20.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5057/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товарства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод тонкостінних труб» про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 847,74 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулось із позовом до Товарства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод тонкостінних труб» про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 847,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 відповідач зобов’язаний сплачувати нараховані щомісячні страхові внески до органів Пенсійного Фонду України до 20-го числа наступного місяця. Відповідач нарахував страхові внески за березень 2010 р., але у встановлений законом строк їх не сплатив.
До початку судового засідання представник УПФУ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська подав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідач про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з»явився, тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод тонкостінних труб» 11.03.2009 року зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, ідентифікаційний код 32653379, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день звернення до суду.
Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998р. № 16/98-ВР (у подальшому – Основ) загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»09.07.2003р. № 1058 (у подальшому –Закон № 1058).
Статтею 2 Закону № 1058 передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень –солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень –накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій рівень –система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1058 суб’єктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.
Страхувальниками відповідно до статті 14 Закону № 1058 є зокрема роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Взяття на облік юридичних осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»здійснюється на підставі відомостей реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду. Зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», взятий на облік як платник страхових внесків за № 2305032783, тому відповідно до вищезазначених приписів Закону № 1058 є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Пунктом 3 статті 18 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Пунктом 2 статті 17 вказаного Закону передбачено обов’язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України № 1058 страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавців –на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
26 лютого 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська відносно боржника прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду (а.с. 6-16).
Із наданого до суду розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень 2010 р. вбачається, що відповідачу нараховані страхові внески у сумі 555,72 грн., пеня 292,02. загальна сума заборгованості складає 847 грн. 74 коп.
Пунктами 4 та 5 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду; страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Пунктом 6 вказаної статті передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для страховиків, зазначених у пункті 1 статті 14 цього Закону, є календарний місяць. Пунктом 12 вказаної статті передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Підпунктом 2 пункту 9 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що управлінням Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Із наданих до суду карток особових рахунків страхувальника юридичної або фізичної особи, вказана сума заборгованості за станом на 19.04.2011 р. обліковується за відповідачем як несплачена.
Обставина щодо наявності вказаного боргу підтверджується також розрахунком суми позову, наданим суду.
Пунктами 2 та 3 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000р., передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.
Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. № 442/6730 передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити недоїмку за страховими внесками до Пенсійного фонду України за березень 2010 року у розмірі 847 грн. 47 коп., тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем-суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товарства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод тонкостінних труб» про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 847,74 грн..- задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетрвоський завод тонкостінних труб» на користь Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінськомцу районі м.Дніпропетровська недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі 847 грн. 74 коп. (вісімсот сорок сім грн. 74 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.В. Тулянцева
< Текст >