14.09.2011 12.07.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7031/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Боженко Н.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , –
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не виконав обов’язків покладених на нього законодавством, внаслідок чого, виникла заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1641,60 грн.
Прокурор про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 21.06.2011 року, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.06.2011 року, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.
Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали від 20.06.2011 року, яку отримав 30.06.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач заперечення проти позову в десятиденний строк з дня одержання ухвали до суду не надав, позов не визнав.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу.
Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV11 (надалі - Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п.5, ч.2, ст.16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана виконаувати вимоги, передбачені цим Законом, а також керуватися номативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 8 липня 2010 року № 2461-VI було внесено зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно яких фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є квартал.
Згідно з абз. 5 ст.7 прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набув чинності з 01.01.11 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно з вимогами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу розрахунки сум внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, в яких були зазначені самостійно обчислені суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1944 гривні, що сплачені ним лише частково у розмірі 302,40 грн. Залишок складає 1641,60 грн. У встановлений законом строк відповідач страхові внески у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом.
Так, у зв’язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни Управлінням Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу 06.05.2011 року було винесено та направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу №Ф-190, яку він отримав 17.05.2011 року та яка ним не була оскаржена.
Згідно з п. 3, ч.3, ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (в редакції що була чинна на момент виникнення правовідносин) та п.8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.04 за № 64/8663, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов’язаний сплатити зазначену у вимозі суму сплати боргу та суму фінансових санкцій.
Абзацом 8 ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (чинного на момент виникнення правовідносин) визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до пп. «б» п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.04 за № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу в повному обсязі відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1641(одна тисяча шістсот сорок одна) гривня 60 копійок.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >