19.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/5857/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, звернувся до суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 2 493,54грн. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем сум штрафних санкцій, застосованих рішеннями податкового органу, винесеними за результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у травні 2010р. Представник ДПІ надав до канцелярії суду заяву з проханням слухати справи в письмовому проваджені.
Відповідач в судові засідання, призначені на 14.06.11, 12.07.11, 16.08.1, 15.09.11, не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином засобами поштового зв’язку. На адресу суду повернуті конверти через «закінчення терміну зберігання». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Зазначені положення кореспондують положенням ст.33 КАС України, згідно з якими у разі відсутність особи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі, вважається, що повістка вручена їй належним чином
З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу фізичної особи – підприємця, має податковий номер НОМЕР_1 (а.с.4).
Позивач, в силу норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за наведеними у ст.3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків відповідача, що за своєю суттю є стягненням заборгованості перед бюджетом за рахунок майна, що п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відноситься до функцій державних податкових інспекцій, а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи ДПІ відносно відповідача на підставі наказу про проведення перевірки від 28.04.10 №243, направлень на перевірку від 21.05.10 №000164 та 3000165 та відповідно до плану проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на травень 2010 р. (а.с.5-7) проведена перевірка за дотриманням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, результати якої оформлені актом від 21.05.10 №269/04/65/23/НОМЕР_1 (а.с.8-10). Оглянувши згаданий акт, судом встановлено, що перевірка проводилась в присутності фізичної особи – підприємця Рзаєва, який від підписання акту перевірки відмовився, про що посадовими особами позивача складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки (зворотній бік а.с.10). Згідно з висновками акту перевірки відповідачем допущені наступні порушення: - не проведення розрахункових операцій через РРО, КОРО, РК та невидача відповідного розрахункового документу на суму 86, 50грн.; - не зберігання протягом встановленого терміну використаних КОРО та РК; - не зберігання протягом встановленого терміну використання КОРО та РК; - здійснення підприємницької діяльності без придбання торгового патенту; - роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, передбаченої Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
З посиланням на акт перевірки від 21.05.10 №269/04/65/23/НОМЕР_1 ДПІ прийняті рішення про застосування штрафних санкцій від 12.08.10 30002222303 на 21,04 грн., від 12.08.10 №0002212303 на 772,50 грн., від 12.08.10 №0002232303 на 1700 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість винесених актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та пологу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг); у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів такі суб’єкти господарювання сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
За правилами, визначеними ст.17 Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Судовим оглядом зазначених рішень про застосування штрафних санкцій установлено, що вони за змістом, формою та підставами винесення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Законом України «про державну податкову службу в Україні», згаданими вище Законами, Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.01 №253, зареєстрованим в Мінюсті 06.07.01 за №567/5758 (чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок №253).
З наявних матеріалів справи також вбачається, що вони вручені відповідачу належними чином. Так, конверт із даними рішеннями повернуті на адресу ДПІ як невручені у зв’язку із закінчення терміну зберігання. Відповідно до п.4.9 Порядку №253 якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення. Відповідний акт наявний в матеріалах справи (а.с.13).
Суд відмічає, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем процедури адміністративного оскарження рішень податкового органу від 12.08.10, а також їх оскарження до суду. Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з облікової картки платника податків – відповідача станом на 11.04.11 недоїмка відповідача за рішеннями від 12.08.10 дорівнює 2 493,54 грн. (а.с.18). В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначеної суми податкового боргу, судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.
Положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси суд робить висновок, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст.124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у кіровському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 2 493 грн. (дві тисячі чотириста дев’яносто три гривні) 54 коп., з яких 772 грн. (сімсот сімдесят дві гривні) 50 коп. із кодом платежу 21080900, 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень із кодом платежу 30/21081100, 21 грн. (двадцять одна гривня) 04 коп. із кодом платежу 50/21081100.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >А.О. Коренев
< Текст >