26.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6489/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
при секретаріБоженко Наталії Василієвни
Луговій В.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького транспортного прокурору в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, третя особа Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
Криворізький транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, третя особа Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення штрафу.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 23.02.2006 р. № 3492-IV, здійснював надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення ліцензійної картки. Відповідальність за вказане порушення передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі якої до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн.. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Прокурор в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач у судове засідання не прибув. Повістка про виклик до суду по адміністративній справі надіслана на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у зв’язку із неврученням.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з п.1 «Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190 (далі Положення) Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі міністерства транспорту і зв’язку України і йому підпорядковується.
Пунктом 4 Положення встановлено, що Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Відповідно до пункту 8 цього ж Положення Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Процедура здійснення державного контролю Головавтотрансінспекцією за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567(далі Порядок).
Відповідно до вимог п.п. 12 та 13 цього Порядку, рейдова перевірка додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається територіальним управлянням ГДІАТ у Дніпропетровській області з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.
Згідно з п.п. 20, 21, 23 цього Порядку, при виявленні під час перевірки порушень вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт, складаються акти реагування. На підставі п.п. 26, 27 Порядку, справа про виявлене порушення розглядається керівником органу державного контролю, якими, згідно з п. 3 Порядку є начальник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, або його заступник. Керівник органу державного контролю за наявності підстав виносить постанову про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій.
Згідно з п. 28 Порядку, фінансова санкція, якою є передбачений ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
23.07.2010 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Херсонській області Овчаровим О.С. та Вінник Т.Б. проведено рейдову перевірку, під час якої було встановлено факт надання відповідачем послуг з перевезення вантажу без оформлення ліцензійної картки, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Це порушення зафіксовано актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 159392.
26.08.2010 року, на підставі зазначеного акту перевірки, т.в.о. начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області Малий В.В., виніс Постанову №106831 про застосування фінансових санкцій, якою до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 гривень за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт.
Копію Постанови № 106831 про застосування фінансових санкцій було направлено на адресу відповідача, але поверну та з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено правомірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи заяву Криворізького транспортного прокурору про поновлення строків звернення до адміністративного суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву та визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Криворізького транспортного прокурору в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, третя особа Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення штрафу задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до державного бюджету України (р/р 31112106700019, МФО 805012, ЗКПО 24230992, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області) адміністративно-господарський штраф за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладення фінансових санкцій №106831 від 26.08.2010 р. в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >