за адресою Донецька область, м. Краматорськ, вул. Соціалістична, 45, готель «Краматорськ»офіс 410, позивачу в усній формі розповіли умови придбання жилого будинку, згідно договору купівлі - продажу по ціні значно нижчої за ринкову. Позивач поцікавився, чи є товариство власником майна, та що позивачу роз'яснили, що відповідач робить продаж жилих будинків для групи осіб, тобто це група покупців, які сплачують чистими платежами один за одного внески. Представник оголосив вартість самого дешевого будинку у 120 000 ( сто двадцять тисяч) 00 грн., і переконав без наявності складеного і підписаного договору сплатити первісний внесок у сумі 24 000 ( двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 50-208 від 31 січня 2011 року, мотивувавши це економією часу. Позивач повірив і зробив оплату первинного чистого внеску, що підтверджується квитанцією. Після цього позивач ще кілька разів платив чисті внески.

Позивач, впевнений, що представник відповідача навмисне приховав від нього значиму інформацію і сформував у позивача помилкове переконання, що тільки їх товариство на вигідних для позивача умовах зможе в короткий термін продати жилий будинок ( нерухомість) за низькою ціною. У зв'язку з чим, позивачем був договір підписаний, без ознайомлення з умовами договору і його додатком.

Позивач вважає, що діяльність відповідача є по суті не продаж товару у групі осіб, а насамперед надання фінансових послуг, оскільки має характерні для таких послуг ознаки - відповідач здійснює операції з фінансовими активами, отримує від учасників так названої «Української Соціальної Програми» - грошові кошти у  вигляді початкового та щомісячних платежів, перерозподіляє отримані грошові кошти в інтересах третіх осіб і має прибуток від такої діяльності без банківської ліцензії.

До теперішнього часу позивач не отримав відповідно підпункту «в»п. 2.1 інформацію щодо розподільчих акті, а також не отримав відповідно підпункту «г»п. 2.1 інформацію про організацію та створення умов для придбання товару. Не надано також відомостей про здійснення відповідачем оплати за товар, зазначений у Додатку № 1.

Крім того така згода повинна бути засвідчена письмово та нотаріально засвідчена, а цього не сталося, його дружина не давала згоди на укладення цього договору.

Крім того неправомірними діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, яка виразилась у душевному хвилюванні, він не може організувати життя, змушений звертатися до юристів, клопотати про поновлення порушених прав. Позивач моральну шкоду оцінює у сумі 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн.

Позивач звернувся до представника відповідача урегулювати питання в досудовому порядку, але йому було відмовлено, тому змушений був звернутися до суду.

На підставі викладеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким розірвати договір № 012076 від 31 січня 2011 року в частині та додатками № 1, № 2, № 3, визнати, що рахунки - чисті платежі не підлягають сплаті, стягнути з ТОВ «УСП Україна» на його користь раніш сплачені кошти за договором у розмірі 25584,00 грн., моральну шкоду у сумі 15000 грн., а всього 40584 (сорок тисяч п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 копійок.

У судове засідання представник відповідача не з’явився за невідомою суду причиною, про час розгляду справи належним чином повідомлявся.

          Згiдно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разi неявки в судове засiдання вiдповідача, який належним чином повідомлений, i вiд якого не надiйшло повiдомлення про причини неявки, або якщо зазначенi ним причини визнанi неповажними, суд може ухвалити заочне рiшення на пiдставi наявних у справi доказiв, якщо позивая не заперечує проти такого вирiшення справи.

Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.  

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає недійсність правочину. Підставою недійсності правочину є недотримання при учинені угоди сторонами вимог, передбачених ч. 1 -3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України та суперечить діючому законодавству ст. 227 ЦК України.

Договір вважається дійсним, якщо він відповідає вимогам, визначеним ст.203 ГК України. Однією з вимог, приведених у даній статті, є відповідність угоди актам цивільного законодавства і моральних принципів суспільства.

Згідно до  ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»в редакції закону від 01.12.2005 року № 3161-ІУ у п. 1 визначено, що продавець ( виконавець, виробник) не повинний включати в договори зі споживачем умови, що є несправедливими, що тягне їх недотримання, визнання недійсними умов договору. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу сумлінності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачу.

Відповідно до ч. 1 статті 19 цього ж закону нечесна підприємницька практика включає діяльність, що вводить споживача в оману. Згідно п. 7 ч. З статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

У відповідності із ст. ст. 60, 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і вони мають рівні права на його володіння, користування і розпорядження.

Дружина та чоловік згідно з ч. 1 та 2 ст. 65 СК України розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. Відсутність такої згоди з боку одного із подружжя при укладенні правочинну є підставою для визнання його згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України - недійсним.

Згідно статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, вiдшкодовується у повному обсязi особою, яка її завдала.

Згідно статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

·          у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншими ушкодженням здоров’я;

·          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім’ї;

·          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

·          у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, яка передбачена статтею 23 ЦК не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено суду про заподіяння йому моральних страждань, та не надано жодних доказів з приводу цього.   

Судом встановлено що між сторонами дійсно було укладено договір № 012076 про надання послуг (а.с. 8).

Позивачем була заповнена анкета учасника УСП 30.01.2011 року (а.с. 9).

Відповідно до квитанції (а.с. 12), позивачем було сплачено перший внесок на придбання будинку  у розмірі 24 000 грн.

До теперішнього часу позивач не отримав відповідно підпункту «в»п. 2.1 інформацію щодо розподільчих акті, а також не отримав відповідно підпункту «г»п. 2.1 інформацію про організацію та створення умов для придбання товару. Не надано відомостей про здійснення відповідачем оплати за товар, зазначений у Додатку № 1 а також не отримав.

Згідно до ст. 1209 ЦК України –виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі в наслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.  

На підставі викладеного суд вважає доведеним позивачем про наявність підстав розірвання договору про надання послуг № 012076 від 31 січня 2011 року в частині та додатками № 1, № 2, № 3, визнання, що рахунки - чисті платежі не підлягають сплаті, та стягнення з ТОВ “УСП Україна ” на користь ОСОБА_1 раніше сплачених коштів за зазначеним договором у розмірі 25584 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 копійок.

Відповідно до ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачені ним витрати на інформаційне –технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь позивача в розмірі 120,00 грн., а також судовий сбір на користь позивача у розмірі 59,50 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,10,60,214,215,224-226 ЦПК України, ст. ст. 16,23,235,1167,1209 ЦК України, ст. ст. 14,24 ЗУ «Про захист прав споживачів»суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ “УСП Україна” про розірвання договору та рахунку, який не підлягає оплаті, стягнення попередньої оплати чистих платежів та відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

Розірвати договір про надання послуг № 012076 від 31 січня 2011 року в частині та додатками № 1, № 2, № 3.

Визнати, що рахунки - чисті платежі не підлягають сплаті.

Стягнути з ТОВ “УСП Україна” на користь ОСОБА_1 раніш сплачені кошти за договором у розмірі 25584 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 копійок.

Стягнути з ТОВ “УСП Україна ” на користь ОСОБА_1 сплачені ним витрати на інформаційне –технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь позивача в розмірі 120,00 грн., а також судовий сбір на користь позивача у розмірі 51,00 грн.

           В іншій частині позову відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя

Рішення ухвалене у нарадчий кімнаті й надруковано у єдиному примірнику.

                                        Суддя