19.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/5926/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дєєва М.В. < Текст >
при секретаріКалиті І.В.
за участю:
представників позивача Курочкіна В.М., Мірошніченка Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприєства "Смоли" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Смоли» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправними податкових повідомлень – рішень Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 12.05.2011 року: № 0001102301 - про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 272978 грн.; № 0001112301 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 439900 грн.; № 0001122301 - про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 199448 грн.; № 0001132301 - про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 156685 грн. засновані в акті № 2508/1191т/23-408/30168850 від 29.04.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Смоли» з питань достовірності нарахування суми від’ємного значення й суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за січень 2011» та стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Смоли» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, у розмірі 439900 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в результаті проведення невиїзної позапланової перевірки ДП "Смоли", Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Підставою для прийняття зазначених рішення стало те, що позивачем були порушенні правові приписи п. 200.1, 200.2, 200.4, 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України. Такий висновок ДПІ у м. Дніпродзержинську позивач вважає необґрунтованим, винесені податкові повідомлення – рішення такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню, а сума податку на додану вартість у розмірі 439900 грн. відшкодуванню з Державного бюджету України.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись, при цьому, на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач -1 неоднаразово надсилав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з необхідністю підготовки і надання суду додаткових доказів, у зв’язку з чим, судові засідання неодноразово відкладалися, при цьому, жодних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин незабезпечення явки свого представника у судові засідання, суду надано не було. У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач – 1 зловживає своїми правами, а тому, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі представника відповідача -1.
Відповідач – 2 надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких зазначив наступне. Відповідно до «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86 органи Державного казначейства здійснюють відшкодування з бюджету згідно з отриманими від податкових органів реєстром та висновками. При цьому, до Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області не надходили документи, на підставі яких повинно здійснюватись відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, тому вимоги позивача щодо повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених обов’язкових платежів є безпідставними.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Державне підприємство «Смоли» зареєстроване як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 07.09.1998 року № 585-р, здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 07.09.1998 року №12231200000000684. Позивач перебуває на обліку, як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську, зокрема, як платник ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за № 03318672, виданого 01.10.1998 року.
Судом встановлено, що 21.02.2011 року Державним підприємством «Смоли» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську було подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2011р. (вх. 7285 від 21.02.2011 року) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку. Згідно із даними розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 639348 грн.; частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальником таких товарів (послуг) становить 439900 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, згідно поданої підприємством декларації з ПДВ за січень 2011р., складає 439900 грн.
На підставі наказу ДПІ у м. Дніпрродзержинську від 26.04.2011 року № 967 та службового посвідчення серії УДН № 081817 від 29.03.2010 року, виданого Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську інспектору відділу перевірок відшкодування ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб - Коломоєць Н.С., згідно п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2, п. 79.3 ст. 79 ІІ розділу Податкового кодексу України, проведено позапланову невиїзну перевірку державного підприємства «Смоли» з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.04.2011 року №2508/119т/23-408/30168850, у якому встановлено, що в січні 2011 року Державним підприємством «Смоли» до декларації з ПДВ було віднесено операції за ставкою ПДВ 0% експортні операції з реалізації продукції власного виробництва на суму 3533085 грн. Такі експортні операції оформлено вантажно-митними деклараціями, зокрема, № 110010000/2011/000025 від 05.01.2011 року на суму 1763370 грн., при цьому, дата фактичного перетину кордону експортованих товарів за даними Арму «Митниця» становить 09.02.2011 року, що засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної посадової особи. Таким чином, Державне підприємство «Смоли» неправомірно задекларувало експортні операції (р. 2.1 декларації з ПДВ) у січні 2011р. на суму 1763370 грн. по ВМД від 05.01.2011 року № 110010000/2011/000025, у зв’язку з тим, що перетин кордону товаром здійснено у лютому 2011 року, тому відображення їх у декларації з ПДВ за січень 2011 року суперечить вимогам діючого законодавства України. При проведенні даних операцій відбулось відвантаження товару у січні 2011 року на суму 1763370 грн., але дата оформлення ВМД 09.02.2011 року, у зв’язку з тим, що вказана операція не підпадає під ознаки експортних та не має права бути віднесена до р. 2.1. декларації з ПДВ за січень 2011 року (у зв’язку з відсутністю належно оформленої вантажно-митної декларації з усіма необхідними відмітками Держмитниці України) підприємство повинно було нарахувати суму ПДВ у розмірі 352674 грн. та відобразити у першому розділі декларації з ПДВ (рядок 1). Державне підприємство «Смоли» повинно було віднести суму по даній операції до декларації з ПДВ, до якої застосовується ставка податку у розмірі 20%, але натомість ДП «Смоли» було порушено положення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755, що призвело до заниження задекларованих суб’єктом господарювання показників в рядках 1 – 9 декларації на суму 1763370 грн та суму ПДВ 352674 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 2508/119-т/23-408/30168850 від 29.04.2011 року ДПІ у м. Дніпродзержинську щодо позивача винесені 12.05.2011 року наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0001102301 – про збільшення суми грошового зобов’язання з ПДВ на суму 272978 грн.;
- № 0001112301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 439900 грн.;
- № 0001122301 про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 199448 грн.;
- № 0001132301 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 156685 грн.;
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.12 ст. 1 Митного кодексу України від 11.07.2002р. № 92-IV (далі – Митний кодекс України), митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Відповідно до п.14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Відповідно до п.15 ст. 1 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно з положеннями ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред’явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.
Митний контроль закінчується:
- у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
- у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Положеннями ст. 78 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Відповідно до положень ст. 85 Митного кодексу України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих товарів.
Положеннями ст. 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Оформлення вантажної митної декларації здійснюється відповідно до «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 (далі – Положення № 574).
Згідно п. 1 Положення № 574 вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.
Відповідно до 5 Положення № 574 у разі відсутності підстав для відмови в прийнятті ВМД, декларація приймається митним органом для оформлення. Прийняття для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується шляхом поставлення посадовою особою митного органу відбитку штампа «Під митним контролем» на першому аркуші декларації.
Факт виконання окремої митної процедури під час митного контролю та оформлення в разі оформлення ВМД на паперовому носії згідно п. 8 Положення № 574 підтверджується шляхом внесення до декларації відповідної відмітки, засвідченої підписом посадової особи митного органу, яка здійснила таку митну процедуру. ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов’язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» від 01.03.2002р. № 243 (з подальшими змінами) для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п’ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.
При цьому, до оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням «3/8». Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.
Відповідно до п. 6 «Порядку пiдтвердження вiдомостей про фактичне вивезення товарiв за межi митної територiї України», затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 21.03.2002р. № 163/121 (далі – Порядок № 163/121), для одержання експортного (бюджетного) вiдшкодування податку на додану вартiсть суб’єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi, який здiйснив операцiю з вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України, звертається до митного органу, що здiйснив митне оформлення експорту цих товарiв, iз заявою про надання пiдтвердження про фактичне вивезення (пересилання) експортованих ним товарiв за межi митної територiї України. До заяви додається оригiнал п’ятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), оформленої цим митним органом пiд час митного оформлення експорту товарiв.
Пунктом 7 Порядку № 163/121 встановлено, що одержавши таку заяву, митний орган, до якого iз заявою звернувся цей суб’єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснює реєстрацiю заяви та розглядає її протягом п’яти робочих днiв. Протягом цього перiоду митний орган звiряє доданий до заяви оригiнал п’ятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з iншими примiрниками цiєї ВМД, що зберiгаються в митницi. За вiдсутностi зауважень та на пiдставi пiдтвердження про фактичне вивезення товарiв за межi митної територiї України в повному обсязi, одержаного вiд митного органу, через який здiйснювалося вивезення товарiв, митним органом на п’ятому основному аркушi («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис «Задекларованi в цiй ВМД товари вивезено за межi митної територiї України в повному обсязі» та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвiдчується пiдписом вiдповiдальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п’ятий основний аркуш («примiрник для декларанта») ВМД повертається заявниковi.
Відповідно до листа Дніпропетровської митниці від 17.06.2011 року № 17-17-3/4785 вантаж, оформлений в режимі експорту по ВМД від 05.01.2011 року № 110010000/2011/000025, згідно інформації з прикордонної митниці перетинув кордон України 07.01.2011 року в повному обсязі.
Згідно ВМД від 05.01.2011 року № 110010000/2011/000025, від 08.12.2010 року № 110010000/2010/008360, від 16.12.2010 року № 110010000/2010/008552, від 22.12.2010 року № 110010000/2010/008682, встановлено, що на зворотному боці основного аркуша з позначенням 3/8 «Екземпляр для декларанта» декларації є відмітка про те, що задекларовані товари вивезені за межі митної території України 19.12.2010 року, 24.12.2010 року, 07.01.2011 року, 27.02.2011 року. Митні відмітки засвідчені підписом посадової особи митного органу, який здійснив таку митну процедуру й скріплена гербовою печаткою Дніпропетровської митниці.
Відповідно до абз. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт).
Отже, за даних обставин датою виникнення податкових зобов’язань у позивача з постачання товарів/послуг вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Зважаючи на той факт, що фактичне переміщення товаром митного кордону України і у зв’язку з цим і остаточне оформлення митних декларацій, що засвідчують факт перетинання митного кордону України шляхом вчинення уповноваженою особою митного органу відповідного напису на декларації є:
- по декларації від 08.12.2010 року № 110010000/2010/008360 – 13.12.2010 року (дата перетину вантажем кордону);
- по декларації від 16.12.2010 року № 110010000/2010/008552 – 19.12.2010 року (дата перетину вантажем кордону);
- по декларації від 22.12.2010 року № 110010000/2010/008682 – 24.12.2010 року(дата перетину вантажем кордону);
- по декларації від 05.01.2011 року № 110010000/2011/000025 – 07.01.2011 року(дата перетину вантажем кордону);
Відповідно до п.10 Порядку № 163/121, пiдставою для експортного (бюджетного) вiдшкодування податку на додану вартiсть платниковi податку, що здiйснив операцiю з вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України (експорт), є разом з iншими передбаченими чинним законодавством документами оригiнал п’ятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з вiдповiдним записом митного органу, засвiдчений гербовою печаткою митного органу.
Відповідно до пп.195.1.1 п. 195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.
В даному випадку ВМД № 110010000/2011/000025 від 05.01.2011 року, № 110010000/2010/008360 від 08.12.2010 року, № 110010000/2010/008552 від 16.12.2010 року, № 110010000/2010/008682 від 22.12.2010 року, були оформлені відповідно до вимог митного законодавства, жодних доказів неналежного їх оформлення (відповідних рішень митного органу про невідповідність, тощо) в процесі судового розгляду справи надано не було.
Відповідно до абз. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства України, експортні операції по поставці продукції власного виробництва були здійснені:
- по декларації від 08.12.2010 року № 110010000/2010/008360 – 13.12.2010 року (дата перетину вантажем кордону);
- по декларації від 16.12.2010 року № 110010000/2010/008552 – 19.12.2010 року (дата перетину вантажем кордону);
- по декларації від 22.12.2010 року № 110010000/2010/008682 – 24.12.2010 року (дата перетину вантажем кордону);
- по декларації від 05.01.2011 року № 110010000/2011/000025 – 07.01.2011 року (дата перетину вантажем кордону);
Таким чином, твердження ДПІ у м. Дніпродзержинську відносно того, що по декларації від 05.01.2011 року № 110010000/2011/000025 дата перетину кордону за даними АРМу «Митниця» становить 09.02.2011 року є необґрунтованим.
Отже, враховуючи викладені обставини, у позивача були правові підстави для врахування розглянутих експортних операції у своєму податковому обліку, зокрема, по декларації від 05.01.2011 року № 110010000/2011/000025, як операцію, оподатковувану податком на додану вартість по нульовій ставці, указавши її при цьому в колонку Б) рядка 2.1 Розділу І «Податкові зобов’язання» декларації за січень 2011 року зі значенням «0».
Крім того, розглядаючи справу по суті, суд звернув увагу на той факт, що в акті перевірки № 2508/119-т/23-408/30168850 від 29.04.2011 року встановлено, що до поданої державним підприємством «Смоли» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року підприємством надано додаток 5 до податкової декларації з ПДВ, яким передбачено розшифрування податкових зобов’язань в розрізі контрагентів. За результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань в розрізі контрагентів станом на 27.03.2011 року за даними автоматизованої бази державної податкової інспекції, при звірці обсягів між підприємствами, відхилень в сумі податкових зобов’язань державного підприємства «Смоли» не встановлено. Згідно наданих державним підприємством «Смоли» документів до перевірки, встановлено, що податкові накладні, товарні чеки або інші платіжні (розрахункові) документи, виписані позивачем по здійсненим за січень 2011 року операціям з реалізації товарів (послуг), оформлені належним чином. Суми по виданим підприємством податковим документам віднесені до реєстру виданих податкових накладних за січень 2011 року та, відповідно, до декларації з ПДВ за січень 2011 року.
Також, суд враховує те, що ДПІ у м. Дніпродзержинську вже проводилась позапланова виїзна перевірка ДП «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від ємного значення з ПДВ, що декларувались за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року та з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. За наслідком проведеної перевірки відповідачем -1 складно довідку № 2140/92-т/23-408/3-168850 від 08.04.2011 року, згідно якої жодних порушень при формуванні ДП «Смоли» даних податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року не виявлено, що в свою чергу суперечить висновкам до яких дійшов відповідач оцінюючи вказану декларацію під час наступної перевірки від 29.04.2011 року.
Таким чином, розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Смоли» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, у розмірі 439900 грн., суд доходить висновку, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п.200.8 ст. 200 Податкового кодексу України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Відповідно до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Пунктом 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України закріплено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Враховуючи те, що за результатами перевірки відповідачем -1 прийнято рішення про недостовірність нарахування такого бюджетного відшкодування (неправомірність включення позивачем експортної операції до відповідної декларації) і у зв’язку з цим відповідач -1 не направляв територіальному органу Державного казначейства України - Головному управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, неправомірні дії або бездіяльність з боку відповідача -2, що спричинили порушення прав позивача щодо невідшкодування суми податку на додану вартість з Державного бюджету України, у розмірі 439900 грн., відсутні.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку право позивача на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість з Державного бюджету України, у розмірі 439900 грн. не будуть порушені, адже відповідно до вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Позивачем, одночасно із позовними вимогами було заявлено клопотання про покладення судових витрат на відповідачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені частково, підлягають присудженню позивачу із Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 13 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державного підприємства «Смоли» - задовольнити частково.
Визнати протиправними й скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 12.05.2011 року:
- № 0001102301- про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 272978 грн.;
- № 0001112301- про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 439900 грн.;
- № 0001122301- про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 199448 грн.;
- № 0001132301- про зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 156685 грн.;
Засновані в акті № 2508/1191т/23-408/30168850 від 29.04.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Смоли» з питань достовірності нарахування суми від’ємного значення й суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за січень 2011».
Присудити позивачу із Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 13 грн. 60 коп.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 05.09.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Дєєв
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >