20.09.2011   

                                                                                                                                                                                                                                                                    < копія > 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 р.  Справа № 2а/0470/7163/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                               Тулянцевої І.В.

при секретарі                               Кичинській Т.А.

за участю:

представника позивача                     Крутовських С.В.,

представника відповідача                    Товстої Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом споживчого товариства «Бізнес-Майстерня» до Лівобережної  міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська    про визнання протиправним та скасування рішення № 955  від 18 квітня 2011 року  про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та поновлення  СП «Бізнес-Майстерня» в реєстрі  платників податку  на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2011  року споживче товариство «Бізнес-Майстерня» звернулось  до Дніпропетровського  окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної  податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення № 955 від 18 квітня 2011 року  про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та поновлення  СП «Бізнес-Майстерня»  в реєстрі  платників податку  на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 17 червня 2011 року СП «Бізнес Майстерня» отримало рішення Лівобережної міжрайонної державної  податкової інспекції  м. Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №955 від 18 квітня 2011 року. Вважає, що рішення  про анулювання платника податку, прийняте відповідачем на підставі п.п. «и» п. 184.1 ст. 184  Податкового кодексу України, яка передбачає, що анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців, сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, є протиправним, оскільки правила, визначені в цій нормі  Податкового кодексу України застосовуються для правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України, а саме, з 01.01.2011 року. І тому, відлік 12 календарних місяців у даному випадку повинен був застосовуватись з 01.01.2011 року, а не з березня 2010 року, як вважав відповідач при винесенні рішення. Крім того вказує, що відповідачем була порушені норми діючого законодавства щодо своєчасного повідомлення про прийняте рішення та вручення  рішення позивачу.

У  судовому засіданні представник позивача підтримав   позовні вимоги та просив задовольнити   позов із зазначених  у позові підстав.

Представник відповідача не погодився з доводами вказаними в адміністративному позові,   просив  відмовити у задоволенні  позову з урахуванням наданих суду заперечень у яких вказав наступне. Правовою   підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість СП «Бізнес-Майстерня»  є п.п. «и» п. 184.1 ст. 184  Податкового кодексу України,  чинного з 01.01.2011 року, відповідно до якого виключення з реєстру платників податку відбувається в разі якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку,  зареєстрованими добровільно,  іншими платниками податку  за останні 12 календарних  місяців сукупно становить  менше 50%  загального обсягу постачання. Вказаний  платник податку надав податкову звітність по ПДВ згідно якої обсяг постачання товарів/послуг платникам податку,  зареєстрованим добровільно,  іншим платникам податку  за останні 12 календарних  місяців сукупно становить  менше 50%  загального обсягу постачання,  що підтверджується реєстром податкових декларацій від 18.04.2011 року. Оскільки за період з березня 2010 року по лютий 2011 року згідно поданих декларацій та розшифровок наданих в них, обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку сукупно становить 0 відсотків (менше 50 відсотків загального обсягу постачання, як вимагає п.п. «и» п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України), рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було прийнято ним правомірно. Що стосується своєчасного направлення рішення на адресу позивача, пояснив, що рішення № 955 від 18 квітня 2011 року було направлено на адресу відповідача 20 квітня 2011 року рекомендованим листом № 13372/10/15-2, тобто своєчасно, в установлений законом 3-денний термін.  

Представник  відповідача також вважає  правомірним застосування  до платника податку норм  Податкового кодексу України,  чинного з 01.01.2011 року,  оскільки Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України   щодо офіційного тлумачення положення ч.1  ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 року № 1-рп/99   вирішено, що положення вказаної норми закону про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім  випадків коли вони  пом’якшують або скасовують  відповідальність особи, треба розуміти так що воно стосується людини  і  громадянина (фізичної особи).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

8 грудня 2005 року Споживче Товариство «Бізнес-Майстерня» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради і йому присвоєно ідентифікаційний код 3307879, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 419000 (а.с. 11). СТ  «Бізнес-Майстерня» є платником податку на додану вартість з 09.08.2006 року та йому Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість  № 04665130 (а.с. 10).

18 квітня 2011 року Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська було прийнято рішення № 955 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість СТ «Бізнес – Майстерня» у зв’язку з тим, що підприємство надає податкову звітність по ПДВ протягом 12 послідовних календарних місяців (з березня 2010 р. по лютий 2011 р.) з показниками, які свідчать про наявність постачання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту, та має обсяги оподатковуваних операцій – 100 грн., що сукупно становить менше 50 відсотків обсягу постачання, що підтверджується реєстром податкових декларацій від 18.04.2011 р. № б/н (а.с. 9).

Тобто, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість СТ «Бізнес – Майстерня» було винесено на підставі відомостей податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих позивачем до  Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська за період з березня 2010 року по  лютий 2011 року (а.с. 23-48 ).

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість СТ «Бізнес – Майстерня», дійсно мало обсяг поставок  у рядку 5 «Загальний обсяг поставки» в сумі 100 грн. Згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань  та податкового кредиту  в розрізі контрагентів по декларації  з  податку на додану вартість за березень 2010 року поставка в сумі 50 грн. (а.с. 48),  за травень  2010 року в сумі 50 грн.(а.с. 41), здійснені не платнику  податку, тобто за вказаний період обсяги постачання  товарів/послуг   іншим платникам податків  сукупно становить 0%, і тому, обсяг постачання товарів/послуг позивачем іншим платникам податку  за останні 12 календарних  місяців сукупно, дійсно становить  менше 50%  загального обсягу постачання.

Відповідно до п.п. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Однак, виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, відповідачем безпідставно були застосовані відомості про обсяг постачання товарів/послуг СТ «Бізнес – Майстерня» саме за період з березня 2010 року по лютий 2011 року, оскільки такі правила повинні застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 1 січня 2011 року.  

Так, позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість в 2006 році на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (втратив чинність із вступом в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року), відповідно до якого такі підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість взагалі не були передбачені.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

У зв’язку з набранням чинності Податкового кодексу України з 01.01.2011 року, нормами якого підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були розширені порівняно з раніше діючим законодавством, суд вважає, що правила, визначені п.п. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, можуть бути застосовані лише в тому випадку, якщо 12 календарних місяців, які приймаються до уваги для встановлення обсягу постачання товарів підприємством, сплинуть з моменту набрання чинності Податковим кодексом України.

Оскільки, на момент прийняття рішення відповідачем, відлік 12 календарних місяців з моменту набуття чинності Податковим кодексом України не сплив, підстави,  визначені п.п. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, застосовані відповідачем безпідставно, і тому порушене право позивача бути зареєстрованим як платник податку на додану вартість, повинно бути відновлено.

При винесенні рішення судом також прийнято до уваги, що процедура анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначена Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 978, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1400/18695 (далі –Положення).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2.14 Положення, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав. Рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, анулювання відповідних платників податку на додану вартість  можуть бути прийняті за наявності наступних підтвердних документів:

-          акту або довідки документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального постачання (підстава – підпункт «и» пункту 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) – податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані  у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового рахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.

Згідно пунктів 5.4, 5.4.1  Положення, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється за формою № 6-ПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та підписується керівником  податкового органу. В рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми ПК України.

Дата підписання рішення  про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 6-РЖ (додаток 7). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Згідно п. 5.4.3 Положення, протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, вказаним у Свідоцтві, або за навності відомостій про комісію з припинення такої особи – за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника податку  ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику ПДВ, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи представнику платника.

В судовому засідання було встановлено, що відповідачем не доведено дотримання вищезазначеного положення щодо відправлення зазначеного рішення особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи.

Згідно вказаних у позовній заяві даних  рішення № 955  від 20.04.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість отримане  позивачем 17.06.2011 року,  що є порушенням   ст. 184 ПК України,  відповідно до якої про анулювання реєстрації платника податку   податковий орган зобов’язаний   письмово повідомити особу, протягом трьох  робочих  днів  після дня анулювання такої реєстрації.

Посилання  представника відповідача на те, що Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України   щодо офіційного тлумачення положення ч.1  ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 року № 1-рп/99  не  може бути застосоване у якості обґрунтування позиції позивача стосовно того, що закон не має зворотної сили, і норми Податкового кодексу України застосовані відповідачем правомірно, суд оцінює критично. Оскільки  даним рішенням розтлумачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім  випадків коли вони  пом’якшують або скасовують  відповідальність особи.  Вказана  норма   доводить правильність позиції  позивача, який в своєму позову посилається на те, що до обставин,  які мали місце протягом березня та травня 2010 року необхідно застосовувати Закон, який діяв на момент вказаних правовідносин, а не норми Податкового Кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Щодо позовних вимог в частині поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, суд зазначає, що оскільки вони є похідним  від первісної, порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Стаття 19 Конституції України зобов‘язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб‘єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.   

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, викладеного в рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 955 від 20.04.2011 р., а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету позивачу – Споживчому товариству «Бізнес-Майстерня», судові витрати у розмірі 3 грн. 40коп., сплачені квитанцією № 10350   від 20.06.2011 р.

.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов споживчого товариства «Бізнес-Майстерня»  до Лівобережної  міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська    про визнання протиправним та скасування рішення № 955  від 18 квітня 2011 року анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та поновлення  СП «Бізнес-Майстерня»  в реєстрі  платників податку  на додану вартість – задовольнити.

Визнати протиправним  та скасувати рішення Лівобережної  міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська    № 955  від 18 квітня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість споживчого товариства  «Бізнес-Майстерня» та поновити  його  в Реєстрі платників  податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь споживчого товариства «Бізнес-Майстерня» (фактична адреса: м.Дніпропетровськ,  вул.  Повітряна, буд. 3/А,  р/р 26004050200859  в АКБ «Приватбанк» ЄДРПОУ  33907879, МФО 305299)  витрати  по оплаті судового збору  (державного мита) в сумі 3 (три)  грн. 40  коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                      < (підпис) > 

< Текст > 

< Список >

< Список >

< Список >І.В. Тулянцева

< Текст > 

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >